КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ

Екзистенційна терапія

Підготувала

студентка

2 курсу 1 групи

Крива Наталія

Київ-2013

Вступ

Екзистенціалі́зм або філософія існування (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

Екзистенційна психологічна допомога - це консультативна модель, в якій основні внутрішні конфлікти зосереджуються навкруги усвідомлення екзистенційних розладів, що ведуть до виникнення почуття тривоги.

Ірвін Ялом (1931) і Ролло Мей (1909-1994) - основоположники динамічної теорії екзистенційного консультування. їх основні праці: "Теорія і практика групової психотерапії", "Групова психотерапія стаціонарних хворих", "Екзистенційна психотерапія", "Сучасна психотерапія" (Мау, Yalom, 1989).

Історична довідка

• У післявоєнні роки у європейській психотерапії сформувався екзистенціальний підхід. Згодом, у 60- 70-ті роки XX ст. певний внесок у цей напрям зробила також антипсихіатрія Р. Лейнга. Засади екзистенціального підходу склалися під впливом філософії екзистенціалізму (М. Хайдеггер, Ж.-П . Сартр та ін.) та французької школи персоналізму (Е. Мунье, Г. Марсель, Е. Левінас), причому не стільки окремих положень, скільки їхньої ідеології і загального духу.

• Назва цього напряму виник із терміна екзистенція (тобто сутність, існування), постійно уживаного в працях Кьеркегора, які стали першим поштовхом до оформлення екзистенціалізму як самостійного філософського напрями. Іншим джерелом розвитку екзистенціалізму вважається феноменологія Гуссерля. Оскільки центральне місце у філософії екзистенціалізму займає вивчення людину, як суб'єкта та її суб'єктивних переживань свого існування, це були не привернути до цього вченню увагу психологів, які надалі внесли значний психологічний внесок у екзистенціальну філософію, і навіть застосували і розвинули ідеї екзистенціалізму в з психології та психотерапії.

• Оформлення екзистенціальної психології як самостійного психологічного напрями у першу чергу треба сказати роль таких психологів і філософів, як У.Дильтей, Еге. Фромм, У.Франкл, Ф.Перлз та інших.

Так, Ф.Перлз завжди вважав, що розроблене їм напрям гештальт терапии -- одна із видів (напрямів) екзистенціальної психотерапії.

Сучасний стан

• Інститут гуманістичної і екзистенціальної психології заснований в 1995 р. З 1996 р. Інститут працює в м. Бірштонас (90 км від Вільнюса), в красивому і тихому курорті на березі річки Нямунас (Литва)

• Міжнародна Школа екзистенціального консультування (Ростов-на-Дону) заснована - в - 1999 - році. Діють навчальні майданчики в Москві, Ростові-на-Дону, П'ятигорську (Росія), в Києві, Донецьку, Харкові, Севастополі (Україна).

• Зокрема в Харькові - Екзистенційна терапевтична група «Испытания любви».

• НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ післядипломної освіти імені П.Л.ШУПИКА -- Курс Терміном 2 тижні: «Основи екзистенціальної психотерапії» (Кафедра дитячої, соціальної та судової психіатрії)

  Специфіка екзистенціального підходу

Екзистенціальна психотерапія - психологічна допомога, що грунтується на увазі, пошані і активному пізнанні терапевтом усіх особливостей І аспектів Індивідуального буття (екзистенції) особистості клієнта, без наміру з'ясувати патологічні чи неефективні характеристики його життя, поведінки і діяльності.

Більшість психотерапевтичних напрямів має на меті змінити життєву ситуацію клієнта, окремі аспекти або погляд на власні проблеми. На відміну від них екзистенціальний підхід такої мети не ставить. Сутність його полягає у цілковитому прийнятті існування (екзистенції) клієнта, всебічному і доброзичливому розумінні його. Тому екзистенціальний психотерапевт не прагне жодних змін, хіба що власних!

Структура особистості(за Ролло Мейем)

• На думку Ролло Мея, складовими особистості є свобода, індивідуальність, соціальна інтегрованість, глибина релігійності (духовності).

• Звідси виходить, що особистість - це здійснення процесу життя в вільному, соціально інтегрованому індивідуумі, наділеному духовним началом.

• При цьому виділяють екзистенційні межові проблеми - смерть, ізоляцію, свободу і безглуздість (позбавлення сенсу).

Свобода - це основний принцип, обов'язкова умова існування особистості і одночасно її складова. Здоровий глузд може стримувати імпульси, підтримувати їх у стані рівноваги, поки не буде прийняте рішення на користь одного з них. Наявність творчих можливостей, рівноцінних свободі, є головною властивістю, що визначає особистість.