Лекція 5.

Тема. Життєвий шлях системи.

1.Поняття, які характеризують природу розвитку системи.

2.Характеристика основних етапів життєвого шляху системи.

2.1.Стійкий розвиток.

2.2.Саморозвиток.

2.3.Виникнення системи.

2.4.Становлення системи.

2.5.Зрілість системи.

2.6.Майбутнє системи.

3.Система в перехідний та кризовий період.

3.1.Перетворення системи.

3.2. Криза системи.

1 Розвиток представляє собою складний процес якісної зміни системи. Нагадаємо, що під розвитком системи розуміють незворотну, визначено направлену та закономірну зміну матеріальних об’єктів, яке веде до виникнення нової якості. Вона є одною з фундаментальних основ всього сущого: від Всесвіту, який розвивається від хаосу до впорядкованих утворень, до любої його пилинки.

Наведемо найбільш важливі питання розуміння природи розвитку.

- Просторова характеристика розвитку , яка представляє собою просторове переміщення та просторове розсортування систем. Будь-які якісні зміни в системі неможливі без простору (інформаційного, фізичного, соціального і т.п.). По іншому: розвиток – це зміна систем в просторі.

- Часова лінія розвитку, згідно з якою він являє собою процес, що розвивається з часом. В залежності від швидкості розвитку тут виділяють:

-революційний, або стрибкоподібний розвиток;

-еволюційний, або природній, повільний.

З точки зору часу розвиток – це поява нового, його боротьба зі старим і зміна старих форм новими.

-Характер,чи вектор розвитку, визначає напрямок руху системи, її прогрес чи регрес.

Прогресивний розвиток системи – це, коли рух йде доверху, а регресивний – це повернення до старих форм, деградація. Прогресивний і регресивний розвиток можуть виступати у вигляді окремих етапів розвитку тої чи іншої системи на різних етапах, коли в один час йде розширення, впорядкованість, процвітання, а в інший час – загибель та розвал систем.

Дуже часто загибель однієї системи не проходить безслідно; як правило вона веде до виникнення нових умов для росту в наступних системах.

Можна навести приклад, коли вибух зірки, в якій утворились тяжкі елементи, відкриває нові можливості в розвитку зірок і планетарних систем наступних поколінь. Другий приклад – з’єднання двох маленьких автомобільних фірм «Даймлер» і «Бенц» в 1926 р. для уникнення банкрутства кожної з них під час великої економічної кризи.

-Якість перетворень, які проходять в процесі розвитку системи: змін складу, структури, функцій і т.п. Причому, ці зміни не розглядаються окремо, а носять системний характер.

-Етапи розвитку, являють собою відносно однотипні за якістю фази зміни системи.

Система є частиною природи. Вона розвиває її і розвивається з нею, проходячи певні етапи:

1) появу, походження, виникнення нового спочатку прихованого у надрах старого, а потім у явній формі;

2) прогресивну (зростаючу) стадію розвитку, коли спостерігається інтенсивне якісне та кількісне зростання;

3)максимальний розвиток, зрілість;

4)регресивні зміни, спадаючу стадію;

5) розпад та загибель.

-Джерело розвитку, яке забезпечує просторово-часові якісні зміни за допомогою речовини, енергії та інформації. При цьому система має два види джерел: - всередині системи, та – у зовнішньому середовищі. Перше джерело значною мірою визначає саморозвиток системи.

-Механізм розвитку, в основі якого лежать причини, фактори, закони, закономірності, тенденції.

Теоретики вводять ряд понять, які характеризують етапи розвитку різних систем. Так, термін «комплексія» застосовується для позначення ситуації, коли система являє собою чисто механічне об єднання елементів, між якими ще не почались процеси взаємодії. Це характерно для випадків,коли, наприклад, підприємець починає створювати організацію (набрав кадри,закупив техніку, приміщення, оформив документацію і т.д.), але сама організація ще не функціонує.

Термін «кон’югація» означає такий етап розвитку системи, коли починається співдружність між її окремими елементами (наприклад, працівники встановили між собою формальні та неформальні відносини).

Термін «інгресія» виражає етап переходу системи до нової якості (наприклад, ріст взаєморозуміння, спрацьованості колективу), а поняття «дезінгресія», навпаки, означає деградацію системи, її розпад як цілісного механізму.

-Взаємодія рівнів системи, у відповідності до яких будь-яка система є багаторівневим утворенням. Її можна моделювати іграшкою-матрьошкою. Чим складніша система, тим більше цих вкладених одна в одну матрьошок. Але, якщо вкладені одна в одну матрьошки не взаємодіють між собою, то вкладені в систему системи менших рівнів взаємодіють з даною системою. Тому, сам процес розвитку представляється як міжрівневий взаємозв’язок. В зв’язку з цим розрізняють такі напрямки змін:

-розвиток вшир, коли система розширює простір свого перебування (річка затоплює луги, стадо розширює зону пасовища, корпорація розширює ринки і т.п.);

-розвиток всередині, коли система перетворює свої внутрішні характеристики;

-мікророзвиток, який передбачає поглиблення рівнім системи, опускання її впливу по сходинках донизу;

-макророзвиток, у відповідності до якого система надає все більшого впливу на мікропроцеси (підшипниковий завод по якихось причинах перестає на деякий час перестає працювати, що веде за собою зупинку у збиранні двигунів на іншому заводі, а це зупиняє процес складання верстатів чи іншої техніки).

На рис.1 представлені взаємно обумовлюючі рівні розвитку систем.

Рис.1. Рівні ієрархії систем.