- •XVII століття на карті світу ще не було такого міста, як
- •5. Героїчна пісня як засіб зміцнення лицарського духу
- •6. Перлина Поділля
- •7. Закарпатський фольклор
- •8. Захоплення
- •10. Першоджерела історичної пам’яті
- •11. Реймське євангеліє
- •15. Унікальність Коктебеля
- •17. Відкриття обручки
- •18. Скам’янілі дерева
- •22. Наслідки технічного прогресу
- •24. Історія годинника
- •26. Талановитий життєлюб
- •1922 Року, у житті йому ще не доводилося переживати .
- •1977 Року в Києві на Контрактовій площі . Автор київського
- •11 Червня 1888 року . На Софійській площі віднині височів
- •32. Ранній автопортрет Шевченка
- •35. Поетична майстерність Максима Рильського
- •37. Творча дружба Рєпіна і Яворницького
- •39. Легенда українського кіно
- •43. Здоровий спосіб життя
- •45. Шоколадний Львів
- •46. Перші автомобілі на вулицях Києва
- •47. Легенда про Чорне море
- •50. Життєдайний сік Землі
- •53. Винайдення дзеркала
- •54. Підводні будівлі
- •56. Підземний мешканець
- •57. Прощання з лісом
- •60. Храми в скелях
35. Поетична майстерність Максима Рильського
Максим Рильський зумів написати в умовах справжнього
терору десять книжок чудових ліричних поезій і ліро-епічних
творів, кілька книжок перекладів, з-поміж яких і нині непе-
ревершеним залишається переклад творів Адама Міцкевича .
Уже в першій поетичній збірці п’ятнадцятирічний Риль-
ський вільно й вишукано демонструє ритмічну організацію
слова . У цій книжці виявилася найголовніша риса поета – пи-
сати ясно, лаконічно, прозоро й водночас мудро, глибокозміс-
товно . Він був великим майстром сонета, форма якого вимагала
лаконічності, суворої дисципліни, граничної стислості думки
і слова .
64
Справді,
Максим Рильський з молодих років і до
останніх
днів життя був захоплений творчістю великих поетів минуло-
го . Потрібно було мати мужність, щоб писати ніжну лірику та
суворі сонети й октави в той час .
Максим Рильський мав неперевершений хист імпровізато-
ра й чудово грав на роялі, навчившись у великого українсько-
го композитора Миколи Лисенка . Мабуть, саме цим поясню-
ється особлива ніжність, чистота, мелодійність лірики поета .
Найперше, що вражає в його віршах, – це багатство моти-
вів . До традиційних в українській поезії Рильський долучив
мотиви, почерпнуті з античної й західноєвропейської, а в нові
часи – із сучасного життя . Éого вірші багаті на літературні й
філософські мотиви, звертання до ясних і трагічних, але
справжніх земних почуттів . Саме цю ясність світовідчуття,
дитинне захоплення радістю життя проніс поет через усю
творчість . Навіть у зумовлених обставинами змінах свого
творчого кредо, коли, за його словами, «сучасність заговори-
ла», він насамперед вслухався в порухи людської душі, у гли-
бини людських переживань . Поетичне слово в нього наснаже-
не зосередженою думкою, енергією, закуте в класично прозо-
рі й гармонійно виважені форми . Рильський на догоду часові
не змінював свого ставлення до класичного розуміння май-
стерності поета, вбачаючи свій шлях у вірності поетичній кла-
сичній традиції .
«Нове життя нового прагне слова», – змушений написати
Максим Тадейович, але серед багатьох офіціозних, хоч і тала-
новито написаних, поезій 30–50-х років раз у раз з’являються
справжні шедеври, які навічно залишають Рильського серед
видатних поетів сучасності .
Від української народної пісні взяв митець музикальність
своєї поезії, навіть його сонети й октави надзвичайно пісенні,
мелодійні . Завдяки Рильському і неокласикам українська по-
езія зрівнялася із західноєвропейською у використанні най-
складніших форм вірша .
Особливою майстерністю вирізняються сонети Рильського,
у яких він немов вигострював своє поетичне мистецтво . За ви-
словом дослідника його творчості Юрія Лавріненка, «може,
саме тому Рильський вибрав сонет і дав йому ще один вислів,
цим разом вислів української туги за визволенням з провінці-
алізму, за “великою землею” культури» .
Прагненням до «великої землі» культури, до краси слова,
до мудрості народу позначене все творче життя видатного по-
ета . Максим Рильський був душею й совістю свого народу . Він
був не просто поет, а мислитель, філософ, мудрець і працелюб,
який зі свого Голосієвого в Києві, мудро примружившись,
УКРАЇНСЬКА МОВА
65
ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
ДЕРЖАВНА
ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ
бачив
увесь світ, але ніколи не забував своєї
Романівки . Тому
й
міг, осягнувши вершини світової культури,
заповісти на-
щадкам:
«Як парость виноградної лози, плекайте
мову» .
(439
слів)
За
І. Шаровим
36.
Пісні Дністровського каньйону
Дністровський
каньйон здавна вважають одним з най-
красивіших місць нашої країни . Дві тисячі восьмого року
інтернет-користувачі назвали його серед семи головних чудес
України .
Покручене русло каньйону простягається на двісті п’ятдесят
кілометрів уздовж межі чотирьох областей . Лівий бік є части-
ною Тернопільщини й Хмельниччини, правий – належить
Івано-Ôранківщині й Буковині . Тут налічується понад три де-
сятки водоспадів і каскадів . Неподалік Дністра шумить один
з найбільших і найкрасивіших в Україні – Червоногородський
(Джуринський), вода якого зривається з сімнадцятиметрової
висоти .
Туристів каньйон приваблює не тільки мальовничими
ландшафтами, різноманітністю соснових і мішаних лісів, кра-
сою водоспадів, безліччю джерел із кришталево чистою во-
дою, а й м’яким кліматом . Зими тут малосніжні, весна почи-
нається трохи раніше, ніж у Прикарпатті, а літо ніколи не
буває занадто спекотним .
Колись цей регіон славився виноградниками . До сорокових
років минулого століття вони розросталися в тіні пагорбів
села Хмелева . Якісну продукцію переробки винограду, яка
вироблялася в місцевих винокурнях, вивозили до багатьох
міст тогочасної Польщі . Кілька десятків років тому насаджен-
ня були знищені, однак селекціонерська слава Хмелевої не
зникла й сьогодні, бо ж саме тут уже п’ять років діє розсад-
ник рідкісних сортів дерев . Цей дендрарій став частиною ве-
ликого проекту . Проект найменовано за назвою села, у якому,
здається, зупинився час, де орють кіньми, а молотять ціпами .
Головна мета задуму – перетворити цю місцевість на терито-
рію успіху, де кожен житель чи турист ставитиметься до зем-
лі та її ресурсів із повагою .
Протягом кількох останніх років Хмелева стала улюбле-
ним місцем праці й творчого відпочинку письменників, музи-
кантів, інших митців, яких зачаровують не тільки мальовни-
чі пейзажі, а й тутешні легенди .
В одній з них пояснюється походження самої назви «Дніс-
тер» . Історія пов’язана зі слов’янським племенем, яке багато
УКРАЇНСЬКА МОВА
66
