Розділ 3. Негативний вплив вибухових робіт на екологічний стан кар’єру та прилеглої території на прикладі Кривого Рогу

На Криворіжжі ризик появи воронок обвалення неодноразово ставав предметом обговорення на рівні керівників Держгірпромнагляду, міської влади, гірничодобувних підприємств і науково-дослідних інститутів. Ця тема особливо актуаль­на для Кривого Рогу, де у зону зсуву земної поверхні потрапила важлива для міста автодорога «Техбаза — кладовище «Західне» протяжністю 3,5 км. Тому сьогодні гостро постало питания про можливість її подальшої експлуатації. Дорога «Техбаза — кладовище «Західне» потрапляє у зону провадження робіг шахти «Батьківщина» ВАТ «Кривбасзалізорудком» і гірничого відводу шахтоуправління ПАТ «МітталСтіл Кривий Ріг». На цих копальнях здійснюється контроль за розвитком процесу зсуву. Так, у гірничому відводі шахти «Батьківщина» спеціальні спостереження виконує відділ ВСМГР ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», а в гірничому відводі шахтоуправління — науково-дослідна маркшейдерська лабораторія ВАТ «ЄВРАЗ «Суха Балка».[8]

. Так 7-й мегаполіс країни, яким є м. Кривий Ріг, щорічно втрачає 4 тис. населення (народжуваність на 1.01.2010 p. становить 7 тис. малюків, а вмирає, на жаль, 11 тис. людей. Загальна чисельність міста за 20 років зменшилась приблизно на 200 тис. людей і сьогодні нараховує 673 тис. чоловік. [3]

Одночасний видобуток сирої залізної руди підземним способом протягом 10 років в м. Кривий Ріг склав понад 480 млн т, що створило пустоти на всій довжині міста протяжністю 120 км та глибиною до 1200 метрів. A за 70 років експлуатація лише одного рудника в районі шахтного поля ім. Орджонікідзе створила порожнечу понад 8 млн м3. Вчені Криворізького технічного університету вважають, що створення провалля площею в 16 га - це початок великого кінця в м. Кривий Ріг. Тому запровадження інноваційної технології, яка б передбачала зменшення сейсмонебезпечних процесів на кар'єрах під час проведення великомасштабних вибухів в межах м. Кривий Ріг є вкрай необхідним. [3]

Сьогодні Кривий Ріг стоїть на техногенних порожнинах, що утворилися внаслідок видобутку руди, а Мінпромполітики збирає кошти на ремонт чергового провалу. Лише складання карт порожнин під час вироблення підземної маси протягом 5 років (вартість яких орієнтовно оцінюють в 100 млн грн) не вирішить цих глобальних питань уникнення повторення таких подій через недосконалу і сейсмонебезпечну технологію великомасштабних масових вибухів на кар'єрах в 300-800 тон, яка, на жаль, має місце. Руйнування гірських порід на кар'єрах Кривбасу ускладнюється через велику обводненість свердловин, ступінь якої оцінюється коефіцієнтом обводненості і збільшується із глибиною, як правило, з 0,26 до 0,9. Повністю сухих свердловин у м. Кривий Ріг за даними OAO ППП ≪Кривбасвибухпром≫ нараховується менше 12% від загальної кількості вибухових свердловин. [3]

Учені дійшли висновку, що во­ронку обвалення у зоні автодороги «Техбаза — кладовище «Західне» слід чекати тільки при повній відробці горизонту 1045 м покладу «Об'єднана» шахтою імені Арте­ма та міжшахтного цілику шахтою «Батьківщина». Вихід цієї воронки на поверхню супроводжуватиметься розвитком зони тріщин і терас навколо воронки, а деформації земної поверхні у районі селища Жуковка будуть позамежними. У разі виходу воронки деформації земної поверхні у районі автодороги із західно боку перевищать 10 м.

Спрогнозувати точно, коли станеться місцевий «армагеддон»,— фахівці не можуть. Тому, щоб запобігти масштабній для регіону НП, інститутом ДП «ДПІ «Кривбаспроект» розроблено проект будівництва альтернативної автодороги «Вулиця Джамбула — кладовище «Західне». ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» спільно з ВАТ «Кривбасзалізорудком» узяли витрати на себе і уклали договір на будівництво автодороги з підрядними організаціями. Роботи почалися наприкінці жовтня 2011 р. Збудовано вже 50% дороги і новий переїзд че­рез залізничні колії.

До виникнення проблем зони можливого воронкоутворенняя необхідно огородити, виключивши перебування у них людей. Обʼєкти, що опиняють­ся у них, мають бути завчасно винесені за межі зони. А інформацію про ці зони (паспорти) у повному обсязі і суворому порядку — під час закриття або передачі підприємств — передавати правонаступнику, генпроектувальнику та в міський архів.[8]

Висновки. Основними шляхами вдосконалення сучасних технологій ведення вибухових робіт під час розробки родовищ відкритим способом із мінімізацією забруднення довкілля є:

1. Обов'язкове попереднє зневоднення свердловин та одночасне їх очищення від бурового шламу.

2. Скорочення терміну підготовки масових вибухів до 8—24 годин усуває розчинення BP у свердловинах і забруднення підземних вод та зводить їх до мінімуму під час зарядження.

3. Собівартість відбійки міцних обводнених гірських порід зменшується не менше 30 %.

4. Підвищення сейсмічної безпеки досягається вибуховим знеміцненням донних зарядів, що дуже важливо, коли кар'єри розташовані в межах міст чи поблизу вироблених підземних «порожнин» від підземних робіт. [9]

Список використаних джерел:

1. «Гірничий закон України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 50, ст.433 )

2. Закон України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 6, ст.138)

3. Захаренков Є. І., Пашков А. П. Інновації сучасного природокористування(частина перша) // Безпека життєдіяльності. ­– 2011. – №1

4. Захаренков Є. І., Пашков А. П. Інновації сучасного природокористування(частина друга) // Безпека життєдіяльності. ­– 2011. – №2

5. Ісаєв С. Д., Пашков А. П. Засіб зниження ймовірності небезпечного навантаження на довкілля та людину від великомасштабних масових вибухів

http://elib.ukma.edu.ua/NZ/NZV93_2009_biology/14_isaev_sd.pdf

6. Ісаєв С. Д., Пашков А. П. Охорона навколишнього середовища під час вибухових робіт на кар’єрах в умовах економічної кризи // Безпека життєдіяльності. ­– 2009. ­– № 8

7. Лучко І. А., Твердий В. В. Дослідження впливу вибуху нових промислових вибухових речовин на екологічний стан атмосфери карʼєру // Вісник НТУУ «КПІ 110». – 2009. – №18

8. Монахов О. В очікуванні воронки // Охорона праці. – 2012. – №6

9. Пашков А. П., Нападовська Л. А. Економічні та екологічно-небезпечні технології руйнування міцних гірських порід з попереднім зневодненням свердловин на кар’єрах в межах міст-мегаполісів України

10. Сліпко С. «Больові точки» – під контролем // Охорона праці. – 2011. – №7

11. Твердий В. В., Лучко І. А. Результати дослідження впливу параметрів вибухів нових промислових вибухових речовин на екологічний стан карєру та прилеглої території // Вісник НТУУ «КПІ». –2010. – №19