2.3 Порядок синтезу перетворювачів.

В якості пристрою що кодує інформацію в схемі курсової роботи потрібно розробити шифратор розрядністю 64х6, при цьому потрібно звернути увагу на те що схема повинна фіксувати відсутність сигналу на всіх його входах, формувати сигнал наявності бодай однієї одиниці на входах а також при появі більш однієї одиниці на вході видавати код більш старшого сигналу. Схема шифратору будується на підставі таблиці істинності в якій узгоджується унарний код з відповідною двійковою комбінацією (рисунок 2.6). Зважаючи на вихідні дані потрібно виділити в таблиці фрагменти, що відповідають обраному засобу реалізації схеми.

Рисунок 2.6. Таблиця істинності шифратору

Відповідно до завдання слід виділити в таблиці області що дозволять охопити сукупність входів виходів схеми використовуючи обраний базис та розрядність пристроїв, що кодують інформацію. На рисунку 2.7 наведений приклад реалізація пристрою що кодує інформацію розрядністю 32х5 на шифраторах 8х3. Особливість виконання цієї схеми в курсовій роботі полягає в тому що частина таблиці має бути реалізована за допомогою простих логічних операцій. Наприклад вхідні кола Х8 – Х15, можна описати рівняннями та інтегрувати у схему шифраторів таким чином щоб зберегти принцип пріоритетності схеми. Які вхідні кола підлягають такій реалізації позначено в таблиці №4. За варіантом з таблиці обирається формула яка вказує на склад компонентів що має бути використаним при розробці схеми перетворювачів. В формулі вказано які саме вхідні або вихідні кола треба синтезувати в базисі.

Рисунок 2.7. Схема пристрою що кодує інформацію.

В якості пристрою що декодує інформацію потрібно розробити дешифратор розрядністю 6х64, що перетворює інформацію отриману в результаті роботи суматора в сигнал одного з вихідних кіл. За таблицею №4 потрібно обрати засіб реалізації, який обов’язково повинен містити дешифратори різних розрядностей, а певна кількість вихідних кіл має бути реалізованою на простих логічних елементах. Починати синтез дешифратора потрібно з таблиці істинності в якій потрібно встановити зв’язок між вхідною комбінацією та відповідним виходом схеми. Приклад такої таблиці наведено на рисунку 2.8.

Рисунок 2.8 Таблиця істинності дешифратора.

Після отримання таблиці необхідно зважити на вихідні дані та отримати рівняння для всіх схемних вузлів за наведеним прикладом:

Рисунок 2.9 Рівняння схемних вузлів схеми дешифратора.

При розробці функціональної схеми у відповідності з індивідуальним завданням потрібно проілюструвати процес взаємодії окремих схемних вузлів керованого пристрою. Важливо щоб окремі схемні рішення обробляли відповідні вхідні комбінації, саме для цього варто особливо пильно складати рівняння. Після того як рівняння всіх складових дешифратора отримано можна будувати схему. В наведеному прикладі до складу схему входять дешифратори різних розрядностей DC4x16, DC3x8, DC2x4, а також чотири вихідних кола обслуговуються за допомогою операції Або-НЕ на п’ять аргументів.

Рисунок 2.10 Схема дешифратора розрядністю DC5x32.