Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Положення про курс.роб.-2(КЛР).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
292.35 Кб
Скачать

Загальні вимоги до написання та захисту курсових робіт

1. Методичні поради до виконання курсової роботи

1. Вибір теми

Це перший і дуже відповідальний момент під час написання курсової роботи. Студентам надається право вибрати тему роботи серед тематики, запропонованої кафедрою психології. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з науковим керівником і затверджена на засіданні кафедри.

Обґрунтування актуальності та значення обраної теми подається у такій послідовності:

– сутність проблеми;

  • соціальний запит;

  • запит та потреби психологічної підтримки навчально-виховного процесу;

  • розробленість проблеми у психолого-педагогічній науці;

  • ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.

Вибір тем відбувається на початку навчального року. Термін подання завершених курсових робіт – за два тижні до початку заліково-екзаменаційної сесії.

Остаточно обрана тема фіксується записами у книзі обліку курсових робіт і призначенням наукового керівника. Довільна зміна теми студентам не дозволяється.

Обравши тему, студент має чітко спланувати роботу над нею, визначивши строки попереднього знайомства з літературою, збирання матеріалу, під­готовки тексту і розрахунків, доопрацювання курсової роботи і пере­вірки. Ритмічність праці над обраною темою, дотримання погоджених з науковим керівником термінів, вчасне подання окремих фрагментів дослідження є обов'язковими умовами успішного досягнення поставленої ме­ти. Підготовку курсової роботи слід починати відразу після обрання теми і домагатись того, щоб не пізніше, ніж за два місяці до встанов­леного терміну подання роботи, її чорновий варіант був повністю завершений.

2. Визначення об'єкту, предмету, мети, гіпотези і завдань дослідження. Складання плану

Дуже важливо правильно сформулювати об’єкт і предмет дослідження.

Об'єкт дослідження це частина об'єктивної психолого-педагогічної реальності, що протистоїть дослідникові у його пізнавальній діяльності.

Предмет дослідження це елемент об'єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об'єкт в цілому.

Наведемо приклади визначення об'єкту та предмету дослідження.

1) Тема дослідження: Психологічні умови організації самостійної пізнавальної діяльності підлітків.

Об'єкт дослідження: пізнавальна діяльність підлітків.

Предмет дослідження: психологічні закономірності і механізми самостійної пізнавальної діяльності підлітків.

2) Тема дослідження: "Психологічні фактори ефективної педагогічної діяльності".

Об'єкт дослідження: педагогічна діяльність учителя загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: психологічні фактори, які сприяють ефективній педагогічній діяльності вчителя.

Після обґрунтування теми та вибору об'єкту дослідження формулюється мета курсової роботи.

Треба пам'ятати, що мета і тема тісно пов'язані між собою. Їх об'єднують два спільні елементи: об'єкт та кінцевий результат дослідження. Проте, і це головне, мета містить ще й третій елемент - шлях досягнення кінцевого результату.

Розглянемо це на прикладі.

1) Тема дослідження: Психологічні умови організації самостійної пізнавальної діяльності підлітків.

Об'єкт дослідження: пізнавальна діяльність підлітків.

Мета: визначення ефективних психологічних умов організації самостійної пізнавальної діяльності підлітків.

2) Тема дослідження: "Психологічні фактори ефективної педагогічної діяльності".

Об'єкт дослідження: педагогічна діяльність учителя загальноосвітньої школи.

Мета: виявити сукупність індивідуально-психологічних якостей особистості та особливостей стилю роботи вчителя, які визначають успішність його педагогічної діяльності.

Метою психологічного дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило, перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв'язки, розвиток об'єкту дослідження; встановлення закономірностей, які відображають специфіку явища чи процесу, що вивчається; визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження; встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.

Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто вивчити теорію та історію питання у відповідності до мети та проаналізувати передовий психологічний досвід.

Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:

  1. Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.

  2. Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко та систематизовано викладаються загальні результати наукових психологічних досліджень.

  3. Робота з періодичними психологічними виданнями та пошук статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми.

  4. Вивчення статей з досвіду роботи практичних психологів, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.

Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Найбільш доступними способами цього є створення власної бібліографічної картотеки, тобто фіксування на окремих картках назв джерел та складання анотацій до них. Анотування – це найбільш загальний та стислий виклад основного змісту роботи (виписуються назви розділів, параграфів; розкриваються основні ідеї).

До найбільш поширених способів стислого фіксування наукової інформації також належать тезування, цитування та конспектування.

Тезування – це складання нотаток про найбільш суттєві ідеї, висновки наукового тексту та виклад їх своїми словами. Якщо текст відтворюється точно, без змін, то така форма його вивчення називається цитуванням. Під час конспектування зберігається основний зміст наукової публікації.

Уся отримана інформація підлягає аналізу, на основі якого визначаються вихідні теоретичні положення, формулюється гіпотеза дослідження та його завдання.

Гіпотеза, яка є формою наукового передбачення, посідає в дослідженні чільне місце. Вона виступає у вигляді припущення, що пояснює сутність, структуру, зв'язки, рушійні сили психологічного явища. Гіпотеза повинна відповідати меті та висвітлювати конкретний предмет дослідження.

Наведемо приклад.

1) Тема дослідження: "Психологічні фактори ефективної педагогічної діяльності".

Гіпотеза: Педагогічна діяльність вчителя буде ефективною за умов:

  • наявності у вчителя певних особливостей особистості;

  • наявності певних складових стилю діяльності вчителя.

Для реалізації обраної мети та перевірки достовірності гіпотези визначаються завдання дослідження. Це є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, що досліджується, і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.

Розглянемо це на прикладах.

1) Мета дослідження — науково обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні умови ефективного перевиховання „важких” підлітків.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми у психологічній теорії та психолого-педагогічній практиці.

2. Визначити психологічні умови підвищення ефективності процесу перевиховання „важких” підлітків.

3. Розробити та експериментально перевірити програму корекції поведінки важковиховуваних підлітків.

2) Мета дослідження: виявити сукупність індивідуально-психологічних якостей особистості та особливостей стилю роботи вчителя, які визначають успішність його педагогічної діяльності.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити сукупність найбільш значимих індивідуально-психологічних якостей учителя, а також складових стилю його роботи, як найбільш важливих психологічних факторів, які сприяють ефективній педагогічній діяльності.

2. Підібрати та апробувати методики оцінки особистості викладача, які дозволяють визначити успішність його педагогічної діяльності.

Аналіз стану проблеми, що досліджується, дає можливість реалізувати ще один важливий момент у написанні курсової роботи – скласти її план

План повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше студенту виконувати наукове дослідження (зразок плану дивись у додатку 2).