15. Унікальність Коктебеля

Місто Коктебель розташоване на Кримському півострові

біля підніжжя гори Карадаг, де море, гори, ліс і степ форму-

ють цілющий сухий і теплий клімат . Та славиться воно не

лише чарівними краєвидами, унікальною природою й сприят-

ливими кліматичними умовами для відпочинку . З містом

пов’язане життя багатьох діячів культури й науки .

Засновником дачного Коктебеля вважають академіка, лі-

каря Едуарда Юнге . У кінці дев’ятнадцятого століття він по-

чав розпродавати частину своїх земель під дачні ділянки, і з

того часу місто перетворилося на популярний курорт . Особ-

ливу роль у розвитку Коктебеля відіграв поет і художник

Максиміліан Волошин, який оселився тут у тисяча дев’ятсот

сімнадцятому році . Éого будинок став унікальною творчою

майстернею . У ньому художник створив цикл акварелей, які

поетично передають настрій, навіяний прекрасними гірськи-

ми й морськими пейзажами . Через кілька років Волошин пе-

ретворив свою дачу на безкоштовний будинок творчості,

який став культурним і творчим осередком . Тут відпочивали

й працювали відомі письменники, художники, учені, громад-

ські й культурні діячі .

Максиміліан Кириєнко-Волошин народився в Києві, у сім’ї

юриста . Навчався в Московському університеті . Багато часу

присвятив самоосвіті, працюючи в бібліотеках Європи, брав

уроки малювання й гравюри в Парижі . Він був усебічно об-

дарованою людиною – поетом, філософом, художником . До

того ж мав унікальні здібності, про які ще за його життя

складали легенди . Волошину ми завдячуємо тим, що саме в

околицях Коктебеля було створено центр планеризму . Про це

свідчить одна з розповідей .

УКРАЇНСЬКА МОВА

36

(449 слів)

За Ñ. Óäîâіê

16. Свобода – право кожної людини

Для кожної людини, яким не був би її світогляд, свобода

належить до числа вищих ідеалів . Відповідно до світовідчуття

кожного з нас, свобода – це те, що належить нам за народжен-

ням . Ніхто не має права відібрати свободи в людини проти її

волі (зрозуміло, за винятком того випадку, коли вона вчинила

злочин) . Навіть спроба відняти чиюсь свободу – злочин проти

високого звання Людини .

Але в житті кожен з нас поступається своєю особистою сво-

бодою заради загального блага . Це відбувається як у дрібних

УКРАЇНСЬКА МОВА

37

Це сталося під час прогулянки поета з авіатором Костянти-

ном Арцеуловим – онуком відомого художника Айвазовсько-

го . Волошин привів його на одну з гір, що оточують місто,

зняв капелюха, підкинув догори й почав читати вірші . Капе-

люх залишався в повітрі, доки Волошин не закінчив декламу-

вати . Випадок настільки вразив льотчика, що він порекомен-

дував обстежити це місце соратникам-авіаторам . Тисяча

дев’ятсот двадцять третього року тут відбулися перші змаган-

ня з планеризму .

Не виключено, що Волошин інтуїтивно відчув загадковість

Коктебеля, адже тут знаходиться одне з унікальних місць у

світі – Карадазька магнітна аномалія . Стійкі вітри, які часто

дмуть з моря, створюють на гірських хребтах потоки повітря,

що підіймаються високо вгору . Таким чином це місце стало

надзвичайно зручним для планеризму . Тут починали свій

шлях у небо відомі льотчики й авіаконструктори О . Антонов,

С . Ілюшин . Відвідував ці місця й знаменитий конструктор

космічних кораблів Сергій Корольов .

Карадаг, біля якого розташований Коктебель, є також уні-

кальним геологічним об’єктом . Сто п’ятдесят мільйонів років

тому це був діючий вулкан . Сліди як самого виверження, так

і наступних процесів вивітрювання створили природний комп-

лекс дивовижної краси . Побачити цей витвір природи, відчу-

ти його велич і могутність зблизька можна, підійшовши на

човні до прямовисних скель . Особливо вражає скеля-острів .

Піднімаючись із моря, вона схожа на дивну кам’яну арку . По-

гожої літньої днини під променями сонця ця скеля стає яскра-

во-жовтою, тому й має назву – Золоті ворота .

Унікальна природа Карадагу . Тут створено Карадазький

заповідник, у якому представлено багато рідкісних тварин і

рослин, занесених до Червоної книги України і Європи .

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

УКРАЇНСЬКА МОВА

38

справах, так і в справах більш важливих . Візьмемо, примі-

ром, простий випадок – гру у футбол . На ігровому полі десять

гравців погоджуються підкорятися вказівкам одинадцятого –

капітана, а вся команда з одинадцяти осіб погоджується грати

за правилами гри і підкорятися рішенням судді . Жоден із

гравців не претендує на свободу грати за власними правила-

ми: жодна гра не була б можливою, якби вони не прийняли

таких умов .

Ми добровільно поступаємося якимись елементами нашої

особистої свободи й у більш важливих ситуаціях . Як громадя-

ни цивілізованої держави ми підкоряємося законам країни в

ім’я загального блага, що полягає в мирному й цивілізовано-

му житті .

Проте коли йдеться про працю кожної людської істоти на

свободу як про принцип, усі ми, незалежно від характеру на-

шого світогляду, погоджуємося з тим, що це право не повинно

порушуватися . Тому й відчуваємо справедливе обурення, зу-

стрічаючись із поневоленням іншої людини, зі ставленням до

неї як до гвинтика від машини, засобу досягнення якихось

цілей, буде це чиїмось задоволенням чи благом окремої осо-

бистості . Кожна людина будь-якої національності, будь-яких

віку й статі, кольору шкіри й віросповідання має право на те,

щоб до неї ставилися не як до статиста й засобу виробництва,

а як до самодостатньої особистості, як до Людини, яка має

власне ім’я і свої індивідуальні особливості . Вона народжена,

аби бути вільною .

Проте з приводу основної умови свободи людини є розбіж-

ності . Коли постає питання про те, що є принциповою умо-

вою реалізації повної свободи людини, виявляється, що теїс-

тичний і атеїстичний світогляди, які є основними типами

життєвих позицій, кардинально розходяться у своїх відпові-

дях на нього . Це питання, по суті, сформульоване так: чи є

людство вищою і єдиною розумною силою в нашому світі й

у Всесвіті в цілому? Це запитання, у свою чергу, тягне за собою

інші, наприклад: чи є людство абсолютно вільним вирішувати,

як поводитися, а також що правильно, а що неправильно?

Які вищі цінності людства? Яка кінцева мета існування?

Якою вона взагалі має бути? І чи повинна людина бути відпо-

відальною перед кимось, окрім себе самої?

Чи, можливо, існує Бог, який, створивши Всесвіт і людст-

во, має право встановлювати закони не тільки фізичні, а й

моральні й духовні, призначені для керування поведінкою

людей? І чи правда, що людство загалом і кожний індивід

відповідальні за те, як вони поводяться?

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ