
- •2.1. Деякі загальні питання реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 2. Основи реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •3.1. Лікувальна фізична культура
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Р о з а і л 3. Фізична реабілітація
- •3.1.3. Форми лікувальної фізичної культури
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •3.1.4. Періоди застосування лікувальної фізичної культури
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •3.1.5. Загальні вимоги ло методики проведення занять з лфк
- •3.1.6. Рухові режими
- •3.1.7. Ефективність застосування лфк
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •3.2. Лікувальний масаж
- •3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу
- •Прийоми лікувального масажу (за о.Ф. Вербовим, 1966)
- •Р о з л і л 3. Фізична реабілітація
- •3.2.2. Вплив масажу на окремі системи організму
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •3.3. Фізіотерапія
- •Фізична реабілітація
- •3.3.2. Класифікація лікувальних фізичних чинників
- •3.3.3. Характеристика лікувальних фізичних чинників
- •Р о з а і л 3. Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •3.4. Механотерапія
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •3.5. Працетерапія
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •3.6. Поєднання засобів фізичної реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •3.7. Загальні поняття про санаторно-курортне лікування
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •4.2.1. Рани
- •Фізична реабілітація
- •4.2.2. Опіки і відмороження
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •4.2.3. Переломи кісток
- •Фізична реабілітація
- •Осколковий
- •Нахил вбік — видих, в.П. — вдих. 6-8 разів.
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Орієнтовне заняття з лікувальної гімнастики при ушкодженнях п'ясткових кісток і фаланг пальців
- •Вправи з малим м'ячем
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •4.2.4 Ампуташї
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •4.3. Фізична реабілітація
- •4.3.1. Оперативні втручання на органах грудної порожнини
- •Фізична реабілітація
- •4.3.2. Оперативні втручання на органах черевної порожнини
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •І суглобів
- •Фізична реабілітація
- •5.1. Фізична реабілітація
- •5.1.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •5.1.2. Недостатність кровообігу
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •5.1.3. Атеросклероз
- •5.1.4. Інфаркт міокарда
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •5.1.5. Стенокардія
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •5.1.6. Гіпертонічна хвороба
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •5.1.7. Гіпотонічна хвороба
- •5.1.8. Ревматизм
- •Фізична реабілітація
- •5.1.9. Захворювання серця
- •Фізична реабілітація
- •5.2. Фізична реабілітація при захворюваннях органів дихання
- •5.2.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.2.2. Пневмонія
- •Фізична реабілітація
- •5.2.3. Плеврит
- •Фізична реабілітація
- •5.2.4. Бронхіальна астма
- •Фізична реабілітація
- •5.2.5. Емфізема легень
- •5.3. Фізична реабілітація при захворюваннях органів травлення
- •5.3.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.3.2. Гастрит
- •Фізична реабілітація
- •5.3.3. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Фізична реабілітація
- •5.3.4. Захворювання кишок
- •Фізична реабілітація
- •5.3.5. Холецистит і жовчнокалл'яна хвороба
- •5.3.6. Спланхноптоз
- •5.4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.4.2. Ожиріння
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •5.4.3. Цукровий діабет
- •Фізична реабілітація
- •5.4.4. Подагра
- •5.5. Фізична реабілітація при захворюваннях сугаобів
- •5.5.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •5.5.2. Артрити
- •5.5.3. Артрози
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •6.1. Дефекти постави
- •Поставі:
- •Фізична реабілітація
- •6.2. Сколіоз
- •Фізична реабілітація
- •6.3. Плоскостопість
- •Апарату
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •7.2. Захворювання і травми периферичної нервової системи
- •Фізична реабілітація
- •7.2.1. Радикуліт
- •Фізична реабілітація
- •7.2.2. Неврит лицевого нерва
- •Фізична реабілітація
- •7.2.3. Неврит окремих нервів верхніх і нижніх кінцівок
- •7.3. Захворювання і травми центральної нервової системи
- •7.3.1. Інсульт
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •7.3.2. Травми головного мозку
- •Фізична реабілітація
- •7.3.3. Травми спинного мозку
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Рнс 121. Методика навчання ходьби: 1 — при в'ялих парезах і 2 — спастичних (за в.М. Мотковим, 1982) Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •7.3.4. Неврози
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •8.1. Фізична культура
- •Фізична реабілітація
- •8.2. Фізична культура у середньому і похилому віці
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •9.1. Загальні уявлення про вагітність та пологи
- •9.3. Вплив фізичних вправ на організм вагітної
- •Фізична реабілітація
- •9.3.1. Застосування фізичних вправ піл час вагітності
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •9.4. Фізичні вправи під час поаогів
- •Фізична реабілітація
- •9.5.2. Заняття фізичними вправами після пологів
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Література
- •Фізична реабілітація
- •Література
- •Фізична реабілітація
Фізична реабілітація
мінні процеси, забезпечують перерозподіл м'язового напруження, зміцнення м'язів, створення м'язового корсета. Систематичні заняття фізичними вправами тренують людину, сприяють виникненню і закріпленню нових умовних рефлексів, руйнують стереотип неправильного утримання тіла.
6.1. Дефекти постави
Постава — це звична поза людини, яка невимушено стоїть, набута без зайвого м'язового напруження: тулуб та голова тримаються вертикально, хребет утворює плавну хвилеподібну лінію, контури грудної клітки виступають вперед, живіт злегка підтягнутий, ноги розігнуті у кульшових та колінних суглобах. Постава є виразом не лише зовнішньої краси людини, а й свідченням її здоров'я, запорукою оптимального положення і функціонування внутрішніх органів (рис. 6.1)
Нормальна постава характеризується шістьма головними ознаками (рис. 6.2): 1 — розташуванням остистих відростків хребців на одній вертикальній лінії; 2 — розташуванням надпліч, плечей на одному рівні; 3 — розташуванням кутів обох лопаток на одному рівні; 4 — рівних між собою трикутників талії, що утворюються боковою поверхнею тіла і вільно опущеними руками; 5 — розташуванням сідничних складок на одному рівні; 6 — правильними вигинами хребта в сагітальній площині (глибина поперекового лордозу — до 5 см, шийного — до 2 см). Підтримання і збереження нормальної постави залежить від гармонійного розвитку мускулатури та її здатності утримувати в правильному положенні хребет,
Рис. 6.1. Положення внутрішніх органів при нормальній (А) і порушеній (Б)
Поставі:
1 — серце; 2 — печінка; 3 — шлунок; 4 —
кишечник; 5 — сечовий міхур
Відхилення від нормальної постави називаються порушеннями або дефектами постави. Вони виникають в ослаблених дітей, які перенесли інфекційні хвороби або часто хворіють на простудні захворювання. Порушення постави можуть спостерігатись у практично здорових дітей у разі неправильного фізичного виховання, при застосуванні неадекватних віку дитини фізичних навантажень. Дефекти постави нерідко виникають при радикуліті, артрозах і артритах, виразковій хворобі та інших захворюваннях. У шкільному віці основною причиною порушень постави є звичні неправильні положення тіла при сидінні або стоянні. Значне статичне навантаження на хребет та м'язи тулуба, одноманітні пози під час нав-
356
Р о з а і л 6. Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
чання, роботи сприяють розвитку і закріпленню порушеної постави. Тому слід приділяти багато уваги дитячим меблям. Стіл, парта, стільці мають відповідати зросту дитини. Низька парта сприяє формуванню круглої спини, дуже висока — надмірному підняттю плечей вгору. Слід уникати поз, при яких тіло дитини нахилене убік, вона сидить на одній нозі або з вільно звисаючою лівою рукою (рис. 6.3).
Рис. 6.2. Ознаки нормальної постави
Школярам молодших класів не слід носити портфель в руці, лікарі рекомендують ранець, який забезпечує рівномірне навантаження на хребет і м'язи спини. Школярам, що займаються видами спорту, специфіка яких викликає нерівномірне навантаження на половину тіла (фехтування, веслування на каное, велосипедний спорт, бокс, теніс та ін.), слід включати в тренувальні заняття коригуючі вправи, що усувають ймовірність розвитку дефекту постави.
Рис. 6.3. Неправильні пози:
1 - сидіння зі звисаючою рукою; 2 - сидіння на нозі
Дефекти постави можуть бути у сагітальній (рис. 6.4. 1-3) і фронтальній (рис. 6.4. 4) площинах. У сагітальній площині розрізняють порушення зі збільшенням і зменшенням фізіологічних викривлень хребта. До перших відносять: сутулість — збільшення грудного кіфозу зі зменшенням поперекового лордозу; кругла спина (тотальний кіфоз) — збільшення грудного кіфозу з майже повною відсутністю поперекового лордозу; кругловвігнута спина — збільшення викривлень хребта як кіфозу, так і лордозу та кута нахилу таза.
При сутулості (рис. 6.4. 1) і круглій спині голова нахилена вперед, дугоподібна спина, звисаючі плечі і зведені вперед крилоподібні лопатки, запалі груди, вип'ячений живіт, ноги трохи зігнуті у колінах. При таких дефектах постави зв'язки і м'язи спини розтягнуті, а грудні м'язи вкорочені. Це разом з ослабленими м'язами живота впливає на дихальну екскурсію грудної клітки та діафрагми, зменшують присмоктуючу силу грудної клітки і утруднюють роботу серця. При кругловвігнутій спині (6.4. 2) у верхній частині тіла спостерігаються майже такі самі зміни, що і при круглій спині. Разом з тим у нижній частині через занадто збільшений поперековий вигин хребта збільшується нахил та-
357
Фізична реабілітація
Рис. 6.4. Порушення постави:
1 — сутулість; 2 — кругловвігнута спина;
З — плоска спина; 4 — асиметрична постава
До порушень постави зі зменшенням фізіологічних викривлень хребта належать: плоска спина — грудний кіфоз згладжений, а поперековий лордоз сплощений (рис. 6.4. 3); плоско-ввігнута спина — зменшення грудного кіфозу при нормальному або дещо збільшеному поперековому лордозі. При плоскій спині грудна клітка сплощена, вузька, плечі звисають, лопатки крилоподібні, нахил таза зменшений, низ живота вип'ячений. Через зменшення вигинів порушується ресорна функція хребта, що негативно відбивається на його амортизаційних властивостях і збільшує стрясання головного та спинного мозку при стрибках, бігу та інших пересуваннях. Діти з такою поставою схильні до розвитку сколіозу.
До дефектів постави у фронтальній площині належить асиметрична постава (рис. 6.4. 4). Вона характеризується змінами симетрії між правою і лівою половиною тулуба. Хребет являє собою дугу, повернену вершиною вправо або вліво, плече і лопатка з одного боку опущені, нерівномірні трикутники талії.
Перелічені порушення постави є не захворюваннями, а функціональними розладами, насамперед, опорно-рухового апарату. Однак вони змінюють стійкість хребта до деформуючих впливів, ослаблюють виснажені групи м'язів, порушують взаєморозташування внутрішніх органів і несприятливо діють на їх функцію, що робить хребет та організм у цілому схильними до різних захворювань.
При виявленні дефекту постави слід негайно приступити до його ліквідації. Насамперед треба організувати правильний режим дня, налагодити збалансоване харчування, застосувати фізичну реабілітацію. Остання використовується у вигляді ЛФК, лікувального масажу, фізіотерапії.
Лікувальну фізичну культуру проводять у дошкільних закладах, спеціальних медичних групах у середніх і вищих учбових закладах, поліклініці, санаторно-курортних умовах. її завдання: покращання емоційного стану і нормалізація основних нервових процесів; покращання діяльності серцево-судинної, дихальної та травної систем, обмінних процесів; зміцнення ослаблених м'язів спини і тулуба, підвищення рівня силової та загальної витривалості; формування і удосконалення рухових навичок та покращання загаль-
358
Розділ 6. Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
ного фізичного розвитку; виправлення дефекту постави, виховання і закріплення навички правильної постави.
Вказані завдання реалізують шляхом включення в комплекси лікувальної, гігієнічної гімнастики та самостійних занять загальнорозвиваючих, дихальних і спеціальних коригуючих вправ; використання плавання, ходьби та бігу, спортивних ігор, ходьби на лижах та інших форм і засобів фізичної культури. Рекомендується щоденно займатися фізичними вправами вдома, застосовуючи профілактор Євмінова.
Гімнастичні вправи виконують з вихідних положень стоячи, сидячи, в упорі стоячи на колінах, лежачи і у висі при різних положеннях голови, тулуба, рук та ніг. Вибір вихідного положення в кожному конкретному випадку визначається характером порушення постави, поставленими завданнями.
Заняття з лікувальної гімнастики проводять протягом 30-45 хв з групою з 10-12 осіб Ъ-А рази на тиждень. Весь цикл занять поділяється на 2 періоди — підготовчий і основний. У підготовчий період створюють уявлення про правильну поставу і утворюють фізіологічні передумови для її закріплення. В основний період ця робота завершується.
В заняття з лікувальної гімнастики включають загальнорозвиваючі і спеціальні вправи. Перші спрямовані на удосконалення фізичного розвитку дитини, другі — на виправлення неправильної постави. Вони сприяють нормалізації кута нахилу таза, виправленню порушених фізіологічних вигинів хребта, положення і форми грудної клітки, симетричному положенню плечового пояса.
Основою нормалізації взаєморозташування частин тіла є зміцнення природного м'язового корсета. Найкращими вихідними положеннями для цього є такі, що забезпечують розвантаження хребта, — лежачи на спині та животі і, особливо, в упорі стоячи на колінах, що дає можливість цілеспрямовано діяти на окремі відділи хребта. Вправи, що виконуються з названих вихідних положень, мають бути симетричними, чергуватися з розслабленням м'язів і дихальними вправами.
Залежно від виду дефекту постави добирають відповідні вправи. При сутулості, збільшенні грудного кіфозу потрібно зміцнювати довгі м'язи спини. Застосовують розгинання корпуса із вихідних положень лежачи на животі, в упорі стоячи на колінах (колінах і долонях, колінах і передпліччях, колінах і витягнутих руках). Розгинання тулуба слід виконувати з різними положеннями рук, з предметами, з обтяженням.
При збільшенні поперекового лордозу слід зміцнювати м'язи живота, використовуючи рухи ногами лежачи на спині: "велосипед", піднімання прямих ніг, перехід в положення лежачи, в положення сидячи та ін.
У випадках зменшення фізіологічних викривлень хребта вправи мають бути спрямовані на зміцнення м'язів спини та живота, рекомендуються рухи з невеликим обтяженням (гантелями масою 0,5-1 кг).
Для усунення асиметричної постави використовують симетричні вправи, що врівноважують м'язовоий тонус на опуклому і ввігнутому боці хребта. Колові рухи руками назад, згинання рук до потилиці і плечей є спеціальними вправами при крилоподібних лопатках.
359