
- •1. ТіМфв як наукова і навчальна дисципліна та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •2.Методи дослідження в ТіМфв.
- •3. Зміст поняття „фізична культура”, її ціннісний, діяльнісний та результативний аспекти
- •4. Характеристика поняття „фізичний розвиток”. Показники, що характеризують фізичний розвиток людини.
- •5. Характеристика поняття „фізичне виховання”. Взаємозв’язок фізичного виховання з іншими сторонами виховання.
- •6. Характеристика поняття „спорт”. Соціальні функції спорту.
- •7.Характеристика поняття „система фізичного виховання
- •8. Організаційні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •9. Правові, програмно-нормативні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •10. Характеристика загальних принципів фізичного виховання.
- •11. Характеристика методичних (дидактичних) принципів фізичного виховання.
- •3. Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання.
- •12.Характеристика засобів фв.
- •1. Поняття про засоби фізичного виховання (основні, допоміжні).
- •13. Роль гри у процесі розвитку та виховання дітей. Різновиди рухливих ігор, класифікація українських народних ігор. Значення рухливих ігор:
- •Класифікація рухливих ігор:
- •Класифікація українських народних ігор:
- •Значення вправ ігрового характеру для розвитку організму дітей.
- •14. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання, їх класифікація.
- •2. Класифікація фізичних вправ.
- •15. Поняття „методи” і „методичні прийоми”. Класифікація методів фізичного виховання
- •16. Характеристика рухових умінь і навичок.
- •18. Планування і контроль як функції управління процесом фізичного виховання.
- •1. Поняття планування.
- •Сутність системного планування фізичного виховання школярів.
- •22.Характеристика урочних форм занять.
- •23. Структура уроку фізичної культури (її науково-методичне обґрунтування, типові завдання частин уроку).
- •24. Типи уроків фізичної культури, їх характеристика.
- •25. Характеристика неурочних форм занять у фізичному вихованні.
- •26. Структура процесу навчання руховим діям.
- •1. Етап - Початкового розучування.
- •2. Етап - Поглибленого вивчення.
- •3. Етап - Закріплення і вдосконалення.
- •31. Методи розвитку фізичних якостей.
- •32. Загальна характеристика рухових якостей, гетерохронність розвитку, сенситивні періоди
- •Чутливі фази розвитку рухової функції в учнів шкільного віку (за а. Гужаловським)
- •29. Методи навчання руховим діям.
- •Методи навчання.
- •Наочні методи
- •Словесні методи
- •Практичні методи
- •33. Загальна характеристика швидкості як рухової якості людини.
- •34. Загальна характеристика сили як рухової якості людини.
- •1. Сила - здатність людини долати зовнішній опір, або протидіяти йому за допомогою м’язевих зусиль.
- •2. Методика розвитку сили.
- •35. Загальна характеристика витривалості як фізичної якості людини.
- •36. Загальна характеристика гнучкості як фізичної якості людини.
- •37. Загальна характеристика спритності як фізичної якості людини.
- •38. Значення і завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •Мета та завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •43. Концепція і зміст програми з фізичної культури для учнів 5-9 класів.
- •44. Підготовка вчителя до уроку фізичної культури
- •45. Педагогічний контроль та оцінка ефективності уроку фізичної культури. Моторна і загальна щільність уроку.
- •2. Особливості методики розвитку витривалості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •Спрямованість розвитку рухових якостей у фв учнів середнього та старшого шкільного віку (за в.А.Романенко, 1998)
- •3. Особливості методики розвитку сили в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •4. Особливості методики розвитку швидкості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •5. Особливості методики розвитку спритності в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •6. Особливості методики розвитку гнучкості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •55. Методика виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами.
- •1. Виховання інтересу до занять.
- •57. Основні завдання фізичного виховання школярів.
- •61. Зумовленість і значення диференційованого фізичного виховання школярів. Підходи до диференціації.
- •2. Підходи до диференційованого фізичного виховання та критерії диференціації.
- •62. Характеристика змісту програми з фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи середньої загальноосвітньої школи. Програма з фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи
- •Відмінності програми для учнів смг
- •Навчальна документація з планування та обліку в роботі спеціальної медичної групи:
- •63.Організація уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи у загальноосвітній школі. Організація процесу фізичного виховання учнів з послабленим здоров’ям у загальноосвітніх школах.
- •64. Критерії і організація розподілу школярів на медичні групи для занять фізичною культурою Поділ школярів на групи здоров'я
- •3. Поділ школярів на медичні групи
- •Коротка характеристика медичних груп
- •4. Комплектування підгруп спеціальної медичної групи
- •65. Періоди фізичного виховання школярів, які за станом здоров'я відносяться до спеціальної медичної групи. Періоди фізичного виховання учнів смг
- •66. Структура уроку фізичної культури, що проводиться з учнями спеціальної медичної групи (типові завдання частин уроку, особливості методики) Побудова і методика уроку
- •Методичні прийоми розвантаження серцевого м’язу і судин
- •Особливості методики фізичного виховання учнів з серцево-судинними захворюваннями в основному періоді
- •Особливості методики занять з учнями, які страждають неврозами
- •70. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи, які мають вади зору Організація і методика занять з учнями, які мають порушення зору
- •Залежність порушень опорно-рухового апарату від гостроти зору
- •71. Методика формування правильної постави у процесі фізичного виховання дітей шкільного віку
- •72. Методика розвитку фізичних якостей у дітей, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи. Особливості методики розвитку фізичних якостей
- •73. Характеристика основних напрямів фізичного виховання дорослих
- •2. Основні напрямки фв дорослого населення.
- •76. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і-іi рівнів акредитації
- •77. Мета і завдання фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і-іi рівнів акредитації.
- •1. Мета і завдання фв студентів.
- •80. Особливості розвитку фізичних якостей в осіб зрілого віку.
- •1. Розвиток рухових якостей в перший період зрілого віку
- •2.Розвиток рухових якостей в другий період зрілого віку
- •1. Розвиток рухових якостей в перший період зрілого віку
- •2.Розвиток рухових якостей в другий період зрілого віку
- •81. Особливості методики занять фізичними вправами з особами старшого і похилого віку.
- •3. Особливості методики фв осіб похилого та старшого віку.
- •Показники прояву бистроти у людей різного віку
- •Показники станової сили людей різного віку
- •Типові риси методики фв
- •82. Роль, форми, засоби професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів і-іі рівнів акредитації.
- •1. Завдання ппфп студентів.
- •3. Засоби ппфп.
- •4. Форми організації ппфп студентської молоді.
- •84.Етапи фізичного розвитку людини.
82. Роль, форми, засоби професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів і-іі рівнів акредитації.
1. Завдання ппфп студентів.
Принцип органічного зв’язку фізичного виховання (ФВ) з практикою трудової діяльності найбільш конкретно втілює у ППФП. Хоча цей принцип поширюється на всю соціальну систему ФВ, власне у ППФП він знаходить своє специфічне відображення.
Таким чином можна констатувати, що ППФП - спеціалізований вид ФВ, спрямований на формування і підтримання необхідного рівня фізичної підготовленості стосовно до вимог певної (конкретної) професії.
Реалізація процесу ППФП у ВНЗ освіти покликана сприяти успішному професійному ставленню і розвитку особистості. Таким чином кажучи - це у своїй основі процес навчання, який збагачує індивідуальний фонд професійно корисних рухових вмінь і навичок, виховання фізичних і безпосередньо зв’язаних із ними здібностей, від яких прямо або опосередковано залежить професійна працездатність.
Соціальне значення ППФП у сучасних умовах визначається перш за все громадською потребою у збереженні та зміцненні здоров’я майбутніх спеціалістів, здатності до підвищення ефективності праці у продовженні творчого довголіття та скороченні втрат робочого часу через хвороби.
Основними факторами, які визначають загальну спрямованість, задачі та зміст ППФП, являються:
характер, об’єм поступаючої інформації та умови її сприйняття у процесі праці;
характер основних робочих рухів (дій);
особливі зовнішні умови професійної діяльності (Б.І.Загорський, 1985);
Саме наведені фактори і обумовлюють задачі ППФП студентської молоді у ВНЗ освіти України. ППФП покликана вирішувати наступні задачі:
озброїти студентів прикладними знаннями про професію, фізичні якості, необхідними для успішного виконання трудових операцій, для високоефективної праці;
сформувати у студентів рухові вміння і навички, які будуть сприяти ефективній праці майбутніх спеціалістів;
виховувати у студентів фізичні і психічні якості, необхідні для майбутньої трудової діяльності;
сприяти кращому засвоєнню трудових операцій, прискореному навчанню професій;
навчити використовувати засоби активного відпочинку для боротьби із виробничою втомою, для швидкого та повного відновлення сил;
підвищувати функціональну стійкість та здатність пристосування до несприятливих впливів умов праці (вібрація, шум, т.ін.)
3. Засоби ппфп.
В якості засобів ППФП застосовують головним чином фізичні вправи, які відображають особливості майбутньої трудової діяльності, а також фактори зовнішнього середовища. В залежності від методичної організації, від об’єму, інтенсивності виконання та інших умов одні й ті самі вправи можуть давати різний тренувальний ефект. Виходячи з цього засоби ППФП систематизують у групи за їх переважним значенням для розв’язання конкретних педагогічних задач.
Для розвитку професійно важливих фізичних якостей застосовують вправи на бистроту, силу, загальну швидкісну і силову витривалості, координацію рухів та ін. Це головним чином вправи із основної гімнастики, видів легкої атлетики, спортивних ігор, важкої атлетики та ін. За їх допомогою можна зміцнити м’язи, на які припадає найбільше фізичне навантаження, додатково розвивати фізичні якості, які необхідні для тієї чи іншої професії.
Для формування і вдосконалення допоміжно-прикладних навичок застосовують так звані природні дії (стрибки, метання, лазіння, плавання), вправи із прикладного туризму та ін.
Підвищити стійкість організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища можна, застосовуючи вправи, які не тільки вдосконалюють яку-небудь якість, але й одночасно дають неспецифічний тренувальний ефект. Наприклад, стійкість до перегрівання можна підвищити за допомогою вправ, які супроводжуються значним теплоутворенням: тривалим бігом, інтенсивним пересуванням на лижах, ковзанах, спортивними іграми, боксу та ін.
З метою вдосконалення психічних якостей - вольових, уваги, сприйняття простору, часу м’язових зусиль та ін. - великого значення набувають фізичні вправи та заняття певними видами спорту. Слід зазначити, що вплив останніх на розвиток психічних якостей неоднаковий. Специфіка кожного конкретного виду спорту визначає активність відповідних психічних функцій та ступінь їх прояву. Наприклад, бокс, спортивні ігри виробляють точність часу реакції на руховий об’єкт, бистроту рухової реакції; гімнастика у більшій мірі розвиває точність м’язових зусиль при діях руками і таке інше.
Вдосконаленню вольових якостей сприяють заняття всіма видами єдиноборств, спортивними іграми, стрибками у воду, гімнастичними вправами, які містять елемент небезпеки та ризику та інше.
Таблиця 2.
Орієнтовний зміст ППФП для деяких ВНЗ з урахуванням особливостей профілю майбутньої спеціальності студента.
Групи вузів |
Зміст ППФП |
Спеціалісти для роботи у польових та інших умовах.
Водного транспорту (морського та річкового флоту, рибної промисловості.
Авіаційні, авіаційно-технологічні.
Металургійні.
Будівельні.
Юридичні (на деяких факультетах. |
Туризм. Орієнтування на місцевості. пересування у гірській місцевості, розбивка биваку. Організація та проведення переправ через водні перешкоди. Верхова їзда і транспортування вантажів і т.п. Плавання спортивними способами на боку, в одязі. Пірнання, підводне плавання. Веслування та управління човном. Керування човном за допомогою канату та жердини. Вітрильний спорт. Вміння в’язати плоти і керувати ними. Допомога на воді (дії рятівника) та інше. Спортивна гімнастика, ак ак акробатика, вправи на батуті, стрибки у воду, гірськолижний спорт, фігурне катання. Вправи для тренування вестибулярного апарату і для орієнтування у просторі на спеціальних пристроях, стендах, тренажерах. Загартування повітрям, сонцем, водою, снігом. Проведення занять на відкритому повітрі в зимову пору року в легкому одязі. Заняття лижним спортом, плавання. Проведення занять в умовах змінних температур та інше. Вправи на рівновагу і на вестибулярну стійкість. Спортивна гімнастика, акробатика, вправи на батуті. Гірськолижний спорт, стрибки на лижах з трампліну та інше. Вправи на силу, переважно для рук, на витривалість, координацію рухів, на бистроту, спортивна боротьба самбо, бокс. Стрільба стендова і кульова та інше. |
Таким чином, усі засоби ППФП можна об’єднати у наступні групи:
прикладні фізичні вправи і окремі елементи із різних видів спорту;
цілісне застосування прикладних видів спорту;
оздоровчі сили природи і гігієнічні фактори;
допоміжні засоби (тренажери, прилади, наочні посібники), які моделюють окремі умови і характер майбутньої професійної праці студента.
Слід пам’ятати, що до змісту ППФП студентів також входить вивчення теоретичного матеріалу з наступних питань: ступінь і задачі ППФП; особливості та вимоги професій до психічних і фізичних якостей та до рухових навичок; характеристика прикладних вправ і видів спорту, які використовуються для даного виду підготовки; організація ППФП; навчальні нормативи. Окрім того, необхідною умовою реалізації ППФП є єдність її із загальною фізичною підготовкою, оскільки вона є передумовою для спеціалізованого педагогічного процесу. Разом із тим загальну фізичну підготовку слід здійснювати і паралельно зі спеціалізацією. У цьому випадку окремі професійно важливі якості розвиваються ефективніше.
Таким чином, обидва види фізичної підготовки повинні складати дієву систему заходів по ФВ з певним професійним спрямуванням.