1.8. Селективна полімерна флокуляція

Процеси селективної флокуляцiї полiмерами – СФП можуть здiйснюватися як водорозчинними, так i нерозчинними полiмерними флокулянтами. В обох випадках має мiсце мiсточковий механiзм структуроутворення.

1.9. Селективна електролітна коагуляція

Процес селективної агрегацiї електролiтами пов'язаний зi змiною стану подвiйного електричного шару (ПЕШ) вугiльних та (або) мiнеральних частинок суспензiї. Введення в суспензiю коагулянту приводить до стиску ПЕШ, зменшення дзета - потенцiалу вугiльних частинок, що забезпечує можливiсть їх зближення на вiдстань дiї ван-дер-ваальсових сил притягування.

1.10. Концентрація на носіях

Адгезійне збагачення корисних копалин - сукупність фізико-хімічних способів збагачення корисних копалин. Полягає у вибірковому прилипанні частинок збагачуваного мінералу до жирової (масляної) поверхні. Прикладом може бути адгезійне збагачення золота, алмазів шляхом використання ефекту налипання гідрофобних (або гідрофобізованих) часточок корисної копалини на маслянисті поверхні (приміром, вуглемасляні ґранули). Приклади процесів: Карбед (Carbad Gold Recovery), Coal-Gold Agglomeration Process та ін.

Сорбція йонів металів на носіях-сорбентах (частинках піриту, цеоліту, гематиту, карбонатах лужних металів, активованому вугіллі) застосовується у комплексі з флотацією навантажених сорбентів. Технологія може бути застосована для вилучення золота.

1.11. Флокуляційна концентрація

Це процес збагачення корисних копалин шляхом багаторазового руйнування флокул і нового циклу флокуляції їх з інших фрагментів, який супроводжується видаленням з флокул хвостів і накопиченням у них корисного компонента.

Процес флокуляційної концентрації винайдено і вперше застосовано в промисловості у Криворізькому залізорудному басейні.

1.12. Бактеріальне вилуговування

Основане на вилученні хімічних елементів з руд, концентратів і гірських порід за допомогою бактерій або їх метаболітів. Поєднується з вилуговуванням слабкими розчинами сірчаної кислоти бактеріального і хімічного походження, а також розчинами, що містять органічні кислоти, білки, пептиди, полісахариди і т.д.

При бактеріальному вилуговуванні руд кольорових металів широко використовуються тіонові бактерії Th. ferrooxidans, які безпосередньо окиснюють сульфідні мінерали, сірку і залізо і утворюють хімічний окиснювач Fe³⁺ та розчинник - сірчану кислоту. Вилуговування кольорових металів проводять з відвалів бідної руди (купчасте) і безпосередньо з рудного тіла (підземне). Застосовується для вилучення міді, золота, урану та ін. металів.

Лекція No 2 Сортування корисних копалин Загальні відомості

Сортування корисних копалин основане на відмінності в кольорі, блиску, природній і наведеній радіоактивності мінералів, які розділяють.

Розрізнюють:

1. Ручне сортування (породовибірка, рудорозбірка, вуглесортування).

2. Механізоване (радіометричні методи збагачення).

Сортування корисних копалин - один з перших методів збагачення, освоєних людиною.

Ручне сортування здійснюється при неможливості використання механічного або хімічного збагачення (при сортуванні дорогоцінних каменів, листової слюди і т.д.).

Сьогодні поширення отримало механізоване сортування. У його створенні активну участь прийняли вітчизняні вчені.

М.Е.Богословський у 30-і роки запропонував використати явище люмінесценції алмазів і створив радіометричний сепаратор для збагачення руд, що вміщують алмази.

У 40-і роки З.В.Волкова створила сепаратор для збагачення природно-радіоактивних руд.

У 50-60-і роки А.П.Черновим, Г.М.Малаховим впроваджено гамма-абсорбцiйний метод збагачення залізняку Кривбасу.

Б.Г.Егіазаровим впроваджено рентгенорадiометричний метод збагачення руд кольорових металів і т.д.