Шляхами зменшення дефіциту бюджету є:
емісія грошей (найгірший спосіб покриття дефіциту – веде до інфляції);
збільшення ставок податків для виведення економіки з тіні;
зменшення витрат бюджету;
продаж облігацій населенню;
скорочення витрат на утримання державного управлінського апарату;
зменшення дотацій і субсидій нерентабельним підприємствам і галузям;
позики у міжнародних організацій тощо.
Постійне нагромадження заборгованостей уряду за декілька років перетворюється у державний борг.
Державний борг може існувати у таких формах:
внутрішній борг (заборгованість перед фізичними та юридичними особами країни);
зовнішній борг (заборгованість перед фізичними та юридичними особами інших країн світу та перед міжнародними організаціями).
Державний бюджет України.
Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність всіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Зведений бюджет України використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.
Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України.
Бюджетна система в Україні з змішаною. Її вищою ланкою є Державний бюджет України, другою ланкою – місцеві бюджети (бюджет АР Крим, міські бюджети міст Києва та Севастополя, обласні бюджети та районні бюджети), нижчою ланкою – бюджети територіальних громад (міські, районні у містах, селищні та сільські).
Головне місце у бюджетній системі України займає Державний бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Державний бюджет здійснює фінансове забезпечення оборони, управління народним господарством, фінансове державне програмування, фінансування соціального захисту. Функція місцевих бюджетів – фінансування комунального господарства, будівництво на місцях, фінансування охорони здоров’я та освіти, утримання місцевих органів управління.
Доходи Державного бюджету України – це частина доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, які визначені Конституцією України.
Класифікація доходів бюджету визначена Постановою Верховної Ради України” “Про структуру бюджетної класифікації України”, яка була прийнята 12 липня 1996 року. Згідно з цим документом доходи групуються наступним чином:
Податкові надходження:
податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;
податки на власність;
платежі за використання природних ресурсів;
внутрішні податки на товари та послуги;
податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції ;
інші податки.
Неподаткові надходження:
доходи від власності та підприємницької діяльності;
адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
надходження від штрафів та фінансових санкцій;
інші неподаткові надходження.
Доходи від операцій з капіталом:
надходження від продажу основного капіталу;
надходження від продажу державних запасів товарів;
надходження від продажу землі та нематеріальних активів.
Офіційні трансферти:
від органів державного управління інших рівнів;
із-за кордону;
з недержавних джерел.
Державні цільові фонди:
Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
Пенсійний фонд України;
Фонд соціального страхування України;
Фонд сприяння зайнятості населення України;
Державний інноваційний фонд України;
Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу;
інші фонди.
Таким чином, під системою доходів Державного бюджету можна розуміти взаємозв’язок всієї сукупності доходів та її диференціацію на окремі групи.
Розглянемо структуру доходів Зведеного та Державного бюджету України за 2009-2011 рр. (табл. 1.):
Таблиця 1. Структура доходів Зведеного та Державного бюджету України за 2009-2011 рр.
У структурі дохідної частини бюджету варто відмітити збільшення частки податкових надходжень, що було спричинено віднесенням надходжень рентної плати та зборів на паливно-енергетичні ресурси до категорій податків.
Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень Державного бюджету порівняно з аналогічним періодом 2010 року збільшилась на 11 в.п. до 87%. Водночас і змінилась сама структура податкових надходжень. Так, відбулося збільшення часток податку на додану вартість (на 2,1 в.п.), податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (на 0,3 в.п.).
Частка неподаткових надходжень Державного бюджету знизилася на 9,9 в.п. Основними чинниками цього стало віднесення рентної плати та зборів на паливно-енергетичні ресурси до податкових надходжень.
До Державного бюджету України у 2011 році надійшло 57,3 млрд. грн. податкових надходжень, що на 19,2 млрд. грн. або на 50,3% більше відповідного показника минулого року.
Державні витрати – це виражені у грошовій формі відносини власності між державою і юридичними та фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.
Класифікація видатків бюджетів складається з функціональної, відомчої та економічної структури видатків. Функціональна структура видатків бюджетів України визначає основні напрями державної діяльності:
1. Державне управління;
2. Міжнародна діяльність;
3. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;
4. Національна оборона і т.д. (всього 24 розділи).
Розділи поділяються на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприклад, розділ “Державне управління” включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої влади, функціонування виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат. Економічна структура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.
Видатки Державного бюджету України у 2011 році становили 321,9 млн. грн., що на 5% більше ніж у 2010 році (307,7 млн. грн.).
Найбільш доцільним і обґрунтованим станом бюджету є рівновага. Рівновага означає, що всі видатки мають відповідні постійні джерела фінансування.
Однією із головних проблем в Україні є перевищення видатків над доходами, тобто дефіцит бюджету. Для детальнішого подальшого аналізу дефіциту бюджету потрібно провести аналіз деяких показників (табл. 2.)
Таблиця 2. Розподіл доходів та видатків державного бюджету за 2009 – 2011 роки (тис. грн.)
Як видно з даних показників при збільшенні доходів бюджету за статистикою і збільшуються видатки. Зокрема у державному бюджеті України у 2011 році доходи збільшились на 26 469 175,3 тисячі гривень порівняно із 2010 роком. А видатки збільшились на 14 172 667,4 тисячі гривень. Але з іншої сторони хоч і дефіцит бюджету зменшився на 12 296 507,9 тисяч гривень та його існування збереглося.
У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни в країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.