- •1. ТіМфв як наукова і навчальна дисципліна та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •2.Методи дослідження в ТіМфв.
- •3. Зміст поняття „фізична культура”, її ціннісний, діяльнісний та результативний аспекти
- •4. Характеристика поняття „фізичний розвиток”. Показники, що характеризують фізичний розвиток людини.
- •5. Характеристика поняття „фізичне виховання”. Взаємозв’язок фізичного виховання з іншими сторонами виховання.
- •6. Характеристика поняття „спорт”. Соціальні функції спорту.
- •7.Характеристика поняття „система фізичного виховання
- •8. Організаційні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •9. Правові, програмно-нормативні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •10. Характеристика загальних принципів фізичного виховання.
- •11. Характеристика методичних (дидактичних) принципів фізичного виховання.
- •3. Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання.
- •12.Характеристика засобів фв.
- •1. Поняття про засоби фізичного виховання (основні, допоміжні).
- •13. Роль гри у процесі розвитку та виховання дітей. Різновиди рухливих ігор, класифікація українських народних ігор. Значення рухливих ігор:
- •Класифікація рухливих ігор:
- •Класифікація українських народних ігор:
- •Значення вправ ігрового характеру для розвитку організму дітей.
- •14. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання, їх класифікація.
- •2. Класифікація фізичних вправ.
- •15. Поняття „методи” і „методичні прийоми”. Класифікація методів фізичного виховання
- •16. Характеристика рухових умінь і навичок.
- •18. Планування і контроль як функції управління процесом фізичного виховання.
- •1. Поняття планування.
- •Сутність системного планування фізичного виховання школярів.
- •22.Характеристика урочних форм занять.
- •23. Структура уроку фізичної культури (її науково-методичне обґрунтування, типові завдання частин уроку).
- •24. Типи уроків фізичної культури, їх характеристика.
- •25. Характеристика неурочних форм занять у фізичному вихованні.
- •26. Структура процесу навчання руховим діям.
- •1. Етап - Початкового розучування.
- •2. Етап - Поглибленого вивчення.
- •3. Етап - Закріплення і вдосконалення.
- •31. Методи розвитку фізичних якостей.
- •32. Загальна характеристика рухових якостей, гетерохронність розвитку, сенситивні періоди
- •Чутливі фази розвитку рухової функції в учнів шкільного віку (за а. Гужаловським)
- •29. Методи навчання руховим діям.
- •Методи навчання.
- •Наочні методи
- •Словесні методи
- •Практичні методи
- •33. Загальна характеристика швидкості як рухової якості людини.
- •34. Загальна характеристика сили як рухової якості людини.
- •1. Сила - здатність людини долати зовнішній опір, або протидіяти йому за допомогою м’язевих зусиль.
- •2. Методика розвитку сили.
- •35. Загальна характеристика витривалості як фізичної якості людини.
- •36. Загальна характеристика гнучкості як фізичної якості людини.
- •37. Загальна характеристика спритності як фізичної якості людини.
- •38. Значення і завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •Мета та завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •43. Концепція і зміст програми з фізичної культури для учнів 5-9 класів.
- •44. Підготовка вчителя до уроку фізичної культури
- •45. Педагогічний контроль та оцінка ефективності уроку фізичної культури. Моторна і загальна щільність уроку.
- •2. Особливості методики розвитку витривалості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •Спрямованість розвитку рухових якостей у фв учнів середнього та старшого шкільного віку (за в.А.Романенко, 1998)
- •3. Особливості методики розвитку сили в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •4. Особливості методики розвитку швидкості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •5. Особливості методики розвитку спритності в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •6. Особливості методики розвитку гнучкості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
- •55. Методика виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами.
- •1. Виховання інтересу до занять.
- •57. Основні завдання фізичного виховання школярів.
- •61. Зумовленість і значення диференційованого фізичного виховання школярів. Підходи до диференціації.
- •2. Підходи до диференційованого фізичного виховання та критерії диференціації.
- •62. Характеристика змісту програми з фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи середньої загальноосвітньої школи. Програма з фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи
- •Відмінності програми для учнів смг
- •Навчальна документація з планування та обліку в роботі спеціальної медичної групи:
- •63.Організація уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи у загальноосвітній школі. Організація процесу фізичного виховання учнів з послабленим здоров’ям у загальноосвітніх школах.
- •64. Критерії і організація розподілу школярів на медичні групи для занять фізичною культурою Поділ школярів на групи здоров'я
- •3. Поділ школярів на медичні групи
- •Коротка характеристика медичних груп
- •4. Комплектування підгруп спеціальної медичної групи
- •65. Періоди фізичного виховання школярів, які за станом здоров'я відносяться до спеціальної медичної групи. Періоди фізичного виховання учнів смг
- •66. Структура уроку фізичної культури, що проводиться з учнями спеціальної медичної групи (типові завдання частин уроку, особливості методики) Побудова і методика уроку
- •Методичні прийоми розвантаження серцевого м’язу і судин
- •Особливості методики фізичного виховання учнів з серцево-судинними захворюваннями в основному періоді
- •Особливості методики занять з учнями, які страждають неврозами
- •70. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи, які мають вади зору Організація і методика занять з учнями, які мають порушення зору
- •Залежність порушень опорно-рухового апарату від гостроти зору
- •71. Методика формування правильної постави у процесі фізичного виховання дітей шкільного віку
- •72. Методика розвитку фізичних якостей у дітей, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи. Особливості методики розвитку фізичних якостей
- •73. Характеристика основних напрямів фізичного виховання дорослих
- •2. Основні напрямки фв дорослого населення.
- •76. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і-іi рівнів акредитації
- •77. Мета і завдання фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і-іi рівнів акредитації.
- •1. Мета і завдання фв студентів.
- •80. Особливості розвитку фізичних якостей в осіб зрілого віку.
- •1. Розвиток рухових якостей в перший період зрілого віку
- •2.Розвиток рухових якостей в другий період зрілого віку
- •1. Розвиток рухових якостей в перший період зрілого віку
- •2.Розвиток рухових якостей в другий період зрілого віку
- •81. Особливості методики занять фізичними вправами з особами старшого і похилого віку.
- •3. Особливості методики фв осіб похилого та старшого віку.
- •Показники прояву бистроти у людей різного віку
- •Показники станової сили людей різного віку
- •Типові риси методики фв
- •82. Роль, форми, засоби професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів і-іі рівнів акредитації.
- •1. Завдання ппфп студентів.
- •3. Засоби ппфп.
- •4. Форми організації ппфп студентської молоді.
- •84.Етапи фізичного розвитку людини.
4. Особливості методики розвитку швидкості в учнів середнього і старшого шкільного віку.
Швидкість – це здатність людини здійснювати рухові дії з мінімальною для даних умов витратою часу [5]. Це комплексна рухова якість, вона проявляється через:
швидкість рухових реакцій;
швидкість виконання необтяжених поодиноких рухів;
частоту (темп) необтяжених рухів;
швидкий початок рухів [4].
Найзручнішою моделлю для визначення швидкості є біг на короткі дистанції, при виконанні якого проявляються всі її компоненти. За Б.М. Шияном [4], це біг на 30 м з ходу.
До фізичних вправ, що використовуються для розвитку бистроті, ставляться такі вимоги:
її техніка повинна бути такою, щоб дозволяла виконання з граничною швидкістю;
вони повинні бути добре засвоєні;
їх тривалість не повинна перевищувати 30 с;
вони повинні бути різноманітними і забезпечувати вдосконалення швидкості у поєднанні із розвитком інших рухових якостей.
Основою методики вдосконалення швидкості простих рухових реакцій є багаторазове виконання вправ з акцентом на раптове реагування конкретною дією на різноманітні сигнали (вправи на “швидкість реагування”). Для комплексного розвитку рухових реакцій у поєднанні з іншими видами швидкості найефективнішими вважаються рухливі і спортивні ігри за спрощеними правилами, на менших відносно стандартних майданчиках. Використовується також виконання циклічних вправ з миттєвою зміною темпу, напрямку виду руху за командою.
Для розвитку швидкості виконання ациклічних поодиноких рухів застосовують саме ті вправи в варіативних умовах. Для вдосконалення швидкості виконання циклічних рухів тренувальні завдання виконують методами інтервальної та комбінованої вправи, ігровим та змагальним методами [4].
Кількість вправ або довжину дистанції підбирають таким чином, щоб за час їх виконання швидкість не знижувалася. Для виявлення оптимальної тривалості й інтенсивності навантаження, числа повторень, тривалості пауз відпочинку між вправами слід мати інформацію про відповідну реакцію організму на виконану роботу. Критерієм оцінки працездатності є ЧСС.
Методика визначення індивідуально-дозованих фізичних навантажень для розвитку швидкості полягає у наступному:
Після розминки необхідно визначити вихідну ЧСС.
Школяру пропонують виконати біг на місці у максимальному темпі протягом 5 с. Реєструють число рухів.
Відразу ж після бігу визначають після навантажувальну ЧСС.
Паузу відпочинку визначають відновленням ЧСС до рівня вихідної 5-10 уд./хв..
Так само, проводять всі наступні повторення навантаження.
Сигналом до припинення повторної швидкісної роботи є момент зниження працездатності, що відповідає настанню першої стадії втомленості.
Необхідно врахувати, що стандартне повторення вправ з максимально можливою швидкістю може призвести до виникнення швидкісного бар’єру. Через це рухливі та спортивні ігри у середньому та старшому шкільному віці мають перевагу перед стандартними пробіжками на швидкість.
Щоб уникнути стабілізації швидкості, доцільний, наприклад, такий порядок виконання швидкісних вправ на занятті:
а) швидкісні вправи в утруднених умовах: 3-4 прискорення під гору або по східцях;
б) повторний біг з близькограничною швидкістю по гаровій доріжці;
в) короткочасні прискорення у полегшених умовах.
У середньому шкільному віці домагаються зростання швидкості рухів головним чином за рахунок ЗФП, все вагоміше місце посідають швидкісно-силові вправи. У старшому шкільному віці застосовується комплекс власне швидкісних, швидкісно-силових вправ і вправ для розвитку швидкісної витривалості. Застосовуються також спеціалізовані фізичні вправи. У цьому віці продовжують природно використовувати і спортивні ігри.