
Розрахунок координат характеристики водогону
Q, м3/с |
0 |
0,02 |
0,04 |
0,06 |
0,08 |
|
0 |
0,91 |
3,66 |
8,23 |
14,63 |
|
26 |
26,91 |
29,66 |
34,23 |
40,63 |
За даними цієї таблиці наносимо точки, при з’єднанні яких отримуємо характеристику водогону Q-НВ(рис. 2).
Перетин Q-НВ з напірною характеристикою насоса Н визначає положення робочої точки А, яка визначає подачу насоса QА, створюваний напір НА. За відомою подачею QА з характеристики насоса визначаємо потужність NА, ККД насоса ηА і допустимий кавітаційний запас Δhдоп А, результати яких зводимо в таблицю:
Визначення робочих параметрів насоса
QА, л/с |
НА, м |
NА, кВт |
ΗА, % |
ΔhдопА, м |
61 |
34,5 |
28,25 |
73 |
5,2 |
Задача 3.
Для встановлення режиму роботи насоса при зменшенні геодезичного напору на ΔНГ побудовану характеристику водогону опускаємо на значення ΔНГ=2,5м. Для цього всі значення напору зменшуємо на ΔНГ=2,5м, потім за цими значеннями та вихідними подачами будуємо характеристику Q-НВ (рис. 3). Перетин Q-НВ з напірною характеристикою насоса Н визначає положення робочої точки В при геодезичному напорі, що змінився, яка дозволяє встановити основні робочі параметри насоса в цих умовах:
Робочі параметри насоса
QВ, л/с |
НВ, м |
NВ, кВт |
ΗВ, % |
ΔhдопВ, м |
65 |
33,2 |
29,5 |
73 |
5,6 |
Задача 4.
За
характеристикою водогону Q-НВ
визначаємо необхідний напір насоса НС,
при якому забезпечується подача QР
за характеристикою водогону Q-НВ
(рис.
4). Для визначення nх
через точку С будуємо криву пропорційності
,
де а - коефіцієнт пропорційності, Q та Н
поточні координати. Коефіцієнт
пропорційності визначається за
координатами С
Задаючись значеннями Н, визначаємо Q при постійному значенні а. Розрахунки ведемо у табличній формі:
Координати кривої пропорційності
Н, м |
26 |
26,91 |
29,66 |
34,23 |
40,63 |
, л/с |
58,28 |
59,29 |
62,24 |
66,87 |
72,86 |
За даними цієї таблиці будуємо графік . Координати точки перетину кривої пропорційності з напірною характеристикою Н визначають величини Qд та Нд. За формулами пропорційності визначаємо шукану частоту обертання робочого колеса nк, при який забезпечується насосом потрібна подача QР:
об/хв.
Задача 5.
Подача і напір двох паралельно працюючих насосів на водогін встановлюється робочою точкою, тобто точкою перетину сумарної напірної характеристики двох паралельно працюючих насосів Н1+2 і водогону. Для побудови сумарної характеристики Н1+2 (рис. 5) подвоюємо подачу при довільно обраних значеннях напору. Отримані точки з’єднуємо плавною кривою, яка і буде представляти собою сумарну характеристику двох паралельно працюючих насосів. Точка А' визначає їх подачу Q2=76 л/с і напір Н2=39,2 м при роботі в цих умовах.
Задача 6.
Подача і напір трьох паралельно працюючих насосів на два водогони визначаються робочою точкою, тобто точкою перетину сумарної напірної характеристики трьох паралельно працюючих насосів Н1+2+3 з сумарною характеристикою двох паралельно працюючих водогонів Q-НВ1+2.Для побудови сумарної напірної характеристики Н1+2+3 (рис. 6) потроюємо подачу при довільно обраних значеннях напору. Отримані точки з’єднуємо плавною лінією Н1+2+3.
Сумарну характеристику двох паралельно працюючих водогонів Q-НВ1+2 отримують подвоєнням витрат при довільно обраних напорах. Отримані точки з’єднуємо плавною лінією, яка представляє собою Q-НВ1+2. Точка 6 визначає подачу Q6=144 л/с і напір Н6=37,8 м при паралельній роботі трьох насосів на два водогони; точка 5 визначає подачу Q5=123 л/с і напір Н5=34,5 м при паралельній роботі двох насосів на два водогони; точка 4 визначає подачу Q4=78 л/с і напір Н4=29,3 м при роботі одного насоса на два водогони; точка 3 визначає подачу Q3=77 л/с і напір Н3=40,5 м при паралельній роботі трьох насосів на один водогін; точка 2 визначає подачу Q2=76 л/с і напір Н2=39,2 м при паралельній роботі двох насосів на один водогін і точка 1 визначає подачу Q1=61 л/с і напір Н1=34,5 м при паралельній роботі одного насоса на один водогін.
Задача 7.
Будуємо напірну характеристику насоса при частоті обертання робочого колеса n=1450 об/хв. і Д р.к.=350 мм (рис.7). На цьому ж графіку будуємо сумарну характеристику Н1+2 двох послідовно з’єднаних насосів, для чого подвоюємо напори при довільно обраних значеннях подачі. Отримані точки з’єднуємо плавною лінією, яка представляє собою сумарну напірну характеристику двох послідовно з’єднаних насосів Н1+2.
На цей же графік наносимо характеристику водогону при геодезичному напорі Нг2. для чого вираховуємо при різних подачах значення необхідних напорів. Розрахунок ведемо в табличній формі: