- •Розділ іі. Функції відділів дпі у Хотинському районі
- •Розділ ііі. Характеристика джерел фінансування дпі у Хотинському районі. Порядок складання та затвердження кошторису
- •Розділ V. Облік податкових надходжень дпі у Хотинському районі
- •Розділ vі. Порядок прийняття податкових декларацій і розрахунків та порядок проведення її перевірки
- •Розділ vіі. Податок на дадану вартість (пдв)
- •Розділ vііі. Акцизний збір та митні платежі
- •Розділ іх. Податок на прибуток підприємства
- •Розділ X. Податок з доходів фізичних
- •1. Оподаткування орендних операцій
- •2. Оподаткування процентів
- •3. Оподаткування дивідендів, роялті
- •4. Оподаткування виграшів та призів
- •5. Оподаткування інвестиційного прибутку
- •6. Оподаткування благодійної допомоги
- •7. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк
- •8. Оподаткування доходів, одержаних нерезидентами
- •Розділ xі. Ресурсні платежі та податок з власників транспортних засобів
- •Розділ xіі. Єдиний та фіксований податок
- •Розділ xііі. Єдиний та фіксований с/г податок
- •Розділ xіv. Плата за торговий патент
- •Розділ XV. Податок на промисел
- •Розділ xvі. Збір на розвиток виноградництва, садівництва, хмелярства
- •Розділ xvіі. Місцеві податки і збори
- •Ринковий збір
- •Збір за припаркування автотранспорту
- •Готельний збір
- •Курортний збір
- •Збір за участь у бігах на іподромі
- •Збір за виграш у бігах на іподромі
- •Збір за право використання місцевої символіки
- •Збір за право проведення кіно - і телезйомок
- •Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
- •Збір з власників собак
- •Розділ xvііі. Внески до фондів державного соціального страхування
- •Внески на обов’язкове державне пенсійне страхування
- •Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням
- •Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- •Внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Платежі до фонду соціального захисту інвалідів
- •Розділ xіv. Порядок оподаткування платників податків безпосередньо податковою інспекцією
- •Розділ XX. Прийом і стягнення податків з населення, розгляд листів і скарг
- •Розділ xxі. Організація перевірок по податкам
- •Розділ xxіі. Організація контролю за надходженням платежів до бюджету
- •1. Інформаційне забезпечення діяльності керівництва інспекції, в т.Ч.:
- •2. Участь у мобілізації надходжень підрозділами дпі:
- •Розділ xxііі. Порядок проведення податкової роботи по нарахуванню штрафних санкцій та примусовому стягненні податкової заборгованості
- •Висновок:
- •Список використаної літератури:
Розділ xxіі. Організація контролю за надходженням платежів до бюджету
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через першу відбувається розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є: фіскальна й економічна ефективність та соціальна справедливість.
Основним джерелом податкових надходжень є прямі й непрямі податки. Їхня роль у формуванні доходів бюджету постійно змінюється. Так, до 2004 р. провідне місце в надходженнях до бюджету посідали непрямі податки (54,7 % у 2002 р.). Та, починаючи з 2004 р., вони поступились своїм місцем прямим, що було пов’язано з двома чинниками:
1) підвищенням ставки податку на доходи з 18 % до 22 % в 2004 р. (з 2002 по 2004 р. в Україні стягувався податок на доходи, а не податок на прибуток підприємств);
2) зменшенням ставки податку на додану вартість із 28 % до 20 % у 2005 р. Надалі спостерігається стабільна тенденція щодо зростання бюджетного значення прямих податків (до 51,3 % у 2008 р.), що пов’язано, насамперед, зі збільшенням ролі податку з доходів фізичних осіб.
Щодо окремих податків, чільне місце в системі непрямих займає податок на додану вартість. Його бюджетне значення постійно зменшується (із 48 % у 2002 р. до 29,7 % у 2008 р.). Це стало наслідком змін у механізмі стягнення податку, найбільш суттєві з яких відбулись у 2005 р. (зменшення ставки) і в 2007 р. (уведено механізм бюджетного відшкодування ПДВ для всіх платників, розширюється перелік пільг). Крім того, платники вже навчились «співіснувати» з цим податком, що призвело до збільшення ухилень.
Стосовно інших непрямих податків, постійно збільшується бюджетне значення мита (з 0,7 % у 2002 р. до 4,7 % у 2007 р.) та акцизного збору (9,0 % у 2007 р.).
Різке зменшення надходжень за акцизним збором у 1993,1994 та 1995 р. пов’язане з непродуманою податковою політикою: були введені дуже високі ставки на імпортні підакцизні товари з метою захистити вітчизняного виробника та поповнити доходи бюджету за одночасного існування легальних можливостей щодо пільгового оподаткування таких товарів (благодійні фонди, спільні підприємства). У результаті цього кошти до бюджету від імпортних підакцизних товарів перестали надходити зовсім, а вітчизняний товаровиробник, котрий сплачував усі податки, опинився в нерівній конкуренції з імпортними товарами, за якими акцизний збір не сплачувався.
Для виправлення такого становища в 1995 р. ставки за вітчизняними та імпортними товарами були зрівняні, а, починаючи з 1996 р., з метою посилення контролю за сплатою акцизного збору були введені марки акцизного збору для алкогольних і тютюнових виробів, котрі забезпечують найбільші надходження.
Серед прямих податків найвагоміше бюджетне значення мають податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб. Якщо в 2004 р. надходження за податком на прибуток (41,8 %) переважали над надходженнями за прибутковим податком із громадян (10 %), то надалі відбувається зменшення ролі податку на прибуток підприємств (до 20,7 % у 2007 р.) та зростання — прибуткового податку (до 24,9 % у 2007 р.), що пов’язано зі збільшенням легальних грошових доходів громадян. Інші податки й обов’язкові платежі суттєвого бюджетного значення не мають.
Запозичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування видатків держави в умовах недостатності коштів від податкових і неподаткових надходжень. Проблема покриття дефіциту бюджету виникла, починаючи з 1991 р.
В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту способом випуску державних цінних паперів перевищення видатків над доходами було покрито за рахунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки починаючи з 2004 р. фінансування дефіциту бюджету було частково здійснено за допомогою іноземних кредитів, а з 2005р. — і за рахунок розміщення державних цінних паперів.
Одне основних завдань ДПІ : наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів, в т.ч. роль підрозділів економічного аналізу та прогнозування / регламентовано наказом ДПАУ № 271 від 13.05.2004 р./: