6. Експлуатація систем шппв з інфільтраційними басейнами

В процесі експлуатації систем штучного поповнення необхідно перше всього слідкувати за правильною роботою інфільтраційного басейна, робочий цикл якого включає наступні основні операції: заповнення, роботу між чистками і чистку.

Заповнення басейна. Перед заповненням басейна необхідно перевірити стан дна, яке повинно бути без заглиблень або нерівностей; у випадку виявлення нерівностей дно потрібно вирівняти.

З метою попередження швидкої кольматації дна і глибокого проникнення забруднень (завислих речовин, бактерій і ін..) в грунт заповнювати басейн потрібно поступово і обережно. В перші дні заповнення в басейн необхідно подавати не більше 50% розрахункової витрати з наступним поступовим його збільшенням до заданого. В залежності від гідрологічних умов (величини фільтруючих ґрунтів, потужності зони аерації і ін..) час заповнення (утворення шару води над днищем) може займати 5 – 10 днів.

При заповненні басейна необхідно слідкувати за тим, щоб не розмивались відкоси або дно.

З метою попередження замулення і виходу басейна із ладу заповнення його в період паводка при максимальній кількості завислих речовин і відсутності споруд для попередньої підготовки води не допускається.

Робота басейна в період між чистками. В процесі роботи басейну розрахункова витрата води подається до тих пір, поки підтримується заданий проектом рівень води. В подальшому, по мірі кольматації дна, цей рівень підтримується за рахунок постійного зниження кількості води.

Необхідна кількість води може подаватися як безперервно так впродовж доби, так і з періодичним відключенням. Подача води до окремих басейнів регулюється засувками які знаходяться на відгалуженнях. При зменшенні кількості води, що подається до мінімально заданого подача її в басейн зупиняється і басейн відключають на чистку.

Чистка басейна. Чистка басейна виконується з метою відновлення фільтруючої здатності і заклечається у видаленні осаду, який утворився на поверхні дна басейна і закольматованого шару ґрунту; періодичність чисток залежить від характеру і величини фільтруючих ґрунтів, якості води що подається на поповнення.

Способи і методи чистки вибирають в кожному конкретному випадку в залежності від кліматичних, гідрогеологічних та інших умов. Частково можуть використовуватися наступні способи:

• зняття верхнього замуленого шару ґрунту з спорожненням басейна;

• гідравлічне видалення забруднень без повного спорожнення басейна.

При чистці зі зняттям верхнього шару басейн спорожнюється способом природної інфільтрації із зупинкою подачі в нього води.

Верхній замулений шар необхідно видалити після підсушки осуду, який утворився на поверхні басейна. При цьому знімається верхній шар ґрунту товщиною від одного до декількох сантиметрів.

Замулений шар і зібраний осад видаляють із басейна вручну або за допомогою механізмів (бульдозера, транспортера і ін.) на спеціально відведену для цього площадку. В басейнах із штучною піщаною засипкою рекомендується застосовувати ручну чистку з наступним видаленням забруднень механізмами. Зібраний осад допускається видаляти за межі басейна періодично, через декілька чисток. У всіх випадках після зняття забрудненого шару поверхня дна повинна бути вирівняна.

Якщо в басейні є спеціально підсипаний шар піску, то після декількох чисток необхідно проводити його підсипку. Для кращої аерації верхніх фільтруючих шарів дна басейна, його необхідно заповнити не раніше ніж через 1 – 2 доби після завершення чистки і підсушки дна.

Гідравлічний метод видалення осаду може застосовуватися тільки в якості експериментального, оскільки немає достатнього вітчизняного досвіду.

В зимових умовах (в період мінусових температур) необхідно слідкувати за тим, щоб шари води в басейні не знижувались менше 1,0 м; забезпечувати безперервну подачу води; не допускати спорожнення і заповнення басейна.

При наявності споруд попередньої або наступної обробки води режим їх роботи (період коагуляції і попереднього хлорування, тривалість фільтроциклів, періодичність чисток відстійників і ін.) встановлюються в процесі експлуатації в залежності від коливання якості води в джерелі поповнення.

Споруди для забору і подачі води в басейн, забору підземних вод, насосною станцією 2-го підйому і резервуара чистої води експлуатуються з ”Правилами технічної експлуатації трубопроводів і каналізації”. Зона санітарної охорони повинна відповідати цим же правилам.

Спостереження і контроль за спорудами. При експлуатації інфільтраційних споруд необхідно вести систематичні спостереження за якістю води у поверхневому вододжерелі, інфільтраційному басейні, водозабірних спорудах підземних вод і резервуарі чистої води, рівнями води у вододжерелі, басейні, експлуатаційних і спостережних свердловинах, роботою насосної станції і споруд для очистки води, кількість води, що подається.

Рівні води у вододжерелі та інфільтраційному басейні необхідно заміряти за допомогою спостережних рейок щоденно, рівні води у свердловинах – спеціальними рівнемірами ( два рази в тиждень в спостережних свердловинах біля інфільтраційних басейнів і один раз в 3 – 4 тижні в експлуатаційних свердловинах).

Інфільтраційні басейни повинні знаходитись під постійним наглядом, тому не рідше одного разу в добу повинен проводитись їх обхід. Щорічно необхідно проводити профілактичний огляд всіх споруд при спорожненому стані басейнів і поточний ремонт їх в цей період з метою усунення пошкоджень відкосів басейнів, берм, лотків, подаючих трубопроводів, ремонту запірної арматури і ін.

Перед пуском інфільтраційних споруд в експлуатацію необхідно підготовити обслуговуючий персонал і провести інструктаж за загальними правилами роботи і техніці безпеки.