6. Аналіз с/в товарної продукції за елементами та статтями витр.

С/в є вартісна категорія, яка в гр.. формі відображає витрати п-ва на вироб. і реал. прод.

Під час аналізу використовують такі показники:

1) с/в товарної продукції;

2) витрати на 1 грн товарної продукції;

3) с/в окремих видів продукції.

4) с/в прод. за калькуляційними статтями та елементами в-т.

Основними завданнями аналізу витрат і с/в продукції є:

1. оцінка обґрунтованість планових завдань із с/в продукції;

2. перевірка достовірності інф. про фактичну с/в

3. оцінка виконання планових завдань за узаг. показниками

4. дослідження с-ри витрат порівняно з плановими даними та в динаміці

5. вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей

6. пошук резервів зниження с/в прод. та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

До узаг. показників с/в прод. відносять:

1) с/в товарної продукції;

2) витрати на 1 грн товарної продукції;

3) с/в за екон. елементами і статтями калькуляцій.

В Україні встановлений такий склад елементів витрат:

— матеріальні витрати;

— витрати на о/п;

— відрахування на соц.. заходи;

— амортизація;

— інші витрати.

Класифікація витрат за економічно однорідними елементами дозволяє:

— оцінити х-р виробництва (матеріалоємне, трудомістке, фондомістке);

— обчислити чисту прод. п-ва (галузі);

— визначити с-ру витрат на виробництво за рік і в динаміці;

— виявити резерви подальшого зниження витрат на вироб. прод..

Аналіз проводиться методом порівняння фактичних витрат з плановими (витратами минулого року).

З урахуванням П(С)БО16 рекомендуються такі калькуляційні статті:

1. Сировина і матеріали;

2. Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати;

3. Зворотні відходи (вираховуються);

4. Паливо і енергія на технологічні цілі;

5. Основна з/п виробничих робітників;

6. Додаткова з/п виробничих робітників;

7. Відрахування на соц.. страхування;

8. Витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;

9. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

10. Загальновиробничі витрати;

11. Супутня продукції (вираховується);

12. Інші виробничі витрати;

13. Позавиробничі витрати (витрати на збут), сума статей 11-12 — це виробнича собівартість; сума статей 11 -13 — це повна собівартість.

При аналізі собівартості за статтями витрат виявляють:

— величину економії (перевитрат) за кожною статтею;

— частку впливу кожної статті у загальному зниженні собівартості продукції;

— вплив різних факторів на величину витрат за окремими статтями.

7. Аналіз фінансового стану, його зміст. Завдання та інформац.База

Для виживання підпр.в умовах постійного загострення конкурентної боротьби необхідно вміти реально оцінити фін.стан як свого підпр.так і існуючих потенційних конкурентів.

Фін.стан підпр. – сукупн.економ.параметрів, які відображ. наявність, розміщення і викор.фін.результ.

Фін.стан підпр. х-зує забезпеченість власними оборот.кошт., оптимальне співвідношен. Запасів товарних матер.цінностей з потребами в-цтва, своєчасне проведення розрахункових операц.

Для оцінки фін.стану підпр.найважлив.вважають показн.:

• платоспроможн. і ліквідн., які х-зують фін.можливості підпр.щодо погашення заборгов.

• показн. прибутков. – дає можливість порівняти отриманий приб..з вкладеним кап.

• показн.ділової активності – х-зує кругообіг засобів підпр.

• показн.фін.стійкості – х-зує співвідношу.власних і залучених кошт.

Гол.метою аналізу фін.стану є своєчасне виявлення і усунення недоліків у фін.діяльн.підпр., пошук резервів, зміцнення фін.стану підпр.та його платоспроможн.

Завдання аналізу :

1. виконати оцінку фін.плану і фін.стану підпр.

2. визнач.вплив факторів на фін.показн.і платоспроможн.підпр.

3. знайти резерви і розробити спеціал.заходи щодо їх реалізації.

Джерела інформ.:фін.звітн.