35. Поетична майстерність Максима Рильського

Максим Рильський зумів написати в умовах справжнього

терору десять книжок чудових ліричних поезій і ліро-епічних

творів, кілька книжок перекладів, з-поміж яких і нині непе-

ревершеним залишається переклад творів Адама Міцкевича .

Уже в першій поетичній збірці п’ятнадцятирічний Риль-

ський вільно й вишукано демонструє ритмічну організацію

слова . У цій книжці виявилася найголовніша риса поета – пи-

сати ясно, лаконічно, прозоро й водночас мудро, глибокозміс-

товно . Він був великим майстром сонета, форма якого вимагала

лаконічності, суворої дисципліни, граничної стислості думки

і слова .

64

Справді, Максим Рильський з молодих років і до останніх

днів життя був захоплений творчістю великих поетів минуло-

го . Потрібно було мати мужність, щоб писати ніжну лірику та

суворі сонети й октави в той час .

Максим Рильський мав неперевершений хист імпровізато-

ра й чудово грав на роялі, навчившись у великого українсько-

го композитора Миколи Лисенка . Мабуть, саме цим поясню-

ється особлива ніжність, чистота, мелодійність лірики поета .

Найперше, що вражає в його віршах, – це багатство моти-

вів . До традиційних в українській поезії Рильський долучив

мотиви, почерпнуті з античної й західноєвропейської, а в нові

часи – із сучасного життя . Éого вірші багаті на літературні й

філософські мотиви, звертання до ясних і трагічних, але

справжніх земних почуттів . Саме цю ясність світовідчуття,

дитинне захоплення радістю життя проніс поет через усю

творчість . Навіть у зумовлених обставинами змінах свого

творчого кредо, коли, за його словами, «сучасність заговори-

ла», він насамперед вслухався в порухи людської душі, у гли-

бини людських переживань . Поетичне слово в нього наснаже-

не зосередженою думкою, енергією, закуте в класично прозо-

рі й гармонійно виважені форми . Рильський на догоду часові

не змінював свого ставлення до класичного розуміння май-

стерності поета, вбачаючи свій шлях у вірності поетичній кла-

сичній традиції .

«Нове життя нового прагне слова», – змушений написати

Максим Тадейович, але серед багатьох офіціозних, хоч і тала-

новито написаних, поезій 30–50-х років раз у раз з’являються

справжні шедеври, які навічно залишають Рильського серед

видатних поетів сучасності .

Від української народної пісні взяв митець музикальність

своєї поезії, навіть його сонети й октави надзвичайно пісенні,

мелодійні . Завдяки Рильському і неокласикам українська по-

езія зрівнялася із західноєвропейською у використанні най-

складніших форм вірша .

Особливою майстерністю вирізняються сонети Рильського,

у яких він немов вигострював своє поетичне мистецтво . За ви-

словом дослідника його творчості Юрія Лавріненка, «може,

саме тому Рильський вибрав сонет і дав йому ще один вислів,

цим разом вислів української туги за визволенням з провінці-

алізму, за “великою землею” культури» .

Прагненням до «великої землі» культури, до краси слова,

до мудрості народу позначене все творче життя видатного по-

ета . Максим Рильський був душею й совістю свого народу . Він

був не просто поет, а мислитель, філософ, мудрець і працелюб,

який зі свого Голосієвого в Києві, мудро примружившись,

УКРАЇНСЬКА МОВА

65

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

бачив увесь світ, але ніколи не забував своєї Романівки . Тому

й міг, осягнувши вершини світової культури, заповісти на-

щадкам: «Як парость виноградної лози, плекайте мову» .

(439 слів)

За І. Шаровим

36. Пісні Дністровського каньйону

Дністровський каньйон здавна вважають одним з най-

красивіших місць нашої країни . Дві тисячі восьмого року

інтернет-користувачі назвали його серед семи головних чудес

України .

Покручене русло каньйону простягається на двісті п’ятдесят

кілометрів уздовж межі чотирьох областей . Лівий бік є части-

ною Тернопільщини й Хмельниччини, правий – належить

Івано-Ôранківщині й Буковині . Тут налічується понад три де-

сятки водоспадів і каскадів . Неподалік Дністра шумить один

з найбільших і найкрасивіших в Україні – Червоногородський

(Джуринський), вода якого зривається з сімнадцятиметрової

висоти .

Туристів каньйон приваблює не тільки мальовничими

ландшафтами, різноманітністю соснових і мішаних лісів, кра-

сою водоспадів, безліччю джерел із кришталево чистою во-

дою, а й м’яким кліматом . Зими тут малосніжні, весна почи-

нається трохи раніше, ніж у Прикарпатті, а літо ніколи не

буває занадто спекотним .

Колись цей регіон славився виноградниками . До сорокових

років минулого століття вони розросталися в тіні пагорбів

села Хмелева . Якісну продукцію переробки винограду, яка

вироблялася в місцевих винокурнях, вивозили до багатьох

міст тогочасної Польщі . Кілька десятків років тому насаджен-

ня були знищені, однак селекціонерська слава Хмелевої не

зникла й сьогодні, бо ж саме тут уже п’ять років діє розсад-

ник рідкісних сортів дерев . Цей дендрарій став частиною ве-

ликого проекту . Проект найменовано за назвою села, у якому,

здається, зупинився час, де орють кіньми, а молотять ціпами .

Головна мета задуму – перетворити цю місцевість на терито-

рію успіху, де кожен житель чи турист ставитиметься до зем-

лі та її ресурсів із повагою .

Протягом кількох останніх років Хмелева стала улюбле-

ним місцем праці й творчого відпочинку письменників, музи-

кантів, інших митців, яких зачаровують не тільки мальовни-

чі пейзажі, а й тутешні легенди .

В одній з них пояснюється походження самої назви «Дніс-

тер» . Історія пов’язана зі слов’янським племенем, яке багато

УКРАЇНСЬКА МОВА

66