Тема: кредит у ринковій економіці

1. Необхідність і суть кредиту

Кредит виник безпосередньо з потреб виробництва внаслідок процесів обміну товарів. Виникнення кредиту поряд з виникненням грошей відноситься до найвизначніших відкриттів людства. Причини виникнення кредиту криються у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному, як власники, як юридично самостійні особи.

Конкретною економічною основою, на якій проявляються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг капіталу. Цей кругообіг безперервний. В його процесі виникають коливання наявності тимчасово вільних коштів і коливання гострої потреби в таких коштах. У зв'язку з тим, що строки надходження грошових коштів від реалізації продукції і строки їх витрат на виробничі потреби не збігаються, то у господарських суб'єктів певна частина коштів у певні періоди часу тимчасово вільна, а в інших — в цей час виникає гостра потреба в таких коштах. Так виникає можливість мобілізації тимчасово вільних коштів для надання їх у формі кредиту іншим суб'єктам господарювання. Це служить однією з найважливіших передумов кредитних відносин.

Для виникнення кредитних відносин необхідно, щоб той, хто надає кредит, довіряв тому, хто хоче отримати кредит. Сам термін “кредит” походить від латинського слова credere, що означає довіряти, або credo — вірю. Саме довіра служить основою кредитних відносин, однією з найважливіших передумов виникнення кредиту. Але в сучасних умовах ця передумова досить часто виступає на другий план. Для виникнення кредитних відносин і укладання кредитної угоди самої довіри недостатньо. При видачі кредиту майже завжди є ризик несвоєчасного чи неповного повернення коштів. Тому кредитору потрібні певні гарантії. Такі гарантії він може отримати, по-перше, від самого позичальника у формі застави, по-друге, від гаранта, тобто фізичної чи юридичної особи, яка має певний капітал чи майно і гарантує повернення кредиту, і, по-третє, від страхової компанії.

Крім довіри, обов'язковою передумовою виникнення кредитних відносин є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника. Він досягається через переговори між ними щодо умов кредитної угоди, де обумовлюється розмір кредиту, термін кредиту, відсоткова ставка за користування кредитом, порядок надання та повернення кредиту.

За своєю природою кредитна угода зумовлює необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань. Тому цими учасниками мають бути юридично самостійні особи. Фізичні особи можуть бути суб'єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду. Обидві сторони кредитних відносин мають бути кредитоспроможними.

Важлива передумова кредитних відносин — це отримання позичальником регулярних доходів у формі заробітної плати, пенсії, виручки від реалізації продукції тощо.

Отже, кредит (від латинського “creditum” — позика, борг) — це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на умовах їх повернення, строковості і платності. Потреба суб'єктів господарювання в оборотних грошових коштах і, зокрема, кредиту, коливається протягом виробничого циклу і в різних циклах кругообігу. Ці коливання бувають двох видів: сезонні і постійні. Сезонні коливання викликані переважно природними причинами, а постійні — різними випадковими причинами.