
- •1. Генератор сигналів гс.
- •2. Блок живлення бп.
- •Ііі. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •V. Контрольні питання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Ііі. Прилади та обладнання
Змінна панель 17Л-03\11;
ГН2 – джерело постійної напруги;
АВ1, АВ2 – ампервольтметри;
досліджувані елементи VD1 = КС 156, VD2 = Д 814Д.
IV. Порядок виконання роботи
1. Зібрати електричну схему дослідження прямої (неробочої) гілки ВАХ напівпровідникового стабілітрона згідно рис. 2:
Рис. 2
2. З’єднати точки "+х1" та "х2" на змінній панелі з відповідними точками "+0...12 В" і "–0...12 В" на блоці ГН2.
3. Встановити на блоці АВ1 перемикач "АВ1-АВ0'' в положення "АВ1", а перемикач границь виміру – в положення "1 В".
4. З’єднати точки "+х9" та "х10" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці АВ1.
5. Встановити на блоці АВ2 перемикач "АВ2-МВА" в положення "АВ2", а перемикач границь виміру – в положення "1 mА".
6. З’єднати точки "+х8" та "х7" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці АВ2.
7. Встановити ручку потенціометра в крайнє ліве положення, а тумблер "0...12 В" – "12...24 В" перевести в положення "0...12 В" на блоці ГН2.
8. Встановити досліджуваний стабілітрон у схему на змінній панелі в прямому включенні.
9. Перевірити правильність зібраної схеми і показати керівнику.
10. Включити живлення стенду.
11. Плавно змінюючи напругу U ст пp в колі стабілітрона ручкою потенціометра на блоці ГН2 від 0 В до 1 В (значення напруг U ст пp наведені в таблиці 1), зняти залежність прямої гілки ВАХ стабілітрона І ст пр = f (U ст пр).
ПРИМІТКА: при встановленні напруги U ст пp від 0,7 до 1 В перемикач границь виміру струму І ст пр перевести в положення "250 mА".
12. Результати дослідження напівпровідникового стабілітрона занести в табл. 1.
І ст пр = f (U ст пр)
Табл. 1
КС156
|
U ст пp, В |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,65 |
0,7 |
0,75 |
0,8 |
0,85 |
І ст пр, mА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д814Д
|
U ст пp, В |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,65 |
0,7 |
0,75 |
0,8 |
0,85 |
І ст пр, mА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. Виключити живлення стенду.
14. Встановити ручку потенціометра на блоці ГН2 у крайнє ліве положення.
15. Замінити стабілітрон КС156 на стабілітрон Д814Д.
16. Виконати аналогічні вимірювання для стабілітрона Д814Д згідно пп.10 – 12.
17. Виключити живлення стенду.
18. Зібрати схему для дослідження зворотної (робочої) гілки ВАХ напівпро-відникового стабілітрона згідно рис. 3:
Рис. 3
19. Встановити в досліджувану ланку стабілітрон КС156 у зворотному напрям-ку включення.
20. Перевірити правильність зібраної схеми і показати керівнику.
21. Включити живлення стенду.
22. Плавно змінюючи напругу U ст зв в колі стабілітрона ручкою потенціометра на блоці ГН2 від 0 В до 13 В (значення напруг U ст зв наведені в таблиці 2), зняти залежність зворотної гілки ВАХ стабілітрона І ст зв = f (U ст зв).
ПРИМІТКА: при встановленні напруги U ст зв від 5 до 13 В перемикач границь виміру струму І ст зв перевести в положення "100 mА".
23. Результати вимірювань занести в табл. 2.
І зв = f (U зв)
Табл. 2
КС156
|
U ст зв, В |
0 |
2 |
4 |
4,5 |
5 |
5,2 |
5,4 |
5,8 |
6 |
6,2 |
І ст зв, mА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д814Д
|
U ст зв, В |
0 |
2 |
4 |
8 |
10 |
11 |
11,5 |
12 |
12,5 |
13 |
І ст зв, mА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
24. Виключити живлення стенду.
25. Встановити ручку потенціометра на блоці ГН2 у крайнє ліве положення.
26. Замінити стабілітрон КС156 на стабілітрон Д814Д.
27. Виконати аналогічні вимірювання для стабілітрона Д814Д згідно пп.21 – 23.
28. Після закінчення вимірювання виключити живлення стенду. Досліджувану схему розібрати і акуратно скласти елементи та провідники на столі.
V. Контрольні питання
Які особливості роботи кремнієвого стабілітрона?
Як включається стабілітрон у електричну схему?
Поясніть принцип стабілізації напруги стабілітроном.
Які ви знаєте параметри стабілітрона?
Лабораторна робота
ТЕМА: „Дослідження вольт-амперних характеристик
і параметрів біполярного транзистора, включеного
по схемі зі спільним емітером”
І. Мета роботи:
вивчення принципу роботи біполярного транзистора, включеного по схемі зі спільним емітером;
зняття та аналіз вхідних та вихідних вольт-амперних характеристик біполярного транзистора, включеного по схемі СЕ;
визначення вторинних h-параметрів досліджуваного біполярного транзистора n-р-n типу.
ІІ. Теоретичні пояснення
Біполярний транзистор має три виводи (електроди), один з яких у схемах включення вхідний, другий – вихідний, а третій – спільний для кола входу та виходу. В залежності від того, який електрод є спільним, розрізняють три схеми включення транзистора:
а). зі спільною базою (СБ);
б). зі спільним емітером (СЕ);
в). зі спільним колектором (СК).
Найбільш розповсюдженою є схема зі спільним емітером (СЕ), зображена на рис.1.
Рис. 1.
Схема СЕ характеризується високим підсилювальним ефектом та має найбільше підсилення потужності сигналу серед інших схем включення транзистора. Вхідне коло у схемі СЕ утворюється базою та емітером і характеризується Uвх та Івх, а вихідне коло утворюється колектором та емітером і характеризується Uвих та Івих. Ці електричні величини визначають режим роботи транзистора і впливають одна на одну.
Робота транзистора визначається за допомогою характеристик, знятих без навантаження, тобто так званих статичних характеристик. Найбільше значення при застосуванні транзисторів мають два види характеристик: вхідні та вихідні.
Для транзисторів у схемі СЕ вхідною характеристикою називається залежність струму бази Іб від напруги Uбе при постійній напрузі між колектором і емітером Uке, тобто Іб = f (Uбе) при Uке = const (див. рис. 2).
Вихідною характеристикою для схеми СЕ називається залежність колекторного струму Ік від напруги між колектором та емітером Uке при постійному струмі бази Іб, тобто Ік = f (Uке) при Іб = const (див. рис. 3).
Рис. 2 Рис. 3
Рис. 4
В режимі підсилення (активний режим) малих сигналів транзистор, вклю-чений по схемі СЕ, зображають у вигляді лінійного чотириполюсника (рис. 4), вхідні та вихідні параметри якого зв’язані такими рівняннями:
Взаємозв’язок між вхідними та вихідними напругами і струмами чотири-полюсника відображається через систему двох рівнянь, які складаються за допомогою вторинних (зовнішніх) параметрів транзистора. Найбільш пошире-ною є змішана система або так звана система h-параметрів. h-параметри транзистора, включеного по схемі СЕ, визначаються за такими формулами та мають наступний фізичний зміст:
а).
–
вхідний опір транзистора в режимі
короткого замикання на виході:
при Uке
= const, де
та
–
прирости вхідних напруги і струму;
б).
–
коефіцієнт внутрішнього зворотного
зв’язку в режимі холостого ходу на
вході:
при Іб
=
const, де
,
– прирости вихідної та вхідної напруг;
в).
–
коефіцієнт передачі струму (коефіцієнт
підсилення β)
в режимі корот-кого замикання на виході:
при
Uке
= const, де
та
–
прирости вихідного та вхідного струмів;
г).
–
вихідна провідність транзистора в
режимі холостого ходу на вході:
при Іб
=
const, де
,
– прирос-ти вихідних напруги і струму.
Визначення h-параметрів транзистора, включеного по схемі СЕ, проводять наступним чином:
визначають по вхідних вольт-амперних характеристиках транзис-тора із трикутника АВС, де ΔUбе = АС, ΔІб = ВС;
визначають по вхідних характеристиках із трикутника АВС, де ΔUбе = АС, ΔUке = Uке2 – Uке1;
визначають по вихідних вольт-амперних характеристиках транзис-тора із трикутника ЕМN, де ΔІк = МN, ΔІб = Іб3 – Іб2 = FЕ;
визначають по вихідних характеристиках із трикутника ЕМN, де ΔUке = ЕN, ΔІк = МN.