ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

26. Талановитий життєлюб

Олександр Іванович Копиленко – відомий український

письменник, автор понад 100 книжок .

Людиною життєрадісної вдачі прийшов Копиленко в літе-

ратуру в 20-ті роки ХХ ст . Прийшов, щоб оспівати у своїх

книжках багатство душі людської, таємницю природи, яку

він спостерігав і дуже любив, героїзм трудового народу в бо-

ротьбі за здобуття людських прав . Раз у раз виступав із книж-

ками сучасної теми, відгукуючись на проблеми, котрі най-

більше хвилювали громадськість .

Натхненний співець сучасності, він жив трудовим сього-

денням свого народу, багато подорожував . Таким чином зба-

гачувався новими враженнями, невичерпним матеріалом для

роздумів .

Любив Копиленко дітей, і діти завжди відповідали йому

взаємною любов’ю . У школах Копиленко завжди був жада-

ним гостем і «своєю» людиною . Можливо, саме любов до при-

роди і єднала письменника з дітьми . А в природу в усіх її

проявах Копиленко був закоханий . Пташине щебетання й

шум лісу – то була для Олександра Івановича найкраща музи-

ка; ліс, степ, луки – найкращий пейзаж; аромат квітів – най-

ліпші пахощі; край неба на світанку або захід сонця – най-

багатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь – однаково

найкраща пора року .

Був лагідний і замріяний, проте говорити тихо не вмів .

Хата, у якій з’являвся Копиленко, аж двигтіла стінами .

Особливо, якщо Олександр Іванович реготав, а посміятися від

душі він був завжди охочий .

Бо був Копиленко життєрадісної вдачі – життєлюб і люди-

нолюб . Напрочуд товариський, він приваблював людей своєю

душевною щедрістю й життєрадісністю . Дружив Копиленко з

людьми різних професій, і йому завжди було про що погово-

рити з ними, тому що він був жадібний до людей, до життя в

усіх його проявах .

Дуже любив Копиленко природу, любив тварин . Кохався в

рибальстві й полюванні, але ніколи нічого не впольовував .

Для нього мисливство й рибалка були просто приводом виїха-

ти за місто на природу . Було й таке, що коли приїздив він із

друзями на полювання, то забував рушницю біля машини,

завдавши цим клопоту друзям – шукати рушницю в лісі .

І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля ма-

шини на тому місці, звідкіля рушили на полювання .

Зате після кожного завжди метушливого виїзду з’являлися

чарівні оповідання про природу .

УКРАЇНСЬКА МОВА

52

(450 слів)

За О. Пашник

27. Багатогранний талант

Дивний, вражаючий і по-своєму романтичний життєвий

шлях Івана Кавалерідзе; його доля нагадує гілку грузинсько-

го дерева, яку прищепили і яка розквітла на українській зем-

лі . Іван Петрович, батько якого був грузином, чудово знав

українську мову, вся його творчість пов’язана з нашим краєм .

Широта творчих зацікавлень Івана Кавалерідзе вражає: він

мав вагомі доробки в скульптурі й значні здобутки в кіно й

драматургії, і в кожній професії митцеві вдалося сягнути ви-

сот . Éому було присуджено почесне звання народний артист

України, але слово «артист» стосовно Івана Кавалерідзе мож-

на тлумачити в його давньому значенні – це людина, яка до-

сягла високої майстерності в мистецтві загалом . В образо-

творчому мистецтві, у драматургії він був таким же істинно

народним артистом, як і в режисурі кіно, за яку, власне, й

одержав почесне звання . Кінофільми «Злива», «Запорожець

за Дунаєм», «Григорій Сковорода», пам’ятники Т . Шевченкові

в Ромнах, Сумах і Полтаві – яке цікаве поєднання в одній

особі доробку трьох не в усьому споріднених, а часом і досить

віддалених один від одного видів мистецтва!

То що ж визначає його художню суть? Яка його творча лю-

бов? Митця завжди цікавили постаті відомих особистостей;

його образи є значними і складними . Серед них належне міс-

це відведено княгині Ользі, Тарасові Шевченку, Ôедору Ша-

УКРАЇНСЬКА МОВА

53

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ

Талант Копиленка проявлявся в усіх його захопленнях .

Він любив книжки і мав прекрасну бібліотеку, він дивував

істориків і ботаніків тим, як добре він орієнтується в їхніх

науках . Він тонко розумів образотворче мистецтво, і його

думку високо цінували художники .

А ще він був одним із перших у Києві автомобілістів-ама-

торів і вже до війни досяг у цій премудрості високопрофесій-

ного рівня .

Проте жодне із цих захоплень не було самоціллю, усі вони

служили одній меті – літературі, збагачуючи творчість письмен-

ника відчуттям повноти й змістовності життя, яким завжди

відзначалися його книжки . А вони користуються великою

популярністю не лише в нашій країні, а й далеко за її межа-

ми, бо вчать молодь шанувати природу й піклуватися про

неї, палко любити рідну землю і свій народ .

Ім’я О .І . Копиленка занесено до енциклопедії світової літе-

ратури .

УКРАЇНСЬКА МОВА

ляпіну, Льву Толстому . Особливо полюбився Іванові Кавале-

рідзе філософ і мандрівник Григорій Сковорода, який був

близький художникові своїми ідеями, поглядами на призна-

чення людини; йому митець присвятив понад півстоліття

творчих шукань .

Плекаючи в душі образ видатного філософа, Кавалерідзе не

міг знати, коли і в якому виді мистецтва створить його . Приєм-

ним і несподіваним сюрпризом стало для нього замовлення

пам’ятника Григорію Сковороді в містечку Лохвиці, що на Пол-

тавщині, на честь двохсотріччя з дня народження філософа .

Умови були важкі, несприятливі: грошей на пам’ятник

бракувало, не було граніту, бронзи, а терміни виконання ро-

боти були вкрай стислі . Такого напруженого періоду, як осінь