5.3 Техніка безпеки при роботі з пристроєм

При проведені та налагоджені бездротових або дротових мереж потрібно дотримуватися правил безпеки. Всі компоненти мережі повинні приєднуватися до робочих станцій в момент коли вони від’єднані від джерела живлення. Тому що це може привести до враження електричним струмом. Використання зіпсованого обладнання, що допомагає встановлювати компоненти мережі заборонено. Радіохвилі які зв’язують бездротову мережу не є шкідливими для організму людини. Також при налагоджуванні та роботі з пристроєм потрібно зробити:

- Перевірити правильне розташування компонентів;

- Оглянути загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок; розеток заземлення (чи занулення).

- Обов’язково при перевірці дотримуватися правил безпеки.

Після виконання роботи мережа Wi –Fi стандарту 802.11g вимикається програмним шляхом, тобто передача радіодіапазону припиняється. Загалом при експлуатації крапки доступу використовують ті самі правила безпеки, що й при експлуатації іншого комп’ютерного обладнання в обчислювальному центрі.[7]

5.4 Виробнича санітарія

Умови праці осіб, що працюють з ЕОМ, повинні відповідати певному класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

В Україні також встановлені гранично припустимі концентрації, мпм³ , пилу, пар і газів у повітрі, дотримання яких при тривалості роботи не більш 8 годин на день протягом усього виробничого стажу не приведе до захворювань або відхилень у стані здоров'я працюючих (ДСТ 12.1.005-76. Повітря робочої зони).

У поняття «метеорологічні умови» повітряного середовища робочих приміщень входять: температура, відносна вологість, насиченість киснем і швидкість руху повітря.

Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. При сприятливих умовах праці характеристика метеорологічних показників у виробничих приміщеннях і на робочому місці наступна: температура від 20°С до23°С в холодний період і від 22°С до 25°С в теплий період. Наші умови роботи відносяться до категорії - І (легка). У приміщенні температура в холодний період складає 18°С, а в теплий - 21 °С, що майже відповідає нормі [6].

При освітленні виробничих приміщень використовують природне, штучне і сполучене освітлення:

- природне освітлення приміщень світлом неба (прямі або відбитим), що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують;

- штучне освітлення приміщень штучним світлом за допомогою електричних ламп - газозарядних або розжарювання;

- сполучене - освітлення, при якому недостатнє природне освітлення доповнюється штучним.

5.4.1Розрахунок штучного освітлення

Обчислення проводиться згідно певної методики.

Розрахунок полягає у визначенні загального світлового потоку, виборі типу ламп і світильників і визначенні їх кількості.

Визначаю необхідний для штучного освітлення кімнати загальний світловий потік F_заг, лм.

, (5.1)

де Е - норма освітленості кімнати, лк.

К - коефіцієнт запасу освітленості, %.

S - освітлюєма площа кімнати дорівнює, м².

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, %.

η- коефіцієнт використання світлового потоку, %.

При освітленості лампами накалювання приймається Е=200 лк, при люмінесцентному освітленні Е=400. Я обрав для освітлення Е=400 лк. Приймається К=1,4-1,5 для люмінесцентних ламп; К=1,2-1,3 для ламп накалювання, але за умови, що світильники чистяться не рідше двох разів у рік. Я обрав К=1,5,S = 25 м², Z = 1,1 -1,2. Я обрав Z=1,2, η=0,5-0,7.В моєму випадку я обрав η=0,5

, (5.1)

Розрахувавши F_заг. , тобто потрібне освітлення обираю тип лампи з відповідними характеристиками (ЛД80 потужність 80 Вт, світловий потік лампи 3440 F_л,). Обираю тип світильника з відповідними характеристиками (ОДОР, загального освітлення, дифузний з ґратами, з перфорированим відображенням; кількість та потужність ламп 2x80; використання відкриті)

Визначаю утворюваний світильником світловий потік F_cв, лм за формула(5.2) .

F_св =n_л·F_{л ,} (5.2)

(5.2),

де F_cв - світловий потік світильника, лм.

п_л - число ламп світильника, шт.

F_л - світловий потік, що віддається одною лампою, лм.

F_cв = 2 · 3440 = 6880 (лм) .

Обчислюю кількість світильників, п_св, штук за формулою (5.3) .

, (5.3)

(5.3)

,

Люмінесцентні лампами повинні бути розташовані в один ряд, горизонтально.

5.4.2 Розрахунок притоку свіжого повітря

Розрахунок притоку свіжого повітря приводимо згідно з методики. Вираховуємо об'єм кімнати V, м³ за формулою (5.4):

V = a·b·h, (5.4)

де а - довжина кімнати;

b - ширина кімнати;

h - висота кімнати.

a = 5м; b = 5м;h = 2,7м.

V = 5*5*2,7= 67,5( м³)

Далі потрібно визначити приток свіжого повітря Q_п м /год, в кімнаті за формулою (5.5):

Q_п=K · V, (5.5)

де К - кратність повітрообміну-число, що вказує, скільки разів протягом часу повинне бути замінене повітря в кімнаті, раз.

V - об'єм машинної кімнати, м³.

К=3-5; Я обрав значення К=5; 67,5 м³;

Q_п =5·67,5 = 337,5 ( _м³/год)

Подача повітря кондиціонером Q_k, м³/год, за результатами практичного досвіду приймається в 10-12 разів більше необхідного повітрообміну. Я прийняв значе значення в 10 разів.

Q_k=(10-12)·Q_п , (5.6)

Q_k =10· 337,5 = 3375 (м³/год)

За даними розрахунків я використав автоматичний кондиціонер LG537WP-2C з подачею повітря 4600 м³/год, що повністю відповідає вимогам повітрообміну для приміщенні з об’ємом 67,5 м³ та з повітрообміном 3375 м³/год.