3. Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни

Оцінка знань студентів при складанні заліку або іспиту є інтегральною і передбачає врахування таких складових як оцінка роботи впродовж двох контрольних періодів, оцінка самостійної роботи та підготовленість до підсумкової форми оцінки. Залік або іспит проводиться за переліком наведених питань і завдань.

Виставлення оцінок під час здійснення поточного, проміжного та підсумкового контролю знань студентів має бути об'єктивним, виконувати важливу мотиваційну функцію.

Об'єктивність оцінки забезпечується науково обґрунтованим змістом завдань, запитань, вимог та критеріїв оцінювання. Важливо також визначити рівень засвоєння знань - понятійний, репродуктивний, алгоритмічно-дійовий і творчий/дослідницький. При поточному оцінюванні важливо враховувати своєчасність виконання завдань.

Невід`ємною частиною підготовки студентів до рубіжного та підсумкового контролю є наявність конспекту лекцій і відвідування занять.

Модульний та підсумковий контроль

№ модуля	Теми	Зміст завдань	Оцінка
1.	1-8	Активна участь на семінарах. Виконання самостійних завдань Виконання індивідуальних завдань Знання основних понять і термінів. Виконання модульної контрольної роботи.	Розраховується як середня за всі види завдань
2.	9-18	Активна участь на семінарах Виконання самостійних завдань Виконання індивідуальних завдань. Знання основних понять і термінів. Виконання модульної контрольної роботи.	Розраховується як середня за всі види завдань
3	Всі теми дисципліни	Виконання самостійних завдань Виконання індивідуальних завдань	Розраховується як середня за всі види завдань протягом семестру
4	Всі теми дисципліни	Підсумкова контрольна робота 1.Теоретичне питання. 2. Основні поняття та терміни. 3. Відповіді на тести. 4. Завдання або задачі	Розраховується як середня за всі види завдань
Підсумковий контроль	Розраховується як середня зважена оцінка, де модулі 1-3 мають вагове значення 1, а модуль 4 – вагове значення 2.

4. Зразки завдань для модульних робіт Проміжна контрольна робота з модулю “Теоретичні засади менеджменту”. Питання для контрольної роботи:

1. Визначення поняття “Менеджмент”, підходи до визначення.

2. Визначення поняття “Управління”, види управління.

3. Підходи до менеджменту. Характеристика та аналіз.

4. Вимоги до менеджерів, їх аналіз.

5. Школа наукового управління (роки, представники, їх основні роботи, принципи, методи дослідження, внесок).

6. “Класична” або адміністративна школа (роки, представники, їх основні роботи, принципи, методи дослідження, внесок).

7. Школа “людських відносин” (роки, представники, їх основні роботи, принципи, методи дослідження, внесок).

8. “Математична” школа управління (роки, представники, їх основні роботи, принципи, методи дослідження, внесок).

9. Визначення організації, фактори, які впливають на організаційну структуру управління.

10. Поняття “технології” управління.

11. Характеристика та взаємодія елементів внутрішнього середовища.

12. Аналіз елементів зовнішнього середовища.

13. Закони і принципи менеджменту.

14. Методи менеджменту та їх аналіз.

15. Загальна характеристика основних функцій менеджменту.

Тести для контрольної роботи (Множинноговибору)

1. До соцiально-психологiчних методiв японської системи менеджменту належать:

1. методи вертикальноi та горизонтальноi ротацiї;

2. методи формування рiзнорiдних колективiв;

3. плани пропозицiй;

4. методи безперервного виробництва.

2. До адмiнiстративних методiв японської системи менеджменту вiдносять:

   1. гарантiю зайнятостi;

   2. схеми розмiщення виробничого обладнання;

   3. методи подiлу пiдприємства на малi групи;

   4. норми витрат сировини.

3. До функцiй членiв гуртків якостi належать:

   1. виявлення дефектiв;

   2. органiзацiя дозвiлля;

   3. розроблення пропозицiй щодо вдосконалення технологiчних процесiв, зниження витрат;

   4. розроблення iнструкцiй.

4. У бiльшостi японських компанiй формують:

   1. гнучку органiзацiйну структуру управлiння;

   2. централiзовану органiзацiйну структуру;

   3. механiстичну структуру органiзацiї;

   4. п'ятирiвневу структуру.

5. Характеристиками особливостей шведської системи менеджменту є:

   1. значна роль профспiлок;

   2. високий piвeнь заробiтної плати;

   3. використання фiнансової технологiї «дзайтек»;

   4. прийняття управлiнських рiшень на основi процедури «рінгі».

6. Фiнська система менеджменту базується на:

   1. управлiннi за цiлями;

   2. управлiннi за результатами;

   3. безперервному виробництвi;

   4. системi постачання «вчасно в тepмiн».

7. Процес управлiння у французькому менеджментi охоплює такі складовi:

   1. завдання;

   2. мiсiю;

   3. рiшення;

   4. iнформацiю;

   5. методи менеджменту.

8. Формальнi групи виникають у результатi:

   1. вертикального подiлу працi;

   2. аналiзу зовнiшнього середовища;

   3. спiльного проведення людьми вiльного часу;

   4. горизонтального подiлу працi.

9. Неформальнi групи виникають:

   1. у результатi горизонтального подiлу працi;

   2. у результатi вертикального подiлу працi;

   3. спонтанно;

   4. за бажанням керiвництва органiзації.

10. Якi з наведених нижче груп працiвникiв належать до цiльових?

    1. група технологiв;

    2. ревiзiйна комiсiя;

    3. бухгалтери;

    4. керiвник та його заступники;

    5. група полiпшення якостi продукцiї.

11. До формальних груп вiдносять:

    1. тимчасовий комітет;

    2. клуб шанувальникiв шахiв на пiдприємствi;

    3. начальника цеху та його заступникiв;

    4. директора банку.

12. Формальнi та неформальнi групи вiдрiзняються;

    1. наявнiстю лiдера:

    2. незмiннiстю структури управлiння;

    3. зв'язками мiж членами групи;

    4. мотивами виникнення.

13. Особливостi неформальних груп полягають у:

    1. групових еталонах;

    2. високому piвнi заробiтної плати;

    3. вiдсутностi симпатiї мiж членами групи;

    4. формуваннi джерела поширення чyток.

14. Формальнi групи - це:

    1. фiлателiсти;

    2. комiсiя з розгляду скарг працiвникiв пiдприємства;

    3. формалісти;

    4. планово-економiчний вiддiл;

    5. комiсiя з органiзацiйного розвитку.

15. Формальнi групи в органiзацiї подiляють на тaкi види:

    1. служби, цехи, пiдроздiли, фiлiї;

    2. профспiлки, спорткомiтети, служби охорони працi, медобслуговуванння;

    3. цiльовi групи, командні, комiтети;

    4. страйковi комiтети, рада директорiв, лiквiдацiйна комiсiя.

16. Формальнi групи утворюються:

    1. за iнтересами та потребами;

    2. спонтанно;

    3. у результатi горизонтального та вертикального подiлу працi;

    4. для виявлення незадоволення керiвництвом органiзації.

17. Неформальна група в органiзації утворюється:

    1. при виникненнi критичної ситуації;

    2. для переорiєнтацiї дiяльностi;

    3. для задоволення потреби в спiлкуваннi, належностi, захистi, симпатії;

    4. у результатi вертикального та горизонтального подiлу працi.

18. Яка з наукових шкіл виникла першою:

    1. Наукового управління;

    2. Людських стосунків;

    3. Поведінкових наук;

    4. Адміністративна.

19. Сьогодні найважливішими концепціями менеджменту є:

    1. Програмно-цільове управління;

    2. Адміністративне управління;

    3. Системний підхід;

    4. Управління з погляду психології та людських відносин;

    5. Управління з погляду науки про поведінку.

20. Який підхід до менеджменту характеризується як «пошук простого у складному»:

    1. Ситуаційний;

    2. Системний;

    3. Процесний;

    4. Технократичний.