Розподіл цінного компонента в зернах корисної копалини

При підготовці руди до збагачення отримують зерна трьох типів:

3. Ті, що містять тільки корисний мінерал.

4. Ті, що містять тільки породні мінерали.

5. Зростки.

Найкращі результати досягаються при відсутності зросткiв.

Можна виділити 3 типи розподілу матеріалу в зернах-зростках:

1. Рівномірне по всьому об'єму з виходом окремих вкраплень на поверхню.

2. Концентроване, з виходом корисного мінерала на поверхню.

3. Концентроване, при якому цінний компонент не виходить на поверхню.

Зростки 1-го і 2-го типів можна виділяти з матеріалу з використанням випромінювань у видимому діапазоні.

Зростки 3-го типу виділяють в концентрат тільки при використанні проникних випромінювань.

Контрастнiсть корисної копалини

Процес збагачення оснований на відмінності компонентів у властивостях. Чим більша ця відмінність, тим вища контрастнiсть. Показник контрастності введений В.А.Мокроусовим для оцінки коливання вмісту цінного компонента в окремих зернах. Цей показник застосовують для визначення контрастностi вузького класу крупностi.

_{де n- число зерен; αi, α - вміст цінного компонента в i-тому зерні і в руді, %; qi - частка маси зерна в загальній масі проби, частки од.}

_{За контрастністю руди поділяють на наступні категорії:}

1. Неконтрастні………………………………..(М (0.5)

2. Низькоконтрастнi…………………………...(М = 0.5-0.7)

3. Контрастні………………………………….(М = 0.7-1.1)

4. Висококонтрастнi…………………………...(М = 1.1-1.5)

5. Особливо контрастнi………………………..(М > 1.5)

Лекція No 3 Оцінка ефективності процесу сортування

Сортування являє собою процес розділення, який може оцінюватися за допомогою наступних показників:

1. Якість і вихід продуктів розділення.

2. Вилучення цінних компонентів у продукти збагачення.

3. Ступінь концентрації.

4. Ефективність.

Ефективність процесу ручного сортування характеризується:

– коефіцієнтом сортування пустої породи ε, %;

– залишковим засмiченням Р_зал , % ;

– числом працюючих сортувальників і їх продуктивністю праці.

Коефіцієнт сортування пустої породи ε визначають за формулою:

ε = 100 Q/Q_p, %,

де: Q і Qp - маса пустої породи відповідно у відсортованій і початковій (вихідній) руді, в тоннах.

Залишкове засмiчення Р_зал визначається за формулою:

Р_зал = 100 Q_зал / D, %,

де Q_зал - маса пустої породи, що залишилася в руді після сортування, в кілограмах; D - маса проби руди після сортування, в кілограмах.

Технологія сортування корисних копалин

У технології сортування виділяють 5 основних задач:

1. Виділення чистих мінералів, придатних для використання без подальшого збагачення.

2. Попередня концентрація цінного компонента.

3. Розділення корисної копалини на різні технологічні типи.

4. Отримання крупногрудкових концентратiв для хімічної або металургійної обробки.

5. Доведення чорнових концентратiв, отриманих іншими способами.

1 задача отримання чистих компонентів на сьогодні практично втратила своє значення, оскільки вичерпані родовища самородних металів.

2 задача пов'язана з попереднім збагаченням кондиційних руд. Попереднє збагачення дає можливість підвищити продуктивність фабрики (комбінату), зменшити витрати на дроблення і подрібнення за рахунок виведення з процесу крупногрудкової породи. Виведення при цьому становить 20-50 % від вихідного. При попередньому збагаченні некондиційних руд забезпечують отримання максимального виходу концентрату при мінімально допустимому вмісті цінного компонента.

3 задача передбачає попереднє розділення руди на окремі технологічні типи, що відрізняються за своїми властивостями і речовинним складом. Наприклад, доцільно заздалегідь розділити оксиди і сульфіди мінералів, оскільки кожний тип збагачується за своєю технологією, при цьому досягається більше вилучення корисного компонента.

4 задача полягає в отриманні концентратiв заданої крупностi для металургійних підприємств. Ця задача досягається або ґранулюванням тонкодисперсних концентратiв, або, якщо дозволяє вкрапленiсть, за допомогою сортування в грудковому вигляді.

5 задача - доведення концентратiв, отриманих іншими способами збагачення. Наприклад, доведення алмазів після гравітаційного збагачення з допомогою фотометричних методів.