6 . Коефіцієнт фінансової стійкості

Показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена власним капіталом. Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він має бути в межах 0,85-0,90.

Розраховується за формулою

Кфс = Власний капітал + довгострокові зобов’язання / Пасиви

7. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р.), показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку в фінан­совій стійкості. Він має досить просту інтерпритацію: показує скільки одиниць за­вчених засобів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і - кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта не повинно перевищувати 0,5. Критичне значення — 1.

(Кф.р.)= (р430 ф№1+р480ф№1+р620ф№1+р630ф№1)/р380ф1

8. Коефіцієнт фінансового левериджу (плече фінансового важеля) визначається як відношення позикового капіталу до власного капіталу. Коефіцієнт фінансового левериджу прямо пропорційний фінансовому ризику підприємства.

Показник коефіцієнта фінансового левериджу вірніше розраховувати не за даними бухгалтерської звітності, а по ринковій оцінці активів. Найчастіше в успішно діючого підприємства ринкова вартість власного капіталу перевищує балансову вартість, а виходить, менше значення показника коефіцієнта фінансового левериджу й нижче рівень фінансового ризику.

Ефект фінансового важеля (ЕФВ) виникає за рахунок різниці між рентабельністю активів і вартістю позикових коштів, він показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів. Нормальне значення ЕФВ становить 0,3-0,5.

9. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Показує, яка частка поточних зобов'язань може бути погашена негайно, тобто за рахунок самої ліквідної частини оборотних активів – грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень.

Теоретично цей коефіцієнт має бути в рамках 0,25-0,3 (так як терміни сплати зобов’язань не наступають одночасно).

Високий розмір даного показника не завжди є позитивною тенденцією, оскільки може свідчити про неефективне використання коштів підприємством.

При аналізі розміру показника слід також враховувати галузеву належність і специфіку діяльності підприємсва.

Розраховується як,

ГК/(ПЗ+ДМ) ,

де ГК – грошові кошти,

ПЗ – податкові зобов'язання

ДМ – доходи майбутніх періодів

10. Коефіцієнт критичної ліквідності (Ккл) - фінансовий коефіцієнт, що дорівнює відношенню високоліквідних поточних активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Даними для його розрахунку служить бухгалтерський баланс компанії. На відміну від поточної ліквідності в складі активів не враховуються матеріально-виробничі запаси, тому що при їх вимушеної реалізації збитки можуть бути максимальними серед всіх оборотних коштів.

Коефіцієнт критичної ліквідності - це більш жорстка оцінка ліквідності підприємства. Цей коефіцієнт також називається "кислотним тестом", і він розраховується з використанням лише частини поточних активів – грошових коштів, легко реалізованих цінних паперів і дебіторської заборгованості, які зіставляються з поточними зобов'язаннями:

Цей коефіцієнт показує на скільки можливо буде погасити поточні зобов'язання, якщо положення стане дійсно критичним, при цьому виходять із припущення, що товарно-матеріальні запаси взагалі не мають ніякої ліквідаційної вартості. Для того щоб правильно оцінити даний коефіцієнт, необхідно встановити якість цінних паперів і дебіторської заборгованості. Покупка не вселяють довіри цінних паперів і збільшення кількості сумнівних дебіторів може створити сприятливе враження при розрахунку коефіцієнта швидкої ліквідності. Але велика ймовірність того, що при продажу таких цінних паперів компанія зазнає збиток, а дебіторська заборгованість не буде виплачена взагалі або ж буде погашена через досить великий проміжок часу, що рівносильно невиплаті.

Kкл = (Короткострокова дебіторська заборгованість + Короткострокові фінансові вкладення + Грошові кошти) / Поточні зобов'язання

Нормальне значення коефіцієнта потрапляє в діапазон 0.7-1. Однак воно може виявитися недостатнім, якщо велику частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко своєчасно стягнути. У таких випадках потрібне більше співвідношення.

11. Коефіцієнт покриття(загальної ліквідності)

Відношення величини поточних активів до поточних зобов’язань

Показує, скільки одиниць оборотних засобів припадає на одиницю поточних зобов’язань. Тобто, чи досить у підприємства коштів, що можуть бути направлені на погашення поточної заборгованості підприємства.

На практиці вважають, що значення цього показника наближене до 2,0 є нормальним для більшості форм діяльності, так як такий його рівень забезпечує компаніїї надійне покриття короткотермінової заборгованості навіть у випадку скорочення розміру поточних активів на 50%.

Розраховується за формулою:

(ОА+ВМ)/(ПЗ+ДМ),

де ОА- оборотні активи

ВМ- витрати майбутніх періодів

ПЗ - поточні зобов’язання

ДМ- доходи майбутніх періодів