МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Сумський державний університет

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «Національна економіка»

на тему

«Показники національної економіки»

Студентки

групи МК-01

Ахрамеєвої М. В

Викладач

к. е. н. Кліменко О. В.

.

Суми СумДУ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3

І Теоретична частина 4

2. Показники національної економіки 8

2.1 Основні показники національної економіки на різних історичних етапах 8

2.2 Кількісні показники 9

2.3 Показники якісних характеристик економічної системи 15

2. 4 Методи вимірювання ВВП 21

ІІ Практична частина 27

ВИСНОВОК 35

ВИКОРИСТАНІ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 36

ВСТУП

З метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці необхідна система надійних взаємозумовлених показників, які необхідні для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв'язків. Для цього створено основні макроекономічні показники, які використовуються в системі національних рахунків (СНР).

Показники національної економіки є індикатором, що відображає стан "здоров'я" економіки та показує результативність дій уряду щодо підвищення її ефективності.

Різноманітність даних показників зумовлена різними теоретичними підходами до характеристики суспільного виробництва, різною методикою статистичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу.

Актуальність роботи обумовлена важливістю вибору показників для адекватної характеристики стану національної економіки, можливості використання макроекономічних моделей, зясування закономірностей розвитку за взаємодії показників. Склад цих показників варіюється у різних авторів. Ми розглянемо найбільш показові з них.

Метою даної роботи є обгрунтування вибору макроекономічних показників, призначених для найбільш повного і адекватного відображення кінцевих економічних результатів.

Показники національної економіки в даній роботі умовно поділені на ті, що забезпечують кількісну та якісну характеристики економічної системи.

При моделюванні економічних процесів дуже важливим є поєднання показників обох груп. Таке поєднання має важливе значення насамперед для економетричних моделей; в іншому випадку вони не будуть адекватно відображати економічні процеси, що відбуваються, та економічну ситуацію загалом.

І Теоретична частина

1. Система національних рахунків, як нормативна база економічного рахівництва. Етапи її історичного розвитку

Зрозуміло, що для описування і аналізу економіки потрібно мати систему статистичних показників, яка адекватно моделює економічні процеси. Такою системою показників є система національних рахунків (СНР).

Система національних рахунків - це система основних макроекономічних показників держави з урахуванням внеску у формування суспільного продукту усіх сфер суспільного виробництва.

Вимірювання обсягів сукупного виробництва в національній економіці грунтується на основі підрахунку макроекономічних показників. Суспільне рахівництво виконує для економіки в цілому ті ж функції, що бухгалтерський облік для окремого підприємства або, в іншому випадку, для домашнього господарства. Керівник компанії кровно зацікавлений бути в курсі того, наскільки добре йдуть справи його фірми.

Для того, щоб охарактеризувати діяльність фірми в поточному році, необхідно виміряти її прибутки і витрати. Тільки маючи таку інформацію, керівник може реально оцінити економічний стан фірми. Якщо справи фірми йдуть позитивно, бухгалтерська інформація може бути використана для того, щоб пояснити причини успіху: або знизилися витрати, або виросли обсяги продажів чи ціни на продукцію, що привело до збільшення прибутків. Якщо справи йдуть погано, то бухгалтерські показники можуть бути використані для встановлення безпосередніх причин хвороби. Таким чином, аналізуючи звіти за певний період часу, керівник може виявити збільшення або зменшення прибутків фірми й ознаки, що свідчать про прямі причини цих явищ. Вся ця інформація дуже важлива для прийняття вірних управлінських рішень на рівні фірми.

Система національних рахунків виконує те саме для економіки в цілому: вона дозволяє тримати руку на економічному пульсі країни.

Різноманітні показники, які входять у систему національних рахунків, дозволяють вимірювати обсяги виробництва в конкретний момент часу і розкривати фактори, які безпосередньо впливають на функціонування економіки. Далі, порівнюючи рівні національного доходу за певний відрізок часу, можна побудувати криву, що характеризує функціонування економіки в довгостроковій перспективі: її підйом або спад відіб'ється на показнику національного доходу. Нарешті, інформація, що дають нам рахунки національного доходу, є основою для формування і проведення в життя поточної та стратегічної політики держави, спрямованої на поліпшення функціонування економіки: без таких розрахунків економічна політика базувалася б на інтуїції. Коротше кажучи, рахунки національного доходу дозволяють нам складати таблиці економічного здоров'я суспільства і розумно визначати політику, яка б сприяла поліпшенню цього здоров'я.

Але СНР використовувалася не завжди. Протягом майже сімдесяти років у колишньому Радянському Союзі розвивалась і використовувалась система макроекономічних показників, яка мала назву баланс народного господарства (БНГ). Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери:

- матеріальне виробництво;

- невиробнича сфера.

Відповідно до цієї концепції, сукупний суспільний продукт (ССП) та національний доход (НД), як основні макроекономічні показники, створювалися лише виробничою сферою. А продукт, вироблений нематеріальними галузями економіки (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, освіта тощо) в розрахунок не брався. Вилучення із сфери економічного виробництва такої важливої сфери, як послуги, призвело до низького рівня її розвитку, а також відображало низький рівень економічного розвитку країни загалом. Пріоритетом економічної політики було проголошено розвиток матеріального виробництва.

Баланс народного господарства (БНР) за 1923-1924 рр., розроблений в ЦСУ СРСР під керівництвом П.І.Попова і опублікований 1926 року, було визнано одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Знадобилося ще майже чверть сторіччя, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з'явилися в таких капіталістичних країнах, як СЩА, Англія, Голландія та ін. Проте ці розрахунки було проведено вже у формі СНР, яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГі застосовується у світовій практиці з 1953 р.

Історичні етапи розвитку систем економічних показників національної економіки можна систематизувати у вигляді наступної схеми (рис. 1.1):

Рисунок 1.1– Етапи розвитку систем економічних показників національної економіки

В Україні СНР була впроваджена за Указом Президента у травні 1992 року. Саме з цього часу наші статистика і облік переходять на так звані міжнародні стандарти. У зв'язку з проведенням ринкових реформ, які передбачали трансформацію централізовано-планової економіки у ринкову, це стало особливо актуальним.

Система національних рахунків, яка поширена у розвинутих країнах світу уніфікована статистичною комісією ООН.

Метою СНР є надання кількісної інформації про виникнення, розподіл і використання національного доходу, для чого застосовується система макроекономічних показників. СНР використовується для макроекономічного аналізу з метою вивчення й удосконалювання національної економіки, а також для упорядкування економічних прогнозів.

СНР містить рахунки, які стосуються:

• виробництва, де враховуються витрати й результати, які відносяться до процесу виробництва за певний період часу;

• утворення доходу, основою якого є рахунок виробництва (тобто попередній рахунок), що відображає формування національного доходу у процесі виробництва;

• розподілу доходу, який свідчить про величину доходів учасників виробництва;

• перерозподілу доходу, що відображає перерозподіл державою доходу учасників виробництва за допомогою податків і трансферних платежів;

• використання доходу, який містить інформацію про витрату доходу учасниками виробництва на кінцеве споживання й заощадження.

Перевагами СНР є:

• охоплення не тільки сфери матеріального виробництва, але й сфери нематеріальних послуг;

• реально відбивається економічна взаємодія господарських суб'єктів;

• найбільше підходить для економічного аналізу.

СНР має всеохоплювальний характер, тому що вона:

• враховує діяльність всіх учасників виробництва (від державного управління до діяльності найманих робітників);

• містить показники, які в узагальнюючому вигляді описують всі економічні операції, стадії економічного процесу.