МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет природоохоронний

Кафедра прикладної екології

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему:

«ВПЛИВ ТОКСИЧНИХ ЗАБРУДНЮВАЧІВ ПОВІТРЯ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ РИЗИКУ ТА СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ»

Виконала: ст. гр. ЕТ-48

Ткач Н.О.

Керівник: ас. кафедри

Колісник А.В.

Курсовий проект перевірений

та допущений до захисту

«___»___________________

Одеса 2013

ЗМІСТ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ 3

ВСТУП 4

1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 6

1.1 Класифікація шкідливих речовин 6

1.2 Токсична та комбінована дії на організм людини 8

1.3 Нормування якості атмосферного повітря 11

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ДОМІШОК АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 15

2.1 Вплив оксидів азоту на організм людини 17

2.2 Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин атмосферного повітря 20

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 33

Умовні позначення

ЗР – забруднююча речовина;

СТЖ – скорочення тривалості життя;

СДОР – сильнодіючі отруйні речовини;

ЦНС – центральна нервова система;

ГДК – гранично допустима концентрація;

ГДК_мр – максимально разова гранично допустима концентрація;

ГДК_сд – середньодобова гранично допустима концентрація;

ГДК_рз – гранично допустима концентрація робочої зони;

КЗП – контрольно замірний пост;

АП – атмосферне повітря;

ГДВ – гранично допустимий викид;

МДР – максимально допустимомий рівень;

ТПВ – тимчасово погоджені викиди;

ОБРВ – орієнтовно безпечні рівні впливу.

ВСТУП

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з тим, що оточує миром. Але з тих пір, як з'явилося високоіндустріальне суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився об'єм цього втручання, воно стало многообразнее і зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрата непоновних видів сировини підвищується все більше орних земель вибуває з економіки, так на них будуються міста і заводи. Людині доводиться все більше втручатися в господарство біосфери – тій частини наший планети, в якій існує життя. Біосфера Землі в сьогодення час піддається наростаючій антропогенній дії. При цьому можна виділити декілька найбільш істотних процесів, будь-який з яких не покращує екологічну ситуацію на планеті. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими нею речовинами хімічної природи. Серед них газоподібні і аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Особливо великі рівні забруднення спостерігаються у великих промислових центрах та мегаполісах. Наявність у атмосферному повітрі невластивих його постійному складу речовин (домішок) впливає на здоров’я людини та на оточуюче середовище. Особливу увагу треба приділяти речовинам, що мають канцерогенну дію. Небезпека впливу малих доз домішок полягає у тому, що цей вплив майже не проявляється і його інколи неможливо виявити. Статистичній аналіз дозволивши достатньо надійно встановити залежність між рівнем забруднення повітря і такими захворюваннями, як поразка верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легенів, а також хвороби очей. Різке підвищення концентрації домішок, що зберігається протягом декількох днів, збільшує смертність людей немолодого віку від респіраторних і серцево-судинних захворювань.Тому в цьому курсовому проекті ми проведемо розрахунок скорочення тривалості життя та розміри ризику скорочення тривалості життя внаслідок знаходження людини в умовах забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту. Діоксид азоту дуже отруйний, вдихання його викликає сильне подразнення дихальних оганів, тому працювати з ним слід дуже обережно. Та зробимо висновок: скільки може перебувати людина в таких умовах без ризику для свого життя. В якості вихідних даних використаємо дані середньомісячних концентрацій діоксиду азоту з посту №10 м. Одеси за 1994 рік.

1 Вплив шкідливих речовин на організм людини та навколишнє середовище

1.1 Класифікація шкідливих речовин

Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювання, розлади здоров'я, а також травматизм як у процесі контакту, так і через певний проміжок часу. На сьогодні відомо близько 7 млн. хімічних речовин та сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На міжнародному ринку кожного року з'являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей. Залежно від практичного використання хімічні речовини можна поділити на:

1. промислові отрути, які використовуються у виробництві (органічні розчинники, барвники) і є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);

2. отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди, інсектициди);

3. лікарські препарати;

4. побутові хімічні речовини, які використовуються у якості харчових добавок, засобів санітарії, особистої гігієни, косметичних засобів;

5. біологічні отрути: рослинні та тваринні, які містяться у рослинах і грибах, тваринах і комахах;

6. отруйні речовини: зарин, іприт, фосген та ін.

Шкідливими називають речовини, які при контакті з організмом людини можуть викликати травми, захворювання або відхилення у стані здоров'я.

Більша частина хімічних речовин являють собою відходи різних виробництв і надходять у навколишнє середовище у вигляді газів, рідин, твердих хімічних сполук. Вони вступають у взаємодію з компонентами навколишнього середовища, потрапляють в організм людини і можуть виникати різні отруєння.

Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини: через органи дихання, шкіру, рани, шлунково-кишковий тракт. Вплив шкідливих речовин на організм людини залежить від кількості речовини, що потрапила в нього, її токсичності, тривалості надходження і механізму взаємодії. Крім того, він залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей організму, метеорологічних умов навколишнього середовища, хімічної структури і фізичних властивостей речовини.

Токсичність - це ступінь фізіологічної активності шкідливої речовини. Фізіологічну активність шкідливих речовин вивчає наука токсикологія, яка є однією з галузей медицини. Токсикологія називає шкідливими такі речовини, які в умовах різної діяльності людини можуть викликати погіршення здоров'я або смерть.

Дія шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних отруєнь.

Гострі отруєння характеризуються короткочасною дією відносно великої кількості шкідливих речовин і яскравим проявом безпосередньо в момент дії через невеликий проміжок часу.

Хронічні отруєння виникають при тривалій дії шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликій кількості.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.

Загальні токсичні речовини - це речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлорацетофенон, адамсит, хлор, фтор і азотомісткі сполуки).

Серед небезпечних хімічних речовин виділяється особлива група речовин, що є найбільш небезпечними для людей у випадку потрапляння в навколишнє середовище. Речовини цієї групи називаються сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).

Прийняті два критерії добору в групу СДОР: перший - належність токсичної речовини до 1-2 класу небезпеки; другий - імовірність і масштаби можливого зараження повітря, води, місцевості при виробництві, транспортуванні та зберіганні. Введення другого критерію зумовлено тим, що з досить великої кількості відомих і запланованих на майбутній випуск хімічних сполук, віднесених за величиною до 1-2 класу небезпеки, реальну загрозу масового ураження людей становить лише та їх частина, яка характеризується великим масштабом виробництва, споживання, зберігання і транспортування.