68. Закон України “Про позашкільну освіту”. Завдання і зміст позашкільних освітньо-виховних закладів. Концепція позашкільної совіти і виховання.

Закон визначає держ політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соц-економ, організаційні, освітні та виховні засади.

С-ма позашкільної освіти – освітня підсистема, що включає держ, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади.

Завдання: забезп прав громадян на здобуття позашкільної освіти, визначення основних засад держ політики щодо позашкільної освіти, створення нормативно-правової бази для подальшого розвитку позашкільної освіти. Здобуття позашкільної освіти ґрунтується на принципі добровільності вибору типів закладів тв видів діяльності. Фінансування здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних закладів – за рахунок коштів засновників.

Концепція. Затверджена колегією Міністерства Освіти України. Концепція – перший крок наукового осмислення розвитку позашкільної освіти і фактично відкриває простір для становлення нової галузі пед науки – позашкільної педагогіки.

Основні принципи позашкільної освіти: гуманізація, єдність загальнолюдських і нац цінностей, демократизація, науковість і системність, безперервність, наступність та інтеграція, багатоукладність та варіативність, добровільність та доступність, самостійність і активність особистості;

Основні напрями: соціокультурний, художньо-естетичний, дослідницько-експерементальний, науково-технічний, еколого-природничий, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно0оздоровчий, військово-патріотичний, дозвіллєво0розважальний.

Позашкільна освіта та вих-ня мають сприяти: творчій спрямованості особистості, розвитку творчіх рис характеру, творчій самосвідомості, розвитку творчіх якостей інтелекту, постійному зростанню потенціалу творчої діяльності, формуванню психічних якостей творчої особистості, вих-ню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування.

69. Методична робота школи. Вивчення, узагальнення, розповсюдження продуктивного педагогічного досвіду. Аналіз інноваційного досвіду вчителів України і Житомирщини.

Методична робота в школі - один із шляхів підвищення кваліфікації вчителів. Вона повинна забезпечити безпосереднє зростання їхньої наукової спеціальності, підвищення їх методичної майстерності.

Індивідуальна методична робота вчителя є складовою частиною його самоосвіти. Виникненню у вчителя потреби в самовихованні І самоосвіти повинні сприяти керівники школи, громадські організації, педагогічний колектив.

Індивідуальні форми методичної роботи включають самоосвіту, стажування, наставництво та індивідуальні консультації.

Педагогічна самоосвіта - це цілеспрямована самостійна діяльність вчителів по вдосконаленню і поповненню своїх психолого-педагогічних і методичних знань та по їх творчому використанню в процесі практичної діяльності.

Система роботи з самоосвіти вчителів має на увазі перспективне і поурочне планування, вибір раціональних форм і засобів вивчення літературних джерел, оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення власного і колективного педагогічного досвіду, поступове набуття навичок дослідницької роботи.

До колективних форм методичної роботи в школі слід віднести: шкільні І міжшкільні об'єднання; конференції вчителів, постійно і тимчасово діючі семінари, педагогічні читання; опорні школи і школи педагогічного досвіду; університети педагогічних знань, лекторії-виставки; методичні збори, інститути вдосконалення вчителів; педагогічні наради.

Педагогічна рада - це постійно діючий орган, де розглядаються основні питання педагогічного процесу. Методичні об'єднання є основною формою методичної роботи в школі. Роботу методичних об'єднань спрямовує педагогічна рада. Методична робота зосереджується головним чином на вивченні питань, пов'язаних з підвищенням якості роботи вчителя і класного керівника. На засіданнях шкільних методичних об'єднань, які проводяться один раз на чверть, обговорюються питання на науково-технічні теми, доповіді, які узагальнюють позитивний досвід, повідомлення, огляд загально-педагогічної і методичної літератури.

Складовою частиною плану роботи методичних об'єднань є і організація самоосвіти педагогів. В ньому вказується список вчителів з визначеною для кожного проблемою, над якою він буде працювати самостійно. Традиційною формою роботи методичних об'єднань школи є підготовка вчителями доповідей і повідомлень на основі вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури і узагальнення практичного досвіду.

В методичних кабінетах шкіл створюються картотеки матеріалів з питань самоосвіти вчителів, які знайомлять їх з новинками методичної літератури, з досвідом кращих вчителів.

З 1990року на Україні проходить конкурс “Вчитель року”, а з 1995 року він набув офіційного статусу. На Житомирщині 1 такий конкурс проводився у 1990 році. Кожен рік за результатами конкурсу видається збірник кращого пед досвіду роботи вчителів області.