Розділ 3. Фізична реабілітація
Таблиця 3.2. Вимірювання амплітуди рухів у суглобах
Рух, суглоб |
Положення кутоміра (на рисунку точка "а") |
Положення бранш |
|
перша бранша (на рисунку лінія а-б) |
друга бранша (на рисунку лінія а-в) |
||
Згинання, розгинання, відведення в плечовому суглобі (див. рис. 3.8. 1-4) |
Головка плечової кістки |
Акроміон — найвища точка клубової кістки |
Акроміон — виросток плеча |
Згинання і розгинання у ліктьовому суглобі (див. рис. 3.8. 5, 6) |
Виросток плеча |
Виросток плеча — акроміон |
Виросток плеча — шиловидний відросток променевої кістки |
Згинання і розгинання у кульшовому суглобі (див. рис. 3.8. 7, 8) |
Великий вертел |
Великий вертел — середина підпахової западини |
Великий вертлюг — латеральний виросток стегнової кістки |
Згинання у промене-зап'ястковому суглобі (див. рис. 3.9. 1) |
Шилоподібний відросток ліктьової кістки |
По зовнішньому краю ліктьової кістки |
По зовнішньому краю V п'ясткової кістки |
Розгинання у промене-зап'ястковому суглобі (див. рис. 3. 9. 2) |
Між дистальними кінцями кісток передпліччя |
На середині між ліктьовою і променевою кістками |
На середині між III та IV пальцями |
Згинання і розгинання у колінному суглобі (див. рис. 3. 9. 3, 4) |
Латеральний виросток стегнової кістки |
Латеральний виросток стегнової кістки — великий вертел |
Латеральний виросток стегнової кістки — латеральна кісточка |
Згинання і розгинання у гомілковостопному суглобі (див. рис. 3. 9. 5, 6) |
Медіальна кісточка |
Медіальна кісточка — медіальний виросток стегнової кістки |
Медіальна кісточка — середина 1-го плеснофалангового суглоба |
колінному суглобах за вихідну величину береться 180°, а гомілковостопному — 90°. Середню нормальну рухомість у суглобах кінцівок наведено в табл. 3.3.
Вимірювання обсягу рухів в окремих відділах хребта проводять за допомогою комбінованого кутоміра, а у широкій практиці — візуально за максимальними рухами в частинах хребта. У шийному відділі хребта згинання у нормі відбувається до торкання підборіддя з грудиною, розгинання — до горизонтального положення потилиці, нахили вбік — до торкання вушної раковини надпліччя, при максимальній ротації підборіддя торкається акроміона. При нормальній рухомості у поперековому відділі хребта пацієнт при нахилі тулуба уперед може торкнутися кінчиками пальців рук підлоги, а на обмеження
43
Фізична реабілітація
1-4 — плечовому; 5, 6 — ліктьовому; 7, 8 — кульшовому
згинання вказує відстань у сантиметрах від кінця III пальця до поверхні опори. Розгинання тулуба вимірюють відстанню від VII шийного хребця до початку міжсіднич-ної складки у положенні стоячи і при максимально можливому прогинанні. Нахил убік вважається добрим, якщо пацієнт, ковзаючи кистю по однойменній зовнішній поверхні стегна, досягає пальцями колінного суглоба.
Нормальними обсягами рухів у шийному відділі хребта прийнято вважати: розгинання — 70°, згинання — 60°, повороти вбік — по 75°, нахили вбік — по 45°, нахили вбік у грудному і поперековому відділах (разом дорівнюють) — по 50°. Загальна амплітуда згинання і
44
Розділ 3. Фізична реабілітація
Таблиця 3.3. Середня рухомість
в деяких суглобах кінцівок,
градуси стосовно вихідного положення
Суглоб |
Згинання — розгинання |
Приведення — відведення |
Внутрішня — зовнішня ротація |
Плечовий |
180-60 |
0-180 |
90-90 |
Ліктьовий |
145-0 |
— |
— |
Промене-ліктьовий |
— |
— |
90-90 |
Промене-зап'ястковий |
90-80 |
20-45 |
— |
Кульшовий |
125-15 |
10-45 |
45-45 |
Колінний |
130-0 |
— |
— |
Гомілково-стопний |
45-20 |
|
— |
розгинання у поперековому відділі хребта досягає 80°. Сумарні рухи всього хребта можливі у межах: до 160° — згинання, 145° — розгинання, загальна амплітуда рухів у фронтальній площині — до 165° і поворотів у кожний бік — до 120°.
Визначення сили м'язів є основним показником рухових можливостей людини, який якнайкраще показує зміни, що виникають при рухових порушеннях та під впливом занять ЛФК. З цією метою у практиці використовують динамометри та метод мануального м'язового тестування. Останнє наочно відображено в таблиці 3.4, що розробив R.Braddom (1996) та модифіковано нами. В ній представлені тестування основних м'язових груп, їх периферична і корінцева іннервація, що забезпечують рухи у суглобах.
45
Продовження таблиці 3.4
т
Продовження таблиці 3.4
Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.4
48
49
Продовження таблиці 3.4
SO
Продовження таблиці 3.4
51
Продовження таблиці 3.4
Фізична реабілітація
Продовження таблиці 3.4
52
Розділ 3. Фізична реабілітація
Закінчення таблиці 3.4
М'яз / іннервація |
Тест |
Довгий м.—згинач великого пальця стопи / великогомілковий н. L5, S1 Довгий м.—згинач пальців стопи / великогомілковий н. L5, SI—S2 |
• інші три м'язи — проводиться з в.п. — стопа приведена й зігнута. Дослідник намагається відвести і розігнути стопу, натискаючи на її медіальну поверхню |
|
Відведення стопи |
Довгий м.—розгинач пальців / глибокий малогомілковий н. L4—L5, S1 Довгий і короткий малогомілковий м. / поверхневий малогомілковий н. L4—L5, S1 |
Для вибіркового тестування: • довгий м. — розгинач пальців — проводиться з в.п. — стопа відведена й випрямлена. Дослідник намага ється привести і зігнути стопу, натискаючи на її латеральну поверхню • інші два м'язи — проводиться з в.п. — стопа відве дена й зігнута. Дослідник намагається привести і ро зігнути стопу, натискаючи на її латеральну поверхню |
|
Рухи пальців стопи |
|
Розгинання І пальця |
Довгий м.—розгинач великого пальця стопи / глибокий малогомілковий. L4—L5, S1 |
В.п. — І палець розігнутий. Дослідник намагається зігнути палець, докладаючи зусилля до тильної поверхні І пальця |
|
Згинання І пальця |
Довгий м.—згинач великого пальця стопи / великогомілковий н. L5, S1-2 Короткий м. — згинач великого пальця стопи / присеред-ній підошовний н. L5, S1 |
В.п. — І палець зігнутий. Дослідник намагається розігнути палець, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальця |
Розгинання II—V пальців |
|
Довгий м.—розгинач пальців / глибокий малогомілковий н. L4—L5, S1 Короткий м.—розгинач пальців / глибокий малогомілковий н. L4—L5, S1 |
В.п. — II—V пальці розігнуті. Дослідник намагається зігнути їх, докладаючи зусилля до тильної поверхні пальців |
|
Згинання II—V пальців |
Довгий м.—згинач пальців / задній великогомілковий н. L5, SI— S2 Короткий м.—розгинач пальців / присередній підошовний н. L5, S1 |
В.п. — II—V пальці зігнуті. Дослідник намагається розігнути їх, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальців |
53
Фізична реабілітація
Проведене тестування м'язових груп і окремих м'язів на етапах досліджень оцінюють у балах. Запропоновано трьох-, чотирьох-, п'яти-, шестибальну оцінку, але остання набула найбільшого поширення (табл. 3.5).
Та б л и ц я 3.5. Шестибальна шкала оцінки м'язової сили (за R.Braddom, 1996)
Бал |
Характеристика сили м'язів |
Співвідношення сили уражених та здорових м'язів, % |
Ступінь парезу |
; 5 |
Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією |
100 |
Немає |
4 |
Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння і невеликої протидії |
75 |
Легкий |
3 |
Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння |
50 |
Помірний |
2 |
Рухи у повному обсязі при умови розвантаження |
25 |
Виражений |
1 |
Відчуття напруження при спробі довільного руху |
10 |
Грубий |
0 |
Відсутність ознак напруження при спробі довільного руху |
0 |
Параліч |
Таким чином ефективність застосування ЛФК визначається зміною вихідних показників функціонального стану організму під дією фізичних вправ у процесі відновного лікування. При соматичних захворюваннях найінформа-тивнішими є показники реакції серцево-судинної і дихальної систем, а при рухових порушеннях - сила м'язів і амплітуда рухів у суглобах.