- •2. Ознаки культури мовлення.
- •3. Чистота і точність культури мовлення.
- •4.Правильність і виразність культури мовлення.
- •5. Мовна норма. Види мовних норм.
- •6. Словники як джерело фіксації мовної норми.
- •7. Функціональні стилі української мови.
- •8. Художній стиль.
- •9. Науковий стиль.
- •10. Публіцистичний стиль.
- •11. Офіційно-діловий стиль, його стильові і мовні ознаки, сфера застосування, підстилі.
- •12. Розмовно-побутовий стиль, його стильові і мовні ознаки, сфера застосування, підстилі.
- •13. Експресивно-стилістичні різновиди мовлення
- •14. Конфесійний та епістолярні стилі мови, їх стильові та мовні ознаки, сфера застосування.
- •15. Мовленнєвий етикет українського народу
- •16. Фатичне спілкування українців
- •17. Акцентуаційні норми сучасної української літературної мови
- •18. Характеристика українського наголосу та його функції
- •19. Основні правила наголошування слів в українській мові
- •20. Слова з дублетним наголосом (подвійним)
- •21. Основні правила чергування у з в та і з й.
- •22. Правила наголошування іменників.(зошит мій з лекцій)
- •23. Правила наголошування прикметників і займенників.(Зошит Уляни)
- •24. Милозвучність мовлення.
- •26.Лексичні норми української мови. (Зошит Уляни с. 26).
- •27. Мовні штампи та канцеляризми. (зошит Уляни лекції).
- •28. Чистота мовлення відповідно до лексичних норм.
- •29. Синоніми і точність мовлення.
- •30. Позалітературні елементи у мовленні.
- •33. Тавтологія і плеоназм.
- •35. Іншомовні слова у мовленні.
- •36. Фразеологічна точність.(Уляни).
- •37. Пароніми і точність мовлення.
- •38. Ненормативна лексика.
- •41. Полісемія і точність мовлення.
- •42.Мовний суржик та шляхи його подолання.
- •43.Словотвірні норми.
- •49. Особливості поєднання числівника з іменником.
- •50. Стилістичні особливості числівника.
- •51. Нормативність вживання займенникових форм.
- •52. Дієприслівниковий зворот у мовленні.
- •53.Основні типи помилок у вживанні прикметникових форм.(48).
- •54.Особливості поєднаняя з іменниками числівників два, три, чотири.
- •55. Основні типипомилок у вживанні займенників.(51)
- •56. Особливості вживання прийменників.(зошит Уляни).
- •57. Особливості вживання сполучників.
- •58. Функції порядку слів у реченні.
- •59. Координація присудка з простим підметом.
- •60. Координація присудка зі складним підметом.
- •61. Керування в українській мові.
- •62. Узгодження прикладкових конструкцій.
- •63. Два означення при одному іменнику.
- •64. Основні типи помилок повязані з однорідними членами речення.
- •66. Синонімія простих речень.
- •67. Прості іскладні речення як синоніми.
- •68. Паралельні синтаксичні конструкції як синоніми.
- •69. Логічність мовлення.
- •70. Помилки повязані з логічністю.
61. Керування в українській мові.
Керування - синтаксичний зв'язок слів, при якому залежне слово має той відмінок, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв'язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів. Керування може бути пряме (безприйменникове) - одержати рекламації, обирати депутата і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника - одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. При сильному керуванні - наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на втому), слабкому - виступає між словами, між якими зв'язок, хоч і можливий, але зовсім не обов'язковий {подарунок від брата, подарунок для брата). Типові порушення в побудові словосполучень, пов'язаних зв'язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки вживаєте: завідувач кафедри, командувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів. Складними випадками керування, що можуть призвести до помилок, є:
1.близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків: оволодіти (чим ?) англійською мовою - опанувати (що?) англійську мову, навчатися (чого?) мови - вчити (що?) мову властивий (кому?) - характерний (для кого?) 2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи можливості керування): оснований (на чому?) на правилах - заснований (ким?) науковцем;3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово у різних мовах може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм: дякувати (кому?) учителеві - благодарить (кого?) учителя завдавати (чого?) шкоди - причинять (что?) вред; 4) неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, напр.: декларуючи про передачу землі - треба декларуючи передачу землі майте про це на увазі - треба майте це на увазі; 5) помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов'язані з упливом російських конструкцій, у яких є цей прийменник. Варто запам'ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові. Він може означати зокрема мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу російських прийменникових структур: а) прийменником з; лекции по математике - лекції з математики, по техническим причинам - з технічних причин; б) прийменником за: по итогам квартала-за підсумками кварталу, по привычке - за звичкою, в) прийменником на: называть по имени - називати на ім'я, д) прийменником через: по болезни - через хворобу, е) прийменником для: комитет по борьбе с коррупцией - комітет для боротьби з корупцією, є) прийменником щодо: по отношению к делу - щодо справи, ж) прийменником після: по окончании института - після закінчення інституту з) без прийменника: поговорить по душам - поговорити відверто. 6) часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками: за: при жизни ученого - за життя ученого, з /зі: при мне - зі мною; у: при мне билет - у мене квиток, 7) причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами. Дотримання синтаксичних норм керування сприяє чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.
