ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

РВНЗ „КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (М. ЯЛТА)

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ ТА МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ

Дипломний проект

(РОБОТА)

з історії української літератури

„Допущено до захисту” Завідувач кафедри ____________ Кочерга С. О. „____” ___________ 2013 г.

Реєстраційний № __________ „_____” ___________ 2013 р.

УДК 82.091

на тему: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ВИМІР ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ В РОМАНІ В. ВИННИЧЕНКА„СЛОВО ЗА ТОБОЮ, СТАЛІНЕ!”

Студентки 4 курсу 41-У групи

напряму підготовки 6.020303 „Філологія”

спеціальності

„Українська мова та література”

Калояніді Вероніки Віталіївни

Керівник: кандидат філологічних наук, кафедри української

філології та методики викладання

Матвієнко Г. І.

Національна шкала _____________

Кількість балів: __Оцінка: ECTS __

Члени комісії __________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Ялта – 2013 р

ЗМІСТ

ВСТУП….……………………………………………………………….……3 РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ У ФІЛОСОФІЇ ТА ЛІТЕРАТУРІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМАТИКИ ТОТАЛІТАРИЗМУ………………………………………………...…………...…… 1.1. Тоталітаризм як соціально-історичний феномен суспільства XXст………………………………………………………...….……………………...7 1.2. Екзистенціалізм як світоглядний принцип української літератури поч.XX ст. в умовах тоталітарного режиму………………………………………12 1.3. Рецепція творчості В. Винниченка у контексті екзистенційної проблематики………..……………………………………………………………...17 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗИСТЕНЦІЇЇ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ У РОМАНІ В. ВИННИЧЕНКА „СЛОВО ЗА ТОБОЮ, СТАЛІНЕ!”…...………………………………………………..……….22 2.1. Репрезентація екзистенції людини тоталітарного суспільства у „межових ситуаціях” в романі В. Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!”……………………….................................................................................22 2.2. Феномени страху та смерті в екзистенції персонажів письменника...............................................................................................................29 2.3. Людина в умовах відчуження: трагедія абсурдності існування в тоталітарному світі героїв роману В. Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!” 35 ВИСНОВКИ….…………………………………………………………….43 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….……………………………46

7

ВСТУП

Серед етапів, на які традиційно поділяється історія української філософської думки, найцікавішим, безперечно, можна вважати період з ХІХ по ХХ сторіччя. Саме в цей час відбувається європеїзація української філософії, яка виражається, зокрема, у зверненні до екзистенціалізму.

„Проблема екзистенційності в українській літературі найповніше втілилась на межі ХІХ – ХХ ст., адже література саме цієї епохи виявляла надмірну суб’єктивність, напруженість, психологізм, естетизм. До кінця ХІХ ст. жоден письменник не зумів так майстерно змалювати душевний біль людини, як це робили митці нової генерації. Власне тексти цього періоду, особливо малої прози, найбільш сконцентровано зображували особистість з усіма проявами її характеру. Теми сенсу людського буття, приреченості, смерті, відчаю, самотності, болю, страху митці доволі часто осмислювали без відриву від національного коріння” [4, с. 52].

Особливої значущості зверненню до незглибимого досвіду світоглядно-естетичних пошуків українського митця-мислителя надає загальна філософізація культури на зламі тисячоліть, виявлена, зокрема, і в посиленій дослідницькій та читацькій увазі до філософських проблем, мотивів і жанрів у письменстві.

Відтак на сучасному етапі постала проблема переосмислення нашої літератури і в цьому аспекті, оскільки до 90-х років ХХ ст. творчість В. Винниченка, О Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, М. Черемшини та ін. вивчали переважно з ідеологічних позицій, що викликало здебільшого однобічні тлумачення. Можливо, не всі згадані письменники свідомо обирали цю світоглядно-філософську систему основою власної творчості (тим більше, що теоретичне обґрунтування екзистенціалізму з’явилося лише у 20-х роках ХХ ст., коли вийшли друком праці М. Гайдеґґера), але вони інтуїтивно відчували дух доби і писали у цьому річищі.

Наукові й філософсько-світоглядні відкриття В. Винниченка відіграють визначальну роль в естетичному, інтелектуальному й національно-політичному становленні українства в епоху великих соціальних і духовних трансформацій ХІХ – початку ХХ ст. Необхідність адекватного й ґрунтовного осмислення творчості В. Винниченка як ілюстрату тоталітарної системи доби крізь призму філософії екзистенціалізму, і передусім – В. Винниченка як ,,явища інтелекту”, письменника ,,національної думки” продиктована не лише потребою з’ясування екзистенції людини в пащі тоталітаризму, а й завершеністю арґументованого деконструювання профанних стереотипів, визначення його ролі в історії української літератури.

Тож цілком умотивованим видається намагання осягнути одну з визначальних граней творчої особистості письменника – філософсько-політичну спадщину. Розуміння феномена В. Винниченка неможливе без наукового потрактування його останнього роману „Слово за тобою,Сталіне!” – чималого за обсягом, своєрідного за художньою формою й глибокого за проблематикою та ідейним змістом поетичного текстового масиву, що до певної міри може слугувати парадигмою універсального генія.

Історія створення й видання шести еміграційних романів В. Винниченка „Сонячна машина”, „Поклади золота”, „Нова заповідь”, „Вічний імператив”, „Лепрозорій” („Прокажельня”), „Слово за тобою, Сталіне!” привертала увагу дослідників Т. Бевз, В. Панченка, Г. Сиваченко, Т. Маслянчук, О. Чумаченко та ін. Різні аспекти творчості В. Винниченка дослідили Г. Костюк, Д. Гусар-Струк, Л. Залеська-Онишкевич, І. Качуровський, С. Погорілий, В. Ревуцький, М. Тарнавська та інші науковці діаспори. Проза письменника фахово цікавить як літературознавців, так і філософів, політологів, соціологів. В сучасній гуманітарній науці є праці, присвячені дослідженню екзистенціалізму у творчості В. Винниченка, зокрема О. Петрів „Екзистенціальні ідеї В. Винниченка у контексті європейської соціальної філософіїї”, Г. Бежнар „Екзистенційні мотиви в творчій спадщині В. Винниченка”, Н. Михайловська „Трагічні оптимісти”.

Проте на сьогодні Винниченківська „політична концепція в образах” – малодосліджена як ідейно-художній феномен. Серед великої кількості праць присвячених В. Винниченку лише декілька, зокрема, С. Погорілого „Неопубліковані романи В. Винниченка” присвячені цьому роману, а також стаття „Україна в романі В. Винниченка „Слово за тобою, Сталіне!” О. Губара.

Саме тому актуальність дослідження визначається назрілою потребою у виокремлені „екзистенційного” напряму творчості письменника, особливостей художнього зображення системи тоталітаризму.

Метою дослідження є екзистинційний вимір існування людини в умовах тоталітарного режиму у романі „Слово за тобою, Сталіне!”.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

• простежити передумови формування естетичних і філософських поглядів В. Винниченка;

• проаналізувати поведінку героїв роману „Слово за тобою, Сталіне!” у межових ситуаціях;

• дослідити феномени смерті та страху у романі В. Винниченка;

• виявити у романі екзистенційні прояви абсурдності існування тоталітарної особистості у стані відчуження;

Об’єкт дослідження – роман В. Винниченка ,,Слово за тобою, Сталіне!”.

Предметом дослідження є екзистенційний вимір існування людини в умовах тоталітарного режиму в романі ,,Слово за тобою, Сталіне!”.

Методологічна основа бакалаврської роботи. Дослідження здійснювалося із застосуванням концептуально-філософського підходу та герменевтичної методології. У процесі дослідження було використано роботу О. Петрів „Екзистенціальні ідеї В. Винниченка у контексті європейської соціальної філософіїї”, Г. Бежнар „Екзистенційні мотиви в творчій спадщині В. Винниченка”, Н. Михайловської „Трагічні оптимісти”, М. Варданян „Социально-философская проблематика романов В. Винниченко 1930–1940-х гг.”. Дослідження спирається також на праці та статті Г. Клочека, І. Кошової, Л. Назаревич, Х. Арендт, К. Поппера, В. Гадяцького.

Наукова новизна. У бакалаврській роботі практично вперше було здійснено дослідження роману „Слово за тобою, Сталіне!” з точки зору екзистенційного виміру існування людини в умовах тоталітарного ладу. Зокрема досліджено такі категорії та феномени як свобода, смерть, страх тощо у екзистенційному вимірі існування людини в умовах тоталітарної системи на прикладі роману письменника.

Теоретична та практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці шкільного та вузівського викладання української літератури, і стати підґрунтям для подальших досліджень як творчості В. Винниченка, так і інших письменників-представників літератури модернізму, у творах яких присутня екзистенцій на проблематика.

Структура дослідження. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури, який налічує …найменувань. Загальний обсяг роботи – 50 сторінок.