3.4. Загальна оцінка стану охорони праці: позитивні і негативні сторони в організації роботи охорони праці

Проаналізувавши стан охорони праці в Ірпінському міському суді Київської області можна зробити висновки, що в даній установі як і в багатьох інших підприємствах, установах, організаціях, так і в суді, умови праці не відповідають встановленим чинним законодавством нормативам. Спираючись на вищевикладене пропонуються слідуючі напрямки поліпшення умов праці:

- потрібно, щоб керівництво в суді призначило особу, яка б відповідала не тільки за пожежну безпеку, а й за охорону праці в суді в цілому та несла встановлену відповідальність за свої дії;

- необхідно розробити інструкцію, в якій би розглядалися питання умов праці, такі, як: освітлення приміщень, мікроклімат приміщень, відповідність комп’ютерної техніки сучасним стандартам, правила розміщення розмножувальної техніки та правила користування нею, основні правила поводження з електричними приладами;

- у відповідності з чинним законодавством при прийняті на роботу працівників повинні реально проводитися всі необхідні інструктажі;

- у зв’язку з тим, що більшість фахівці міського суду практично не знають звичайних правил щодо безпечного користування ВДТ керівництву суду необхідно ознайомитися самим і ознайомити працівників з вимогами щодо охорони праці на ПК;

- комп’ютери в робочих кабінетах потрібно розмістити згідно з встановленими нормативами так, щоб монітор ВДТ не «дивився» сусідньому працівнику в спину;

- для попередження опромінення працівників потрібно здійснювати періодичний контроль, щодо рівня електромагнітного опромінення і вилучати небезпечне обладнання, яке не відповідає нормативним вимогам;

Наша влада приділяє більше уваги охороні праці на вугільних, металургійних підприємствах, а підприємства невиробничого характеру залишає на самоконтроль та самовдосконалення, а керівники цим користуються і взагалі не звертають уваги на умови праці своїх працівників.

Владні структури нашої держави в даний час більше цікавлять проблеми охорони праці на підприємствах, установах, організаціях виробничої галузі, а невиробничі установи, де працює більшість жінок і, які через недотримання умов праці на підприємствах постійно підпадають під вплив шкідливих факторів, а це ж матері наших дітей.

Висновки

Отже, за час проходження практики я ознайомилась з роботою Ірпінського міського суду. Справи у суді розглядаються суддею одноособово або колегією суддів. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Ірпінський міський суд Київської області здійснює правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

Цивільно-правові спори – це, головним чином, спори майнового характеру:

1) спори про право власності на певне майно, про порядок користування загальним майном, про розподіл загального майна, про виділення з колгоспного двору і про виділення долі із загального майна;

2) спори, які виникають із різних договорів (купівлі продажу, дарування, доручення та інших) ;

3) спори, які виникають внаслідок спричинення шкоди;

4) спори, які виникають з приводу авторства на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та інше.

Кримінальні справи розглядаються судами згідно з підсудністю, тобто такою сукупністю юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право розглянути її і вирішити по суті пред’явленого обвинувачення. Визначити підсудність означає встановити суд, який згідно з законом уповноважений вирішити конкретну кримінальну справу.

Майже два місяці виробничої практики я вивчала роботу суду, нормативні акти, що регулюють його діяльність, діловодство, систематизацію законодавства, судову статистику, архівну справу. Була присутня на судових засіданнях, за дорученням керівника складала проекти процесуальних документів. І з упевненістю можу ствердити: незалежний і справедливий суд у нас попри всі негаразди існує. Хоча працювати у судовій системі дуже складно. Для поліпшення роботи Ірпінського міського суду Київської області я вважала би доцільними такі рекомендації:

- У зв'язку з великим навантаженням збільшити кількість суддів з 11 принаймні до 16.

- Покращити фінансування і матеріально-технічне забезпечення суду до достатнього рівня. Для цього варто вирішити не раз обговорюване питання про направлення на цю мету частину коштів від штрафів і конфіскацій, проведених за рішеннями суду.

- Надати суду нове приміщення, або перебудувати старе, зробити більші зала судових засідань та облаштувати робочі місця.

На мою думку програма практики мною була виконана в повному обсязі.

Основні завдання, які ставились переді мною для проходження практики

на мою думку я виконала.

На сам кінець я можу засвідчити про надзвичайну важливість і вагомість значення судової влади. Адже ніякий інший законодавчий чи виконавчий орган не може привласнювати собі функції і повноваження судів. Тільки суди держава наділяє правом використовувати примусові повноваження державної влади, тобто у встановленому законом порядку визнавати особу винною у вчиненні злочину і призначати їй покарання.

Список використаних джерел

1. Конституція України, прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року ;

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіц. видання. –К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004.

3. Кодекс України про Адміністративні правопорушення: Офіц. видання. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004

4. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»:Закон України від 24 лютого 1994 року, зі змінами та доповненнями///zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

5. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: Закон України від 23 вересня 1999 року, зі змінами та доповненнями///zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.

6. «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України»: Закон України від 18.03.2004р.//Голос України. 2004. - №78.(3328).

7. «Про пожежну безпеку»:Закон України вiд 17.12.1993 № 3745-XII///zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3745-12

8. «Про статус суддів»:Закон України від 15.12,1992 р.№2862 ХІІ//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.

9. «Про судоустрій»:Закон України від 07.02.2002 № 3018-III//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3018-14

10. «Про охорону праці»: Закон України в новій редакції від 21 грудня 2002 року№ 2694-X//zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2694-12.

11. Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів.Т.1-5. - К.: Основа,1995-1997 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999.

12. Желібо Є.П., Барабанова В.В., Коваленко В.В., Чмир А.І., Кочергін О.М. Охорона праці в органах ДПС України./ За ред. д.х.н. Є.П. Желібо. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

13. Жидецький В.П. Основи охорони праці.-Львів: Афіша,-2000.-348.

14. Жидецький В.П. Охорона праці користувачів комп’ютерів.-Львів:Афіша,-2000.-176с.