- •Безпека абсолютна та вiдносна, аксiоми небезпеки
- •Природнi та техногеннi небезпеки: класифiкацiя, закономірності їx реалізацій, характеристика.
- •Оцінка рівня небезпеки за допомогою iмовiрнiсних структyрно-логiчних моделей.
- •Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.
- •2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.
- •Поняття радіоактивності. Джерела іонізуючих випромінювань: природні та штучні.
- •Дія іонізуючих випромінювань на організм людини та принципи захисту від закритих та відкритих джерел випромінювання.
- •Виявлення та оцінка шляхом прогнозу радіоактивної обстановки.
- •Токсичні хімічні речовини – основа хімічної небезпеки. Приклади дії токсичних хімічних речовин на організм людини.
- •Основні принципи захисту від дії токсичних хімічних речовин
- •2. Виявлення та оцінка шляхом прогнозу хімічної обстановки.
- •Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.
- •Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
- •Тероризм та його каскадні фактори ураження.
- •Можливі аварійні ситуації під час технологічного тероризму.
- •Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини.
- •Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.
- •Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.
- •Управління ризиками.
- •Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
- •Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту у надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.
- •Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.
Безпека харчування в умовах хімічного забруднення навколишнього середовища.
Раціональне харчування має актуальне значення в сучасних екологічних умовах. Завдання харчування в умовах інтенсивного хімічного забруднення полягає у тому, щоб перешкоджати накопиченню в організмі людини шкідливих хімічних речовин. Раціональне харчування має забезпечити ослаблення негативної дії хімічних речовин та інших шкідливих чинників на організм.
Населення, яке проживає в зонах такого ризику, а також та частина населення, яка відчуває вплив негативних факторів, має отримувати спеціальне харчування або лікувально-профілактичне харчування. Це харчування має відповідати певним вимогам:
Воно повинно містити додаткову кількість вітамінів. При цьому мова йде не про велику кількість вітамінів, а про 2-3 вітамінах, і насамперед це аскорбінова кислота, тобто вітамін С, вітамін А і тіамін.
Харчування має містити комплекс амінокислот, таких як цистеїн і метіонін, тирозин і фенілаланін, триптофан.
Харчування має забезпечувати утворення в організмі таких сполук, які володіють великою біологічною активністю. Насамперед це вітамін В12, холін, піридоксин.
Харчування в зонах ризику та лікувально-профілактичне харчування має бути збагачене пектиновими речовинами що сприяють виведенню з організму токсичних сполук.
У сучасних умовах широко використовуються дієти за рахунок включення до них овочів, фруктів, молочних продуктів. Велику роль у такому харчуванні грають підвищені концентрації магнію. Встановлено, що магній сприяє підвищенню опірності організму до впливу речовин, що мають канцерогенні властивості. Потрібно відзначити, що антиканцерогенними властивостями володіє магній не всіх продуктів, а тільки ті його форми і з'єднання, які містяться в квасолі.
Населення, яке проживає у складних екологічних умовах, в міських конгломератах, потребує збагачення раціонів на пектинові речовини. Достатній рівень пектинів, їх доставка в організм, зв'язується з щоденним споживанням близько двох яблук. Високий рівень вмісту пектинів - в буряку і цитрусових. У виробничих умовах раціони працюючих збагачуються буряковими або цитрусовими пектинами.
„Соціально-політичні небезпеки.”
Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини.
Людина — істота соціальна. Вона може розвиватися лише у середовищі собі подібних, жити і діяти лише у суспільстві, спілкуючись і об'єднуючи свої зусилля з іншими. її життя і діяльність обумовлюються не тільки природними, але й соціальним фактором, який є регулятором функціонування людського суспільства, яке пройшло через катастрофи, уроки історії і на гіркому досвіді зрозуміло, що найцінніше — це не політичні ідеї, не технологічні досягнення, не утопічні ідеї вселенського щастя, а просте виживання і безпечне існування. Люди все чіткіше усвідомлюють, що без дотримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Суспільство повинно відповідати за своє існування на Землі. Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але і спрямоване у майбутнє. Це значною мірою обумовлюється рівнем культури суспільства, що є умовою формування світоглядних засад людей щодо їхнього безпечного існування.
Соціальні фактори:
Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті — довголіттю. Що раніше ця звичка сформувалася, тим організованішою є людина, міцніше її здоров'я, і тим легше вона позбувається неприємностей.
Шкідливі ж звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, погіршують здоров'я і скорочують тривалість життя. Що раніше вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички приносять безліч бід і страждань. Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров'я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння, наркотики.
Соціальна небезпека наркоманії:
— наркомани погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;
— наркоманія завдає великої матеріальної і моральної шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;
— наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;
— наркомани входять до групи ризику розповсюдження ;
— наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з цим проблема набуває глобального значення.
