Технічні засоби електронебезпеки

Технічні засоби електронебезпеки включають: ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Ізоляція — захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

У нормальних виробничих умовах ізоляцію мережі слід перевіряти не менше одного разу на рік. Опір ізоляції силових і освітлювальних електропроводів має бути не менше 0,5 МОм.

Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземляючим пристроєм.

№9 МІСТО, ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК

Як побудовано місто? Колись люди зібрались разом, щоб вижити. Це, як відомо, їм вдалося. На зміну першим поселенням прийшли міста. Вони росли разом з людством і врешті стали найпоширенішим місцем проживання.

Нині мешканці розвинутих країн світу в основному міські жителі. Однак разом із зручністю вони створили і чимало труднощів для себе. Як пише у своїй книжці «Виживання в місті» відомий мандрівник Яцек Палкевич, «часто перебування в місті більш небезпечне, ніж у диких безлюдних місцях. Місто — скупчення контрастів. Поряд з цивілізованим життям можуть існувати і напівварварські явища». Тож як поводитись у цих кам'яних джунглях?

У відповідь на це запитання Яцек Палкевич радить:

по-перше, передбачити небезпеку;

по-друге, по можливості уникнути її;

по-третє, при необхідності —діяти.

Однак, як кожна формула, ця формула самозахисту може наповнюватися кожен раз новою конкретною ситуацією — як математична формула наповнюється конкретними цифрами. Небезпечні випадки завжди неповторні, вони немов випробовують людину — чи діятиме вона правильно?

Отже, щоб у кожному конкретному разі діяти правильно, треба знати, яка небезпека підстерігає і чому вона виникає.

Вулиці — один з найнебезпечніших об'єктів сучасного міста, де людину можуть очікувати різні неприємності. Кожен рік в Україні гине під колесами автомашин понад 30 тис. осіб. Майже в усіх випадках це відбувається через неуважність і порушення Правил дорожнього руху.

Тому, добре знаючи дорогу від дому до коледжу, від коледжу до інших навчальних корпусів, треба знати місця, що потребують підвищеної уваги. Наприклад, перехід через вулицю, небезпечні перехрестя, вузькі вулиці та інше.

Велике скупчення людей. У невеликих поселеннях (селах) усі мешканці знають одне одного. Тут злочинцю не сховатися, його рано чи пізно знайдуть. А ось у місті у злочинця більше можливостей сховатися. Крім того, в місті існує так звана третя можливість — відчуженість людей один від одного. Незнайома людина тут — це чужий. У місті, де багато людей і всі кудись поспішають, важче одержати допомогу, ніж у селі.

Мешканці міста стають джерелом небезпеки один для одного в екстремальних умовах (наприклад, при виникненні пожежі у приміщеннях магазину, кінотеатру тощо). Найнадійніший засіб захисту в таких обставинах — не втрачати тверезого погляду на подію і знати, де є безпечні виходи з приміщення. Бути уважному в незнайомому місці — слід взяти за правило.

Заводи, фабрики, служби забезпечення міста. Сучасне виробництво часто не може обійтися без використання отрутохімікатів, кислот та інших речовин. У різних обставинах на заводі може статися аварія, і небезпечні речовини можуть загрожувати життю людини. На території Львівської області є 39 хімічно небезпечних об'єктів і найнебезпечніші з них — Новороздільське підприємство «Сірка», Сокальський завод хімволокна, м'ясокомбінати та холодильники Львова, Дрогобича, Стрия.

У північно-східній частині області зони можливого радіаційного зараження створюють Рівненська та Хмельницька АЕС. Унаслідок того, що техніка на підприємствах старіє і зношується (ступінь зношування на більшості підприємств становить 80—85 відсотків), на території Львівщини може створитися складна техногенна ситуація. Задля зниження цього дестабілізуючого впливу проводиться захист населення від їхніх згубних наслідків.

Дії населення під час сповіщення про хімічне зараження. Одержавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і небезпеку хімічного зараження:

— одягніть засоби індивідуального захисту (найпростіші серед них — протигаз, респіратор, ватно-марлева пов'язка, плащ, накидка), сховайтеся у найближчому сховищі, і по можливості залиште район аварії;

— якщо відсутні засоби індивідуального захисту, немає поблизу сховища і вийти з району аварії неможливо, залишайтеся у приміщенні, ввімкнувши радіоточку — чекайте повідомлень штабу Цивільної оборони;

— щільно зачиняйте вікна і двері, вентиляційні люки. Залишаючи квартиру, вимкніть джерела електроенергії, візьміть зі собою особисті документи та необхідні речі, одягніть ватно-марлеву пов'язку, накидку чи плащ, гумові чоботи;

— виходьте із зони хімічного зараження в бік, протилежний напрямку вітру. Уникайте переходу через тунелі, яри, балки — у низьких місцях вища концентрація сильнодіючих отруйних речовин. При підозрі на ураження необхідно виключити будь-які фізичні навантаження, багато пити (чай, молоко тощо) і звернутися за допомогою до медичного працівника.

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження. Одержавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження:

— негайно одягніть засоби індивідуального захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов'язку) і йдіть у захисну споруду;

— якщо захисна споруда далеко і у вас немає засобів індивідуального захисту, залишайтеся вдома. Упродовж семи днів щоденно приймайте по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію і давайте дітям до двох років 1/4 частину таблетки йодистого калію (0,04 г). Таблетки видають лікувально-профілактичні заклади у перші години після аварії;

— суворо дотримуйтесь правил радіаційної безпеки і санітарної гігієни. Якщо в умовах радіаційної обстановки перебування людей і надалі у цій місцевості є небезпечним, проводиться евакуація населення.

Затоплення помешкання може виникнути з різних причин:

— неуважність і недбалість мешканців;

— аварія трубопроводу;

— засмічення каналізаційної системи;

— аварія опалювальної системи.

У будь-якому разі, перш за все, потрібно негайно перекрити воду, викликати слюсаря чи аварійну службу. Коли вода заливає дуже сильно (мокра стеля, стіни), вимкнути світло. При затопленні цілого поверху не користуйтесь ліфтом.