1. Інформаційне забезпечення діяльності керівництва інспекції, в т.Ч.:

• Оцінка обсягів бази оподаткування та перспектив виконання планових показників надходжень до бюджету;

• Моніторинг виконання планових показників;

• Оцінка ефективності роботи структурних підрозділів ДПІ;

• Надання пропозицій щодо розширення бази оподаткування, використання резервів надходжень;

• Прогнозування надходжень до бюджету в коротко – та середньостроковій перспективі;

• Оцінка впливу макроекономічної ситуації, інформаційних матеріалів на колегії, наради на різних рівнях.

2. Участь у мобілізації надходжень підрозділами дпі:

• Узагальнення планів / заходів / по мобілізації коштів до бюджету;

• Розподіл прогнозних показників між структурними підрозділами ДПІ;

• Участь у забезпеченні взаємодії між структурними підрозділами щодо виконання завдань по наповненню бюджету;

• Аналіз пільг;

3. Інше:

• Надання відповідей на запити регіональних органів влади;

• Виконання доручень керівництва ДПІ, ДПА.

Особливості проекту Закону України “Про Державний бюджет України ” :

І. Очікувані макроекономічні показники:

• Приріст ВВП – 7%, при песимістичному прогнозі 5-6%;

• Приріст інфляції до 9 %;

• Приріст середньої заробітної плати -11,9%;

• Приріст доходної частини державного бюджету на 11,5%;

ІІ. Основні зміни в оподаткуванні, розподілі коштів між бюджетами:

• Збільшення ставок рентної плати за нафту , газ і газовий конденсат;

• Збільшення ставок по збору за ГГР в 1,94 раз;

• Збільшення ставок по платі за надра;

• Збільшення ставок по платі на землю при умові, що не проведено грошову оцінку землі;

• Перерозподіл між загальним і спеціальним фондом Держбюджету (акцизний збір з нафтопродуктів повністю зараховується до спец фонду);

• Перерозподіл частини доходів між місцевим і державним бюджетом (65% збору за забруднення зараховується до спец фонду державного бюджету).

ІІІ. Основні макроекономічні показники. Які очікуються на рівні області:

• Приріст валової доданої вартості у фактичних цілях – 17,3% у порівняних – 6%;

• Приріст обсягів промислового виробництва у фактичних цінах – 13,9%, у порівняних – 5%;ї

• Видатки місцевих бюджетів – зростуть в 1,52 раз;

• Приріст оплати праці – 16,3%, середньомісячної з/п одного штатного працівника – 20%;

• Скорочення на 45% наявної заборгованості по з/п;

Розділ xxііі. Порядок проведення податкової роботи по нарахуванню штрафних санкцій та примусовому стягненні податкової заборгованості

До платників, які порушують податкове законодавство та встановлені терміни розрахунків з бюджетом, приховують доходи і занижують суми платежів у бюджет та цільові фонди, не подають своєчасно податкові декларації, податкові органи можуть застосовувати досить жорсткі фінансові санкції:

1) платник податків, що не подає податкову декларацію в строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Крім того, додатково платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % від суми податкового зобов’язання нарахованого податковим органом за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на котрий припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролю- ючого органу, але не більше 50 % від такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули;

3) якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій дек­ларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов’я­зання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кіль­кості податкових періодів, що минули;

4) у разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об’єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов’язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених вище, сплачує штраф у розмірі 50 % від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов’язання у великих розмірах уважається сума недоплати, яка встановлюється Кримінальним кодексом України і становить більше 3 тис. неоподатковуваних мінімумів;

5) у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених законом, він зобов’язаний сплатити штраф:

• при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

• при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

• при затримці, що є більшою за 90 календарних днів, наступ­них за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Крім вищевказаних штрафів, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, чинної на день виникнення такого податкового боргу або на день погашення його (його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення в його сплаті;

6) у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами;

7) у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обо­в’язковою передумовою цього продажу (відчуження) чи виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з цього податку, збору (обов’язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/чи конфіс­кації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону;

8) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від цієї суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати в складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5 % від такої суми, з відповідним поповненням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку. У разі такого самостійного донарахування адміністративні штрафи не накладаються.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов’язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою — платником податків — щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Органи державної податкової служби також мають право накладати адміністративні штрафи на фізичних осіб, винних у порушенні податкового законодавства, а саме:

• на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні чи несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, учинені особою, до якої протягом року було застосоване адміністративне стягнення за відповідне правопорушення, — від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

• на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні організації, які не виконують вимог посадових осіб органів державної податкової служби, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, — кот­рі виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомос­тей про доходи громадян, — у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, доходів громадян;

• на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку, — від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема в недопущенні їх до приміщень, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одер­жання доходів, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, — від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії чи провадять продаж товарів, не зазначених у деклараціях, — від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а за ті самі дії, учинені громадянином, котрого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 1993 р. передбачена кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, за ухилення від сплати податків, що призвело до збитків держави, винні особи можуть бути позбавлені волі на строк до десяти років. Як покарання передбачено також обмеження волі, позбавлення права займатися відповідною роботою на строк до трьох років, штраф — до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, конфіскація майна.