Лекція 5. Форми безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні україни
1. Поняття і види виборів до органів місцевого самоврядування
Правовою основою м/в є Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10.07. 2010 р.
Місцеві вибори мають свої особливості залежно від певних критеріїв:
за суттю — це локальні (місцеві) вибори, що проводяться в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
за змістом — це вибори, в ході яких формуються органи місцевого самоврядування, а саме система органів місцевого самоврядування, до якої входять сільські, селищні, міські, районні (районні в містах), обласні ради, міські міст Києва та Севастополя ради, а також сільські, селищні, міські голови.
За суб’єктами місцеві вибори поділяють на:
а) вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, міських міст Києва та Севастополя рад — колегіальні органи;
б) вибори сільських, селищних і міських голів — одноособові органи.
Слід відмітити, що новим Законом передбачено врегулювання питання виборів і до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Однак, Верховна Рада Автономної Республіки Крим не входить до системи представницьких органів місцевого самоврядування, і згідно зі ст. 136 Конституції України, є представницьким органом Автономної Республіки Крим. Це дає підставу стверджувати, що Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» не можна назвати законом про місцеві вибори, як деколи це робиться в юридичній літературі та періодиці.
За часом проведення місцеві вибори поділяють на:
1) чергові; 2) позачергові; 3) повторні; 4) проміжні; 5) перші (у разі формування нових місцевих рад).
— Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів. Рішення про проведення чергових виборів приймається Верховною Радою України;
— позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень місцевої ради, сільського, селищного, міського голови;
— повторні вибори:
а) депутата (депутатів) призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання виборів депутата (депутатів) у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата;
б) сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови;
— проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі;
— перші місцеві вибори призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською радою.
З огляду на правові наслідки місцеві вибори поділяються:
а) дійсні вибори — це вибори, проведені у порядку, визначеному Конституцією України та Законом;
б) недійсні вибори — це вибори, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів.
Законом передбачені застосування різних виборчих систем щодо місцевих виборів:
1) вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища;
2) Вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:
А) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
Б) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
3) вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному округу, межі якого збігаються з межами відповідної територіальної громади.
Обраним в одномандатному виборчому окрузі депутатом, сільським, селищним, міським головою вважається кандидат, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувалися в цьому виборчому окрузі.
Якщо голосування проводилося по одному кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидат вважається обраним депутатом, сільським, селищним, міським головою, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, за умови, що кількість цих голосів виборців дорівнює виборчій квоті або є більшою за виборчу квоту.