
- •1. Генератор сигналів гс.
- •2. Блок живлення бп.
- •Ііі. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •Ііі. Прилади та обладнання
- •IV. Порядок виконання роботи
- •V. Контрольні питання
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Ііі. Прилади та обладнання
Змінна панель 17Л-03\11;
ГТ – джерело постійного струму;
ГН4 – джерело постійної напруги;
АВ1, АВ2 – ампервольтметри;
досліджувані елементи VD1 = Д9, VD2 = КД103, VD3 = Д220.
IV. Порядок виконання роботи
1. Зібрати електричну схему дослідження прямої гілки ВАХ напівпровідни-кового діода згідно рис. 2:
Рис. 2
2. З’єднати точки "+х1" та "х2" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці ГТ.
3. Встановити на блоці АВ1 перемикач "АВ1-АВ0'' в положення "АВ1", а перемикач границь виміру – в положення "1 В".
4. З’єднати точки "+х5" та "х6" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці АВ1.
5. Встановити на блоці АВ2 перемикач "АВ2-МВА" в положення "АВ2", а перемикач границь виміру – в положення "1 mА".
6. З’єднати точки "+х3" та "х4" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці АВ2.
7. Встановити ручку потенціометра в крайнє ліве положення на блоці ГТ.
8. Встановити досліджуваний діод в гніздо "х7" та "х8" на змінній панелі.
9. Перевірити правильність зібраної схеми і показати керівнику.
10. Включити живлення стенду.
11. Зняти залежність прямої гілки діода І пр = f (U пр): плавно змінюючи струм І пр в колі діода, ручкою потенціометра на блоці ГТ від 0 до 10 mА (значення струму І пр наведені в табл.1) зняти значення U np по АВ1.
ПРИМІТКА: при встановленні струму І пр від 1 до 10 mA перемикач границь виміру струму перевести в положення "10 mА" на блоці АВ2.
12. Результати дослідження напівпровідникового діода занести в табл.1.
І пр = f (U пр)
Табл.1
Д 9 |
І пр, mА |
0 |
0,02 |
0,04 |
0,06 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
1 |
2 |
5 |
10 |
U np , В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д 220 |
І пр, mА |
0 |
0,02 |
0,04 |
0,06 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
1 |
2 |
5 |
10 |
U np , В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КД 103 |
І пр, mА |
0 |
0,02 |
0,04 |
0,06 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
1 |
2 |
5 |
10 |
U np , В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. Виключити живлення стенду.
14. Зібрати схему для дослідження зворотної гілки напівпровідникових діодів рис. 3:
Рис. 3
15. З’єднати точки "+х11" та "х12" на змінній панелі з відповідними точками "+" і "–" на блоці ГН4.
16. Встановити па блоці "Изм Ч "тумблер в положення "f гс", а перемикач границь виміру U3B – в положення "ГН4 100 В".
17. З’єднати точки "+х7" та "х8" на змінній панелі з відповідними точками "–" і "+" на блоці АВ2, а перемикач границь виміру І зв – в положення "1 mA".
18. Вставити в досліджувану ланку відповідний діод.
19. Перевірити правильність зібраної схеми і показати керівнику роботи.
20. Включити живлення стенду.
21. Зняти залежність зворотної гілки ВАХ І зв = f (U зв): плавно змінюючи напругу U зв на діоді ручкою потенціометра на блоці ГН4 від 0 до 80 В (значення напруги U зв наведено в табл. 2).
ПРИМІТКА: при виставленні наруги U зв слідкуйте, щоб прилад виміру І зв не зашкалював на блоці АВ2.
22. Результати вимірювань занести в табл. 2.
І зв = f (U зв)
Табл. 2
Д 9 |
U зв , В |
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
І зв, мА (мкА) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д 220 |
U зв , В |
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
І зв, мА (мкА) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
КД 103 |
U зв , В |
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
І зв, мА (мкА) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23. Виключити живлення стенду .розібрати досліджувану схему і акуратно скласти елементи та перемикачі на столі.
V. Контрольні питання
Що називається основними і неосновними носіями зарядів у напівпровідни-ку n і р-типу?
Що таке електронно-дірковий перехід?
Як змінюється прямий струм І пр із зміною прямої напруги U пр?
Як змінюється зворотній струм І зв із зміною зворотної напруги U зв?
Які параметри діода ви знаєте?
Де використовуються випрямні напівпровідникові діоди?
Лабораторна робота
ТЕМА: „Дослідження вольт-амперних характеристик
і параметрів стабілітронів”
І. Мета роботи:
вивчення роботи кремнієвих стабілітронів;
зняття та аналіз вольт-амперних характеристик кремнієвих стабілітронів;
визначення параметрів досліджуваних стабілітронів.
ІІ. Теоретичні пояснення
Напівпровідниковим стабілітроном називається кремнієвий діод, який працює в режимі електричного пробою р-n переходу і призначений для стабілізації напруги при зміні протікаючого через нього струму в заданому діапазоні.
Виготовлення стабілітронів із кремнію пояснюється малим значенням і слабкою залежністю від температури їх зворотного струму. Оскільки елект-ричний пробій має місце у стабілітроні при зворотній напрузі Uзв, дана напруга називається робочою напругою стабілітрона.
Р
обота
кремнієвого стабілітрона пояснюється
його вольт-амперною харак-теристикою
(ВАХ), яка зображена на рис. 1. У стабілітроні
використовується тільки зворотна гілка
ВАХ р-n
переходу напівпровідникового діода.
Робочою ділянкою стабілітрона є ділянка
АВ – це частина гілки ВАХ, яка відповідає
електричному лавинному пробою і обмежена
мінімальним та максимальним
струмами І ст
max
та І ст
min.
Лавинний електричний пробій обумовлюється
явищем
ударної іонізації, яке супроводжується
лавинним розмноженням носіїв заряду в
р-п переході при дії зворотної напруги
і, відповідно, різким зменшенням опору
р-n
переходу.
Рис. 1
Основними параметрами стабілітрона є:
U ст ном – номінальна напруга стабілізації, тобто середня напруга стабілізації стабілітрона при t = 20 °С та заданому струмові стабілізації І ст ном ;
ΔUст – розкид напруги стабілізації – це інтервал напруг, в межах якого знаходиться напруга U ст ном даного типу стабілітрона;
Rі ст – диференційний опір стабілітрона:
;
αст – температурний коефіцієнт напруги стабілізації Uст, який показує на скільки відсотків змінюється Uст при зміні температури навколишнього середовища на 1 °С:
% ;
І ст min – мінімально допустимий струм стабілізації – це найменший струм через стабілітрон, при якому U ст знаходиться в заданих межах;
І ст mах – максимально допустимий струм стабілізації – це найбільший струм, при якому прилад зберігає працездатність тривалий час;
Рmах – максимально допустима потужність розсіювання, при якій на р-п переході не виникає тепловий пробій.