3.2. Лікувальний масаж

Масаж, що застосовують для лікування різних захворювань і ушкоджень, називається лікувальним. Він є ефективним засобом функціональної терапії і тому використовується на всіх етапах медичної реабілітації хворих. Масаж призначають дорослим і дітям у комплексному відновному лікуванні захворю­вань серцево-судинної, дихальної і нервової систем, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, шкіри. Його застосовують після травм, у хірургії, гінеко­логії, а також з метою профілактики.

Лікувального ефекту масажу досягають дозованими механічними діями на тіло хворого тими самими прийомами (табл. 3.6), що застосовують в інших ви­дах масажу: гігієнічному, косметичному та спортивному Методику і техніку виконання основних прийомів масажу — погладжування, розтирання, розми­нання, вібрація, кожен з яких вміщує ряд допоміжних, вивчають у курсі спор­тивного масажу і тому це випущено з подальшого викладу матеріалу.

54

Р о з а і л 3. Фізична реабілітація

3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу

Дозовані механічні подразнення тіла людини (рис 3.10), виконувані рука­ми масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні ней­рогуморальні зрушення в організмі, що зумовлено рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.

Таблиця 3.6. Основні і допоміжні

Прийоми лікувального масажу (за о.Ф. Вербовим, 1966)

Основний прийом	Вид основного прийому	Допоміжний прийом
Погла­джування	Площинне: поверхневе, глибоке	Гребенеподібний
		Граблеподібний
		Щипцеподібний
	Охоплююче: безперервне, уривчасте	Хрестоподібний
Розти­рання		Гребенеподібний
		Пиляння
		Штрихування
		Стругання
		Перетинання
		Щипцеподібний
Розми­нання	Безперервне	Вижимання
	Уривчасте	Валяння
		Накочування
		Зміщення
		Пощипування (посмикування)
		Розтягування (витягування)
		Стискування (натискування)
Вібрація	Безперервна	Стрясання
		Струшування
		Підштовхування
	Уривчаста	Пунктування
		Рубання
		Поплескування
		Постукування
		Стьобання

Нервово-рефлекторний меха­нізм дії масажу полягає в механіч­ному подразненні різних рецепто­рів, закладених у шкірі (екстероре­цептори), сухожилках, зв'язках, фасціях, м'язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутріш­ніх органах (інтерорецептори). По­тік імпульсів від збуджених рецеп­торів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у за­гальну відповідну реакцію, що вик­ликає функціональні зміни у систе­мах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і мето­дики масажу, перебігу захворюван­ня, вихідного рівня функціонально­го стану нервової системи можна знижувати чи підвищувати її збуд­ливість, що сприяє утворенню прис­тосувальних реакцій.

Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходжен­ням у кров біологічно активних ре­човин — гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокис­лоти та поліпептиди), що утворю­ються у шкірі під безпосередньою механічною і тепловою дією маса­жу. Важливим є те, що вони не аку­мулюються тільки у ділянці прове­дення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому орга­нізму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують

S5

Фізична реабілітація

Рис. 3.10. Розташування м'язів тіла спереду: 1 — лобовий м'яз (збирає шкіру лоба в поперечні складки); 2 — коловий м'яз ока (заплющує очі); 3 — коловий м'яз рота (закриває рот); 4 — жувальний м'яз (бере участь у жувальних рухах); 5 — підшкірний м'яз шиї (бере участь у механізмі дихання); 6 — груднин-но-ключично-сосковидний м'яз (при скороченні м'яза з двох боків голова нахиляється вперед; при скорочен­ні з одного боку — повертається в протилежний бік, нахиляючи її у бік м'яза, що скоротився); 7 — дельто­подібний м'яз (відводить руку); 8 — великий грудний м'яз (опускає руку, приводить її вперед; при нерухо­мості руки підіймає грудну клітку); 9 — двоголовий м'яз плеча (згинає руку); 10 — прямий м'яз живота (зги­нає тулуб уперед і опускає грудну клітку); 11 — зовнішній косий м'яз живота (нахиляє вперед і повертає в бік тулуб); 12 — присередній широкий м'яз (бере участь у розгинанні гомілки); 13 — триголовий м'яз лит­ки (згинає гомілковостопний суглоб, тобто опускає передню і піднімає задню частину стопи, піднімає тіло на носки); 14 — триголовий м'яз плеча (рухає уперед лопатку, розгинає руку в ліктьовому суглобі); 15 — найширший м'яз спини; 16 — зубчастий передній м'яз (при посиленому вдиху піднімає грудну клітку); 17 — кравецький м'яз (згинає ногу в колінному суглобі і повертає гомілку всередину); 18 — чотириголовий м'яз стегна; 19 — зовнішній широкий м'яз (бере участь у розгинанні гомілки); 20 — сухожилок чотириголового

м'яза стегна; 21 — передній великогомілковий м'яз (розгинає стопу). Розташування м'язів тіла ззаду: 22 і 23 — розгиначі передпліччя; 24 — трапецієподібний м'яз (відтя­гує лопатку до хребта); 25 — найширший м'яз спини (повертає руку всередину і відводить її назад); 26 — зовнішній косий м'яз живота; 27 — великий сідничний м'яз (повертає стегно назовні); 28 — півсухожилко-вий і півперетинчастий м'яз (приводять стегно); 29 — двоголовий м'яз стегна (згинає ногу в колінному суг­лобі); ЗО — триголовий м'яз литки; 31 — пластирний м'яз (бере участь у рухах голови); 32 — дельтоподіб­ний м'яз; 33 — триголовий м'яз плеча; 34 — ахілловий сухожилок

56