Показники швидкості бігу на дистанцію 30 метрів зі старту у дітей групи №4

Список дітей	Стать	Показники		Рівень
1. Арсенюк Т.	дів.	8,4		В
2. Бубнов С.	хл.	9,2		Н
3. Бойко Ю.	хл.	8,7		С
4. Висоцька А.	дів.	8,3		В
5. Дидюк П.	хл.	8,9	С
6. Дмитрук В.	дів.	8,2	В
7. Лисенко А.	дів.	8,8		С
8. Лабазюк Т.	хл.	8,1		В
9. Любин Д.	хл.	9,0		С
10. Марчук П.	дів.	8,4		В
11. Марценюк А.	дів.	8,7		С
12. Прадчук Ю.	хл.	8,2		В
13. Попова Н.	дів.	8,9		С
14. Симонян К.	дів.	9,4		Н
15. Савчук В.	хл.	8,3		В
16. Темюк А.	хл.	8,6		С
17. Франчук Я.	дів.	8,7		С
18. Чубій Л.	хл.	8,1		В
19. Чмих А.	дів.	9,3		Н
20. Янчук О.	дів.	8,4		В

Як свідчать дані таблиць у групі №3 високий рівень швидкості бігу на дистанцію 30 метрів зі старту мають: 5 дітей (або 25%), середній – 11 дітей (55%), низький – 4 дітей (20%). У групі №4 високий рівень мають: 9 дітей (45%), середній – 8 дітей (40%), низький – 3 дитини (15%).

Проаналізувавши результати усіх трьох видів тестів, ми дійшли висновку, що за експериментальну групу потрібно взяти вихованців групи №3, так як діти виявили гірші результати щодо розвитку швидкості.

2.2. Засоби розвитку швидкості у старших дошкільників

Розвиваючи швидкість важливо використовувати різноманітні засоби, які сприяють розвитку даної фізичної якості, їх основна мета – охопити різні м'язові групи, які беруть участь у виконанні рухів, й удосконалювати регуляторну діяльність центральної нервової системи.

Прагнення удосконалити роботу щодо розвитку швидкості у дітей дошкільного віку зумовило нас розробити систему засобів формування швидкості. Наша система має специфічні ознаки, а саме:

- концептуальність (передбачає опору системи на конкретні наукові знання щодо формування швидкості);

- діагностичне визначення розвитку швидкості та результативність проведеної роботи;

- економічність (виражає якість, яка забезпечує оптимізацію праці педагога і досягнення запланованих результатів у найстисліші строки);

- коригованість (можливість постійного оператив­ного зворотного зв’язку, послідовно орієнтованого на чітко визначені цілі). У цьому плані ознаки коригова­ності, діагностичного визначення мети і результативності тісно взаємопов’язані і доповнюють одна одну. Система контролю та оцінювання за процесом формування швидкості має забезпе­чувати щоденну фіксацію динаміки зміни у формуванні швидкості, тобто кожна дія педагога повинна обумов­люватися точною діагностикою стану об’єкта.

Розроблена нами система досліджує найраціональніші шляхи формування швидкості, які застосову­ють у цьому процесі. Ми розглядаємо її як конструкцію, стратегію, алгоритм дій педагога, організацію педаго­гічної діяльності. Головним у даній системі є розроблення, деталізація методичних аспектів процесу формування швидкості. Ство­рення нашої системи є наслідком незадово­лення результатами формування швидкості, а також не­ефективністю педагогічної діяльності як професійного експромту. Суттєвою особливістю даної системи є те, що довільним діям вона протиставляє жорсткі алгоритмічні приписи, систему логічно вмотивованих дій, послідовний перехід від елементу до елементу.

З метою покращення результатів у вихованців групи №3 (експериментальна) нами була запропонована наступна cистема розвитку швидкості старших дошкільників, до якої увійшли: фізкультурні заняття, рухливі ігри, фізичні вправи, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки.

На розвиток швидкості ефективно впливають вправи, що стимулюють дошкільників до виконання швидких рухів. До них відносять: біг з максимальною швидкістю на короткі дистанції, стрибки, загальнорозвиваючі вправи, які виконуються у швидкому темпі.

Дітям експериментальної групи були запропоновані такі комплекси вправ для виховання швидкісних здібностей:

Комплекс 1.

1. Прискорення з високого старту на 10, 15, 20 метрів.

2. Ловля м'яча (волейбольного, футбольного, тенісного) при відскоку від стіни.

Комплекс 2.

1. Біг із закиданням гомілки назад.

2. Стрибки через скакалку.

Комплекс 3.

1. Біг із високим підніманням стегна (з вихідних положень: руки за спиною, на колінах, опущені вниз).

2. Ловля падаючого предмета за командою партнера (предмет: м'яч, гімнастична палиця тощо).

Комплекс 4.

1. Біг із різних стартових положень (сидячи, сидячи із схрещеним ногами, спиною в напрямку бігу тощо).

2. Біг під скакалкою, що обертається.

Комплекс 5.

1. Біг на прямій із перешкодами, встановленими па відстані 10, 15, 20 метрів.

2. Стрибки вгору за командою партнера з діставанням предмета.

Комплекс 6.

1. Біг через набивні м'ячі на відстані 5, 10, 15, 20 метрів.

2. Стрибки через гімнастичну лаву (вперед-назад).

Комплекс 7.

1. Біг із прискоренням за сигналом.

2. Лежачи на лопатках, махові рухи ногами (педалювання) і прискоренням.

Комплекс 8.

1. Передача м'яча в парах сидячи-лежачи.

2. Серія стрибків на місці: два стрибки на малій висоті, третій — на повну силу.

Комплекс 9.

1. Біг перехресним кроком.

2. Стрибки через скакалку у швидкому темпі.

Комплекс 10.

1. Біг на місці біля опори.

2. Біг із зупинкою за сигналом.

Найпоширенішим способом розвитку швидкості є біг, який широко використовувався нами під час ранкової гімнастики, занять з фізкультури, рухливих ігор сюжетного характеру, ігрових дій типу естафет, де діти змагаються між собою. Раціональним було проведеня повторного бігу. Суть його полягала в тому, щоб діти вдруге долали задану дистанцію, але вже з якомога більшою швидкістю. Однак довжина дистанції чи тривалість бігу були такими, щоб швидкість його не знижувалася до кінця руху. Експериментальним шляхом (Е.С. Вільчковський, С.О. Орещук, В.Б. Шпитальний) була визначена та використана нами оптимальна дистанція для бігу з максимальною швидкістю для дітей старшого дошкільного віку - 30-35м. Тривалість інтервалів відпочинку між повтореннями вправ забезпечувалася відносно повним відновлення сил дитини.

В іграх естафетного характеру старші дошкільники часто виконували біг „човниковим ”способом (15-20 м в один і другий бік). У більшості дітей швидкість наприкінці дистанції не зменшувалася, а пульс після подолання її відновлювався до вихідних величин у межах 2-3 хв. Зазначену паузу вважали оптимальною для відпочинку дітей після виконання вправ даної інтенсивності.

Тому, для розвитку швидкості дітям пропонувалися наступні ігри - естафети:

“Передай швидше м’яч”. Естафета заключається в тому, яка команда швидше передасть м’яч. Умова гри: учні всіх команд стають один за одним і ноги на ширині плеч. Командир тримає в руках м’яч. По команді „приготовитись” всі піднімають руки вгору, а по команді „марш” м’яч вгорі переходить з рук в руки. останній гравець котить м’яч між ногами, а тим часом перший учасник перебігає на місце останнього гравця. Гра продовжується доти, поки командир не стане на місце першого гравця, тобто на своє попереднє місце. Виграла та команда, в якої командир найшвидше від всіх інших стане на своє попереднє місце.

“Швидше візьми м’яч”. На табуретках стоять м’ячі. Завдання кожного гравця добігти до табуретки, перескакуючи через скакалку, поставити скакалку на табуретку, забрати м’яч і швидко добігти до наступного гравця та передати йому м’яч. Цей гравець з м’ячем добігає до табуретки, а звідти скаче на скакалці і вже передає скакалку. Гра закінчується тоді, коли всі учасники приймали участь у грі і останній гравець вже стоїть на місці командира.

“Перейти поміж прапорцями”. Всі учасники команди беруться за руки. в залі розставлені прапорці на відстані 1-1,5 м. по команді „марш” вся команда, взявшись за руки, біжить поміж прапорцями так, щоб вони не впали. Команда біжить в кінець залу і вертається так само. Котра команда швидше вернулась, та і виграла.

“Скачки в мішку”. В залі розставлені пластмасові круги один за одним до кінця залу. Командир „вбраний” в мішок. По команді „марш” він скаче в кожний круг, перескакуючи в інший. Доскакавши до кінця залу, знімає мішок і біжить до команди, передає мішок наступному гравцю і стає на місце останнього гравця. Виграла та команда, командир якої стане на своє місце командира.

“Хто швидше”. Перед командами стоїть лавка. По команді „марш” командир перестрибує лавку вправо, вліво – до кінця лавки, а звідти біжить по лавці і стає на місце останнього гравця. Виграла та команда, яка швидше справиться з цим завданням.

“Не залиши м’яч”. Командир команди стоїть з м’ячем, по команді „приготуватися” він кладе м’яч між ногами, які він заокруглює в колінах, але ступні не роз’єднує. По команді „марш” скаче, ніби жабка, до кінця залу, а звідти м’яч бере в руки і біжить до команди. Передає м’яч і стає на місце останнього гравця. Виграла та команда, яка швидше справилась з цим завданням.

“Позбирай м’ячі”. В кінці залу стоїть корзина. А впродовж залу від естафетної лінії розставлені в кругах (намальованих крейдою) м’ячі. Завдання: позбирати м’ячі і вкинути в корзину та вернутись до команди, ставши на місце останнього гравця. Наступний гравець біжить до корзини і розкладає на зворотному шляху м’ячі в кругах. Виграла та команда, яка швидше справилась із завданням.

Ефективним засобом розвитку швидкості було застосування змагального методу у процесі проведення нами занять з фізкультури та рухливих ігор. Елементи змагання викликали у дітей емоційне піднесення, сприяли мобілізації своїх потенціальних можливостей у виконанні рухових дій через бажання перемогти. Оскільки у процесі змагань дитина максимально проявляє швидкість реакції, точність і швидкість рухів, застосування зазначеного методу підвищила результативність розвитку даної якості.

Також, протягом дня з дітьми проводилися наступні рухливі ігри:

“Лисиця і курчата”. На одному боці майданчика за лінією ставить перешкоду. На протилежному боці позначають нору для “лисиці”. Середина майданчика – це “подвір’я”. З гравців обирають ведучого – “лисицю”, решта дітей – “курчата”. Вони ходять по майданчику, шукають собі їжу. На сигнал керівника “Лисиця!” “курчата” тікають до “курника”, ховаючись від неї. Гра закінчується, коли “лисиця” спіймає визначену кількість “курчат”, тоді визначають нового ведучого “лисицю”.

“У ведмедя у бору”. На одному кінці майданчика позначають місце, де

живе “ведмідь” (барліг), на другому кінці “живуть” діти. Діти йдуть у напрямі до барлога, підходять якнайближче і, співаючи, говорять, імітуючи сказане: “У ведмедя у бору, гриби, ягоди беру. А ведмідь сидить і на нас ричить”. Після цих слів ведмідь починає ловити дітей, які намагаються сховатися у свій будинок. Спійманих дітей ведмідь відводить до себе в берліг, і вони пропускають одну гру. Коли ведмедь спіймає 4-5 дітей, призначають нового “ведмедя”.

“Птахи і зозуля”. На одному боці майданчика діти креслять невеликі кола. Це — "гнізда птахів". Одна дитина — "зозуля", вона стоїть осторонь і не має гнізда. На слова вихователя: "Птахи, полетіли!" — діти вибігають з кіл. На слова : "Птахи, додому!" — всі біжать до своїх гнізд, а зозуля намагається швидко зайняти яке-небудь коло. Дитина, що залишилась без місця, стає зозулею.

“Квач з м’ячем”. Діти шикуються в коло, у центрі – ведучий з м’ячем у руках. Діти ходять по колу, тримаючись за руки, вправо, потім – вліво, під пісню. На сигнал вихователя (свисток) вони швидко розбігаються по майданчику, а ведучий – квач кидає в них м’ячем. Якщо  ведучий влучив у кого-небудь, дитина стає всередину кола і стає квачем.

Вказівки до гри: кидати м’яч можна тільки під ноги. Тікати в різні напрями. У центрі може стояти двоє дітей.

“Швидше в обруч”. На підлозі розкладені великі обручі, біля кожного двоє дітей. По сигналу «Біжи!» діти бігають навкруги обруча, по сигналу «В обруч!» - встрибнути в обруч і сідають.

“Чия ланка швидше збереться”. В різних кінцях майданчика ставляться прапорці 3-4 кольорів. Діти. діляться на 3-4 ланки і одержують стрічки таких же кольорів, будуються за прапорцями відповідних кольорів. По сигналу бігають по майданчику, піднявши стрічки вперед. На сигнал «На місця!» будуються за прапорцями відповідного кольору. Перемогла та ланка яка швидше і краще за всі вишикувалося.

“Прокоти м’яч”. Діти, сидячи на підлозі або стоячи парами (відстань між ними 1,5-2 м) відштовхують м’яч, роблячи швидкий енергійний рух кистю. Відстань поступово збільшують до 3- 4 м. В пари необхідно підбирати дітей, один з яких один краще володіє рухом. З дитиною, яка не вміє катати м'яч, грає вихователь.

“Дзвінок”. Діти стоять півколом, вихователь перед ними, за спиною у нього дзвінок (бубен, барабан, брязкальце). Він показує його дітям і швидко ховає. Питає, що вони бачили, потім перебігає на іншу сторону, кажучи: «я біжу, біжу, біжу і в дзвінок я дзвоню». Кладе дзвінок ззаду, широко розводить руки в сторони і говорить: «всі сюди швидше біжать і дзвінок мій знайдуть». Діти біжать. Хто перший знайшов, дзвонить і віддає вихователю.

У подібних іграх у дітей удосконалювалися вміння швидко бігати, раціонально використовувати свої силові можливості, регулювати м’язові напруження відповідно до ігрової ситуації. Тому нами був створений банк рухливих ігор для розвитку швидкості (Додаток Е).

Навчання рухів на заняттях – основна форма роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Саме на спеціальних заняттях діти вчасно оволодівали необхідним об’ємом знань і рухових умінь, які не можуть бути засвоєні в процесі ігор, повсякденного спілкування з дорослими, самостійних спостережень.

Систематичне і кваліфіковане проведення нами ранкової гімнастики відігравало істотну роль у формуванні сили дітей старшого дошкільного віку, так як сприяло не тільки оздоровчому впливу, але частково виховному та освітньому.

Також нами були сплановані та проведені спортивні розваги з дітьми.. Головною їх метою була – розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів [1].

Основне призначення проведених нами прогулянок – тривале перебування на відкритому повітрі, яке було заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок був тісно пов’язаний з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головне з них – застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Нами організовувались прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.

Розвиваючи швидкість у дітей старшого дошкільного віку, необхідно особливу увагу приділяти підвищенню їх рухової активності під час прогулянок та занять з фізичної культури (збільшення моторної щільності), що є необхідною умовою для комплексного розвитку всіх рухових якостей в даний віковий період [36]. Саме тому, для розвитку швидкості нами було запропоновано використання під час прогулянок ігор та ігрових вправ з елементами спорту, зокрема елементи гри у футбол[7].

При ознайомленні дітей з елементами гри проводилась вступна розповідь, з демонстрацією необхідного обладнання (Додаток Ж).

Перед тим як проводити гру, ми допомагали дітям оволодіти найпростішими прийомами:

• передавати м’яч один одному в парах (відстань 3-4 м) правою і лівою ногою;

• обводити м’яч навколо предметів (кеглів, кубиків) змійкою;

• вести м’яч 5-8 м і забивати його у ворота правою і лівою ногою;

• зупиняти м’яч, який котиться по землі, внутрішньою стороною ступні.

За допомогою навчання елементів гри у футбол ми мали змогу значно розвинути швидкість вихованців експериментальної групи.

Отже, ми можемо зробити висновок, що застосована нами система засобів розвитку швидкості у старших дошкільників виявилась ефективною. Нам вдалося значно покращити попередні показники у дітей. Це підтверджують результати повторного діагностування які відображені у наступному розділі.