22. Дієздатність

Як такого поняття дієздатності, в стародавньому Римі не буду. Проте за кожним громадянином визнавалась здатність здійснювати дії, що мали юридичні наслідки.

Особи залежили і за віком:

• Особи до 7 років були повністю не дієздатними.

• Частково дієздатні з 7 – 12 дівчата, з 7 – 14 хлопці, які могли здійснювати лише дрібні угоди (не значні покупки, приймати не великі подарунки, дрібний обмін речей та ін.)

• Дівчата з 12 до 25 та хлопці з 14 – 25, які вважалися не повнолітніми але дієздатними. Такі особи мало право укладати різного роду договори, проте уклавши явно не вигідну для себе угоду могли просити претора про інституцію (повернення сторін в попередній стан та визнання договору недійсним).

• Повнолітні, повністю дієздатні з 25 років.

На дієздатність впливав і фізичний стан особи.

Зокрема глухонімі не могли укладати угоди у вигляді стипуляції, а також брати участь у легісаційному процесі в якому потрібно було проголошувати формулу.

Душевнохворі визнавалися взагалі не дієздатними на час хвороби.

Обмеженими дієздатністю були і марнотратники. Марнотратники – це особи не здатні розумно розпоряджатися своїм майном. Таким особам призначалися піклувальники, які були зобов’язані піклуватися про їх майнових стан.

На повноту цивільної дієздатності і правоздатності впливав стан громадянської честі, окремі особи могли бути піддані громадському збезчещенню. В історії стародавнього Риму воно відоме в 3 видах: повне позбавлення честі, наступало в наслідок вироку суду з позбавленням громадянства; приниження честі яке зазнавали у формі infamia (ганьба) і turpitudo (аморальність).

Infamia - безчестя якого зазнавали в наслідок засудження за кримінальний злочин, порушення договору доручення, товариства, збереження де вимагалось надзвичайна чесність. Зазнавали в результаті преторського едикту або судового рушення. Особа яка це зазнавала позбавлялася права бути обраною на громадські посади, права опікунства та виступати у суді.)

Turpitudo - зазнавали особи, певні дії яких або спосіб життя яких вважалася аморальними (проституція). Ця форма безчестя була суттєвим обмеженням у праві на спадкування та одруження.

Існує ще така форма приниження честі як – intestabilisі, яке полягало в тому, що особа втрачала право бути свідком у тому разі якщо вона попередньо була свідком і відмовилась від свічення суді.

Не були рівноправними і обмежувалися в дієздатності жінки. Тривалий час вони перебували під опікою чоловіка, батька або іншого родича. Проте за часів принципати доросла жінка (з 25 р.) яка не була під постійною опікою батька або чоловіка мала право самостійно приймати рішення з приводу свого майна але й не могла нести відповідальність за чужи борги і за законодавством Юстиніана зрівнювалося.

Мало вплив на дієздатність і постійне місце проживання та релігія.

Зокрема язичними і єретики після появи християнства обмежувалися в дієздатності.

23. Юридична особа

Спеціального терміну для означення юридичних осіб в стародавньому рими не було. Проте заслуга самої ідеї про юридичну особу як певного роду фікцію або прийом юридичної техніки для введення в оборот майнової маси так чи інакше відокремленої від фізичної особи.

Юридична особа – це об’єднання людей яке мало своє власне майно і мало самостійну правоздатність.

Юридична особа повинна була налічувати не менш як три особи, а також мати майно і уповноважену особу яка діяла від імені об’єднання.

Вищім органом вважалися загальні збори всіх членів об’єднання на яких рішення приймалися більшістю голосів.

Юридична особа припиняло свою діяльність зі смертю або вибуттям особи зі складу юридичною особи; якщо державна влада позбавляла її характеру юридичної особи за протиправні дії; у випадку ліквідації майна; при прийнятті рішення про припинення діяльності на загальних зборах; за умови досягнення мети, за ради якої створювалася юридична особа; у разі закінчення терміну на який було створено юридичну особу.

Види юридичних осіб:

• Держава імператорський престол.

• Політичні союзи або союзи публічного права (общини міста, колонії, провінції, вільні союзи, церкви, храми, лікарні, союзи рімесників і союзи взаємодопомоги).

• Установи.

.