3.2 Юридичний обов'язок

Юридичний обов'язок — це вид і міра необхідної поведінки, яка встановлена законом. В основу суб'єктивного права покладе­но юридичне забезпечення можливості, а в основу юридичного обов'язку — закріплення необхідності. Носієм можливої по­ведінки виступає уповноважена особа, а носієм обов'язку — зо­бов'язана особа. Уповноважена особа має право здійснювати певні дії, а зобов'язана — повинна виконувати і забезпечувати їх.

Юридичний обов'язок складається з таких елементів, як:

а) необхідність здійснення певних дій або утримання від них;

б) необхідність для зобов'язаної особи відреагувати на за­конні вимоги, які були звернені до нього уповноваженою особою;

в) необхідність нести відповідальність за невиконання цих ви­мог;

г) необхідність не перешкоджати контрагенту користуватися тим благом, на яке він має право.

Юридичний обов'язок, як і суб'єктивне право, окреслений певними правовими нормами, тобто представляє собою міру належної, необхідної поведінки. Вимагати виконання обов'язків поза встановленою мірою є порушенням закону. На­приклад, при купівлі товару продавець не має права вимагати від покупця сплатити більше встановленої суми, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей і піклуватися про них, громадяни зо­бов'язані поважати і виконувати закони. За порушення юридич­них обов'язків настає юридична відповідальність. Юридичний обов'язок є гарантом виконання суб'єктивних прав, він встанов­люється в інтересах уповноваженої особи.

РОЗДІЛ IV. ОБ’ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН

4.1 Поняття та види об'єктів правових відносин

Різні суб'єкти вступають у правові відносини, насамперед, з метою задоволення певних своїх інтересів та потреб. Для досягнення поставленої мети суб'єкти, у межах правових відносин, шляхом реалізації своїх суб'єктивних прав та юридичних обов'язків здійснюють певні дії, чим досягається результат — об'єкт правовідносин.

Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, що служать задоволенню інтересів громадян та їх організацій, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини та здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.Коло можливих об'єктів правовідносин визначається законом.

Об’єкти правовідносин дуже різноманітні ними можуть бути:

-матеріальні, духовні та інші блага, за вийнятком предметів вилучених з цивільного обігу

-також особа може вступати вступати в правові відносини в інтересах здійснення визначених дій. Отже об’єктом правових відносин можуть виступати як самі ці дії, та і їх наслідки;

-поведінка учасників правових відносин може бути напрвалена на саме суб’єктивне право. Це має місто в тих випадках, коли фізична особа, юридична особа домагається визнання за ними факта належності в них того або іншого юридичного права.

Деякі автори згідні з тим, що об’єктом правових відносин є те, що воно направлене або на що дії, різні матеріальні і вольові об’єкти. Під матеріальними об’єктами розуміють вцілому матеріальні та духовні блага, під юридичним - поведінка зобов’язаної особи. З цими двома видами об’єктів можна погодитись, що ж до вольового об’єкта правових відносин, то воно визначене спірне. Отже об’єкт правових відносин визнається не те, що направлені дії сторін, а фактично їх волдя як об’кт дії з боку держави.

Питання про об’єкт право розглядає громадянське право.

Правова наука використовує термін «Об’єкт» ще в одному значенні. В цьому разі мова іде про об’єкт, на який право може діяти. Право неопосередковане дії на вольову поведінку суб’єктів. Отже діяльність суб’єктів служить об’єктом правової дії. Оскільки суспільні відносини являються наслідком такої діяльності, то в кінцевому рахунку об’єктом правової дії виступають самі суспільні відносини. Коло можливих правових відносин визначається законом. Об’єктами правових відносин можуть бути:

1.Матеріальні блага:

а) засоби виробництва.

2. Немайнові особисті блага:

а) життя;

б) свобода.

Характерні для кримінально-процесуальних правових відносин

3.Продукти харчової творчості:

а) твори літератури;

б) наукові твори.

Все, що являється наслідком інтелектуальної праці.

4. Гроші та цінні папери:

а) облігації;

б) гроші.

5. Наслідок поведінки суб’єктів:

а) ремонт побутової техніки; б) будівництво будинку.