- •2. Ознаки культури мовлення.
- •3. Чистота і точність культури мовлення.
- •4.Правильність і виразність культури мовлення.
- •5. Мовна норма. Види мовних норм.
- •6. Словники як джерело фіксації мовної норми.
- •7. Функціональні стилі української мови.
- •8. Художній стиль.
- •9. Науковий стиль.
- •10. Публіцистичний стиль.
- •11. Офіційно-діловий стиль, його стильові і мовні ознаки, сфера застосування, підстилі.
- •12. Розмовно-побутовий стиль, його стильові і мовні ознаки, сфера застосування, підстилі.
- •13. Експресивно-стилістичні різновиди мовлення
- •14. Конфесійний та епістолярні стилі мови, їх стильові та мовні ознаки, сфера застосування.
- •15. Мовленнєвий етикет українського народу
- •16. Фатичне спілкування українців
- •17. Акцентуаційні норми сучасної української літературної мови
- •18. Характеристика українського наголосу та його функції
- •19. Основні правила наголошування слів в українській мові
- •20. Слова з дублетним наголосом (подвійним)
- •21. Основні правила чергування у з в та і з й.
- •22. Правила наголошування іменників.(зошит мій з лекцій)
- •23. Правила наголошування прикметників і займенників.(Зошит Уляни)
- •24. Милозвучність мовлення.
- •26.Лексичні норми української мови. (Зошит Уляни с. 26).
- •27. Мовні штампи та канцеляризми. (зошит Уляни лекції).
- •28. Чистота мовлення відповідно до лексичних норм.
- •29. Синоніми і точність мовлення.
- •30. Позалітературні елементи у мовленні.
- •33. Тавтологія і плеоназм.
- •35. Іншомовні слова у мовленні.
- •36. Фразеологічна точність.(Уляни).
- •37. Пароніми і точність мовлення.
- •38. Ненормативна лексика.
- •41. Полісемія і точність мовлення.
- •42.Мовний суржик та шляхи його подолання.
- •43.Словотвірні норми.
- •49. Особливості поєднання числівника з іменником.
- •50. Стилістичні особливості числівника.
- •51. Нормативність вживання займенникових форм.
- •52. Дієприслівниковий зворот у мовленні.
- •53.Основні типи помилок у вживанні прикметникових форм.(48).
- •54.Особливості поєднаняя з іменниками числівників два, три, чотири.
- •55. Основні типипомилок у вживанні займенників.(51)
- •56. Особливості вживання прийменників.(зошит Уляни).
- •57. Особливості вживання сполучників.
- •58. Функції порядку слів у реченні.
- •59. Координація присудка з простим підметом.
- •60. Координація присудка зі складним підметом.
- •61. Керування в українській мові.
- •62. Узгодження прикладкових конструкцій.
- •63. Два означення при одному іменнику.
- •64. Основні типи помилок повязані з однорідними членами речення.
- •66. Синонімія простих речень.
- •67. Прості іскладні речення як синоніми.
- •68. Паралельні синтаксичні конструкції як синоніми.
- •69. Логічність мовлення.
- •70. Помилки повязані з логічністю.
62. Узгодження прикладкових конструкцій.
63. Два означення при одному іменнику.
64. Основні типи помилок повязані з однорідними членами речення.
Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.!!! Явища, названі однорідними членами речення, повинні бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ. Наприклад, неправильно побудоване речення: “На свято Івана Купала на Трухановому острові зібралися і молоді, і старі, і гості”. Тут потрібно виділити дві групи однорідних членів: ...зібралися молоді і старі, кияни і гості. Так само не можна об’єднувати як однорідні поняття “сосни й дерева” (бо сосни теж дерева), “кияни й робітники” (серед киян є й робітники). Але можна в один ряд ставити: сосни й берези або кущі й дерева, інженери й робітники або кияни й гості Києва. Однорідні члени повинні граматично однаково залежати від головного слова, бути правильно граматично оформлені. Наприклад, не можна сказати: “Мені подобаються пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику”. Треба сказати або: ...подобаються пригодницькі кінофільми й сучасна музика; або: ...подобається дивитися пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику. Не можна сказати: “Мій знайомий розуміє й захоплюється мистецтвом” — бо кожен із вжитих тут однорідних присудків вимагає після себе іншого відмінка. Це речення треба побудувати так: Мій знайомий розуміє мистецтво й захоплюється ним. Так само не можна поєднувати члени речення й підрядні речення як однорідні. З цього погляду речення: “Треба враховувати умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною” — побудоване неправильно. Можна сказати: ...враховувати умови праці і забезпеченість виробництва сировиною; або: ...враховувати, які умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною. Однорідні члени повинні пов’язуватися з тим самим значенням головного для них чи залежного від них слова. Наприклад, не має змісту речення: “Хвилюється море і мати за своїх дітей”. Слово хвилюється тут вжито в двох цілком різних значеннях: стосовно до моря воно означає “покриватися хвилями”, а стосовно до матері — “тривожитися”. Можна лише сказати: Хвилюється море, і тривожиться мати за своїх дітей. Парні сполучники не тільки... а й, як... так і і под. треба ставити строго перед однорідними членами, не захоплюючи ними інших, неоднорідних членів. Наприклад, не можна ставити так частини парного сполучника: “Взимку я не тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах”. Треба: Взимку я катаюся не тільки на лижах, а й на ковзанах. Так само неправильно: “Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї”. Треба: Ми не тільки відвідали історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї. Якщо вживається парний чи повторюваний сполучник, то прийменник слід ставити перед кожним однорідним членом: поздоровлення як від рідних, так і від друзів — а не: “поздоровлення як від рідних, так і друзів”; так само: поздоровлення і від рідних, і від друзів — а не: “поздоровлення і від рідних, і друзів”. Якщо в реченні при однорідних підметах є узагальнювальне слово, то присудок слід узгоджувати з узагальнювальним словом, а не з однорідними підметами: Усе: і поля, і луки, і ліси — уже зеленіє — а не: “зеленіють”. При вживанні однорідних членів не повинно виникати непорозумінь. Наприклад, по-різному можна витлумачити такий вислів: “На півдні вже достигають солодкі апельсини й лимони”. Тут треба переставити місцями однорідні члени: ...лимони й солодкі апельсини, щоб не вийшло, що лимони теж солодкі. Синонімічні однорідні члени речення розташовують у порядку наростання (рідко — спадання) певних якостей:^ Тут разом зібрались однодумці, товариші, приятелі, друзі, побратими — а не: “…друзі, товариші, побратими, однодумці, приятелі”. Так само: Маланка розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (М.Коцюбинський).
65. Основні типи помилок у вживання складних речень.
Складні речення не закріплюються за певними сферами мовлення, але активніше вони використовуються в книжних стилях - науковому, офіційно-діловому та художньому. 1. Надскладність структури речення заважає правильному розумінню тексту: крім відсутності можливості вибору засобів захисту, слід враховувати і те, що особа, яка посягає, може бути сильнішою фізично, або використати фактор раптовості та інші обставини, які сприяють реалізації злочинних замірів, і вогнепальна зброя може бути використана проти особи, яка озброєна холодною зброєю. 2. Уживання сполучних слів і сполучників без урахування значеннєвих відтінків: ми відмовилися від того, коли на зборах, де розглядали проблему дисципліни, піднімали проблеми заробітної плати. Норма: ми відмовилися від того, щоб на зборах, де розглядали проблему дисципліни, піднімали проблеми заробітної плати. 3. Наявність у реченні зайвих слів, що ускладнюють його структуру: дівчині здавалося, що нібито її переслідують. 4. Уживання поряд сполучників зате, але: він звільнений без жодного пострілу, але зате правоохоронцям так і не вдалося встановити причину його захоплення у заручники. 5. Двозначність у тлумаченні через можливість співвіднесення сполучного слова або сполучника з попередніми словами: в інформації газети, яка була закритою, не було нічого цікавого. Норма: в інформації тієї газети, яка була закрита, не було нічого цікавого. 6. Уживання різнотипних однорідних компонентів в одному реченні: 3 метою уникнення небезпеки треба: перевіряти наявність усіх підозрілих предметів, з'ясовувати про пересування невідомих осіб транспортом, якщо виявлено сторонні предмети — їх треба вилучити; ведення профілактичної роботи задля запобігання екстремальним ситуаціям.Норма: 3 метою уникнення небезпеки треба: перевіряти наявність усіх сторонніх предметів, з'ясовувати маршрут пересування невідомих осіб, вилучати виявлені сторонні предмети, вести профілактичну роботу з метою уникнення непередбачуваних (екстремальних) ситуацій. 7. Змішування у складному реченні прямої і непрямої мови, наприклад: їм сказали, що візьміть з собою гроші і речі і ви будете працювати спокійно. Норма: їм сказали: "візьміть з собою гроші та речі і будете спокійно працювати". Або: їм сказали взяти з собою гроші і речі, щоб вони могли спокійно працювати.8. Надуживання однаковими сполучниками чи сполучними словами, наприклад: у судовому вироку, який був оприлюднений, викладені факти, які привернули увагу журналістів. Факти, які (що) привернули увагу журналістів. 9. Безпідставне використання слів де, коли без урахування значеннєвих відтінків іменників, з якими сполучні слова співвіднесені, наприклад: район, де заплановане затримання, знаходиться під контролем. Момент, коли відбувалася екстрадиція, зафіксований на плівці. Норма: район, у якому заплановане затримання, знаходиться під контролем. Момент екстрадиціїзафісований на плівці. 10. Неправомірне уживання сполучного слова котрий, що найдоречніше співвідноситься з кількісними поняттями. Однак воно зайве у реченні: пістолет, котрий був знайдений на місці, біля котрого сталося вбивство, давно був у розшуку. Норма: пістолет, знайдений на місці вбивства, давно розшукували. 11. Уживання сполучника так як (за аналогією до російського так как) замість оскільки, тому що, бо, наприклад: на засідання суду він не з'явився, так як не погоджувався на розлучення. Норма: на засідання суду він не з'явився, оскільки не погоджувався на розлучення. 12. Уживання сполучника аби (зі значенням обмеження), замість сполучника мети щоб: я хочу, аби всі почули правду. Норма: я хочу, щоб всі почули правду. 13. У складнопідрядних реченнях підрядна частина може займати будь-яку позицію щодо головної: який би спосіб інформування не застосовувався, інформація про ціни на товари має бути доступною і достовірною. Інформація про ціни на товари, який би спосіб інформування не застосовувався, має бути доступною і достовірною. Інформація про ціни на товари має бути доступною і достовірною, який би спосіб інформування не застосовувався. Серйозним недоліком є надмірне ускладнення речення підрядними, як-от: зважаючи на те, що докази відповідача, що позивачка була прийнята на посаду, якої немає в штатному розписі, і що вона несумлінно виконувала обов'язки, не можуть бути взяті до уваги, оскільки це не пов'язано із звільненням позивачки з роботи, і керуючись ст. 310, 311цпк україни, судова колегія у цивільних справах ухвалила залишити без зміни рішення дарницького райсуду м. Києва про поновлення кузьмук л. О. На роботі і виплату їй належної заробітної плати. Через нагромадження підрядних речень дуже важко зрозуміти, про що тут йдеться. Подібні конструкції повинні спрощуватися шляхом скорочення, поділу на кілька речень тощо.ть 14. Помилкою вважається використання як однорідних конструкцій підрядного речення і члена речення, наприклад: ви повинні визначити вузькі місця у виробництві і чи поінформовані працівники про основну мету підприємства. Виправити речення можна двома способами: ви повинні визначити, чи є вузькі місця у виробництві і чи поінформовані працівники про основну мету підприємства; ви повинні визначити вузькі місця у виробництві і поінформованість працівників про основну мету підприємства. 15. Правки потребують речення з послідовним підпорядкуванням однотипних підрядних частин, наприклад: в указі роз'яснюється, що до зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, що розташовуються просто неба, на фасадах будинків та споруд тощо. Це речення включає 3 підрядні означальні речення, які вводяться за допомогою сполучного слова що. Речення звучатиме краще, якщо одне з підрядних речень замінимо дієприкметниковим зворотом, а друге — введемо за допомогою сполучного слова який: в указі роз'яснюється, що до зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, розміщена на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, які розташовуються просто неба, па фасадах будинків та споруд тощо. двозначності у сприйнятті фрази. Невдало побудоване, наприклад, таке речення: міжнародна виставка "експо-2000" відбулася в найбільшому виставковому центрі європи в ганновері (німеччина) під девізом "людина. Природа. Техніка ", яка умовно підіб'є підсумки досягнень людства за останнє тисячоліття в галузі виробництва, наукових досліджень, інформатики. Редагуючи таке речення, необхідно поділити складне речення на два прості: міжнародна виставка "експо-2000" відбулася в найбільшому виставковому центрі європи в ганновері (німеччина) під девізом "людина. Природа. Техніка". Вона умовно підбила підсумки досягнень людства за останнє тисячоліття в галузі виробництва, наукових досліджень, інформатики. 17. Підрядне речення не може виступати в ролі присудка двоскладного речення, наприклад: самовільне підключення до електромережі — це коли електрична енергія споживається громадянами без укладення з електропостачальником договору.
