54. Підводні будівлі

Відповідно до прогнозів ООН, уже в другій половині нашо-

го століття на Землі проживатиме понад дванадцять мільяр-

дів осіб . Якими можуть бути наслідки перенаселення для

людства?

Дискусії науковців із цього приводу тривають уже кілька

століть . Цю проблему заперечували й підтверджували десят-

ки разів . У новому тисячолітті оптимістичні прогнози щодо

достатньої кількості продовольства пов’язують зі стрімким

розвитком сучасних аграрних технологій . Продуктів харчу-

вання повинно вистачити всім, важливо, щоб люди раціональ-

но їх використовували . До того ж для боротьби з голодом на

планеті вчені розробляють синтетичну їжу .

У контексті перенаселення нашої планети з’явилася нова

проблема: де житимуть і чим дихатимуть земляни, яких до

кінця століття буде понад п’ятнадцять мільярдів? Нині на

УКРАЇНСЬКА МОВА

91

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

одну людину припадає близько півтора гектари суходолу

(включно з пустелями й горами) . Однак, за прогнозами вче-

них, через кілька десятиліть цей показник скоротиться втри-

чі, і щільність населення буде приблизно такою, як у ни-

нішній Індії . За таких обставин уже не йдеться про зелені

насадження, які є конче необхідними для планети, – виста-

чило б місця для життя . Цілком реальною є нестача кисню в

атмосфері .

Учені, які вважають імовірним такий розвиток подій, звер-

нули увагу на Світовий океан, який становить дві третини

нашої планети . Розширення ареалу мешкання людини вже

сьогодні відбувається за рахунок зведення штучних островів .

Однак створювати їх можна тільки на невеликій глибині, а

людство потребуватиме набагато більше місця – весь океан,

який потрібен і як територія для проживання, і як джерело

кисню .

Ùе в шістдесяті роки минулого століття відомий океанолог

Жак-Ів Кусто встановив на глибині десяти метрів перші під-

водні будинки, де люди перебували місяць . Через деякий час

американські акванавти довели, що можна прожити півтора

місяці на глибині шістдесяти метрів . Команда Кусто ставить

новий рекорд – сто десять метрів, та американці знову б’ють

його – сто вісімдесят три метри! Потім відбувається витік по-

вітря, виклик аварійної команди й довга пауза в освоєнні

моря для проживання людини, яка розтягується на півсто-

ліття .

Сьогодні вчені продовжують досліджувати можливості

життя людини під водою: розробляють технології для підвод-

ного дихання, створюють будівельні матеріали для зведення

домівок на великій глибині .

А для підводних будинків потрібні особливі матеріали!

Адже міцний бетон і метал, які з успіхом використовуються в

будівництві на суходолі, виявляються ненадійними на глиби-

ні понад кілометр, коли через маленьку тріщину тиск води

здатен розмити всю конструкцію . Проте досить крихкий ма-

теріал – скло – має одну дивовижну особливість: якщо порож-

нистий скляний шар опустити в воду, то з кожним метром він

стає міцнішим . Спеціалісти називають це феноменальне явище

глибинним загартовуванням .

Першу дослідну модель майбутнього шару-житла було ви-

готовлено зі спеціального сорту скла й випробувано на глиби-

ні три з половиною тисячі метрів . Скло витримало тиск .

Нині подібні дослідження проводяться голландськими,

американськими, японськими, італійськими вченими . На

думку спеціалістів, у найближчі тридцять років здійсниться

УКРАЇНСЬКА МОВА

92

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

(453 слова)

За Н. Воронецькою

55. Ïіâíі÷íå сÿéâî

Небо, розцвічене холодними блискучими кристалами, що

переливаються всіма відтінками веселки, – це чи не чудо? Це

не чудо, це природне явище, і ім’я йому – полярне сяйво .

Полярне сяйво – це незвичайне світлове явище, що утво-

рюється час від часу у верхніх шарах атмосфери Землі . Воно

виникає у вигляді низки різнокольорових смуг, які можуть

змінювати свій колір і розмір . Через те, що таке явище про-

тягом століть спостерігають жителі полярних областей Пів-

нічної півкулі, його часто називають північним .

Виникає це унікальне видовище через взаємодію космічно-

го випромінювання, що проникає у верхній шар атмосфери, з

магнітним полем нашої планети . Космічне випромінювання

проникає в зони, які мають форму кілець, що оточують полю-

си Землі . Частинки газів зі складу атмосфери (кисень, водень,

гелій) зіштовхуються із зарядженими частинками сонячного

вітру – потоками часток сонячних атомів, що летять у космосі

з великою швидкістю . Саме ці зіткнення викликають таке

яскраве світіння, яке раніше вважалося дивом . Прадавні

люди вважали північне сяйво відблисками копій міфічних

небесних велетнів, що сходяться у двобої .

Ôорми, що їх набуває північне сяйво, можуть бути різно-

манітними: дуга, стрічка, інколи навіть корона або просто

пляма . Північне сяйво не пересувається небосхилом . Центр

його залишається на постійному місці . Ôорма ж повільно змі-

нюється, що супроводжується пульсаціями світла й неяскра-

вими світловими спалахами .

Ці кольорові смуги мають ширину до ста шістдесяти кіло-

метрів, а довжину – до тисяча шестисот кілометрів . Танцюю-

чи в темному небі, північне сяйво нагадує язики полум’я –

видовище, яке зачаровує й чарує . Північне сяйво відбувається

на Землі, але викликане воно процесами, що відбуваються на

Сонці .

Полярне сяйво може набувати багатьох кольорів, що свід-

чить про широкий спектр випромінювання: білий, жовтий,

зелений, блакитний, фіолетовий і червоний кольори різної

інтенсивності . Глибина «пірнання» заряджених частинок в

УКРАЇНСЬКА МОВА

93

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

спроба звести в центрі Атлантики місто-станцію з квартира-

ми, магазинами, інститутами, заводами, лікарнями .

Такі експерименти є цілком реальними, хоча нам досить

комфортно жити під сонцем .

атмосферу визначає колір і яскравість сяйва . Також яскра-

вість кольору залежить від того, атоми якого газу «траплять-

ся на шляху» зарядженим частинкам .

Це дивовижне небесне світіння люди спостерігають із най-

давніших часів . Деякі шибайголови вирушали в подорожі на

Північ, незважаючи на небезпеку, лише задля того, щоб на

власні очі спостерігати чарівне видовище .

Спостерігати полярне сяйво найкраще за безхмарного неба

й темної пори доби . Крім того, обов’язковою умовою для спо-

стереження за північним сяйвом є ясний, морозний вечір у

період із жовтня по січень, а також знаходження спостерігача

за містом – удалині від міських вогнів .

Видно сяйво найкраще на острові Ісландія, на території

Норвегії, Канади, архіпелагу Шпіцберген . В Європі лютий

вважається місяцем, найсприятливішим для спостереження

небесної краси . Завдяки певним небесним антициклонам небо

в цей час зазвичай ясне й чисте .

На Північному полюсі північне сяйво буває майже щоночі,

у Скандинавії і Північній Америці – від двадцяти до двохсот

разів на рік . П’ять–десять разів на рік північне сяйво буває

на широтах Парижа й Лондона . Один раз північне сяйво спо-

стерігали навіть у Мехіко .

Земля – не єдина планета, де буває північне сяйво . На Юпі-

тері небеса в районі Північного полюса палахкотять ще гран-

діозніше .

(453 слово)

За А. Давидовим

УКРАЇНСЬКА МОВА

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ