
- •8.5. Визначення кислотності
- •8.5.1. Метод прямого титрування з фенолфталеіном
- •8.5.2. Потенціометричний метод
- •8.5.3. Вимірювання рН пива
- •8.6. Визначення кольору пива
- •8.6.1. Метод порівняння з розчином йоду
- •8.6.2. Метод порівняння зі стандартними розчинами
- •Приготування стандартних кольорових розчинів
- •8.6.3. Метод визначення показника поглинання
- •8.10. Визначення стійкості пива до охолодження
- •8.12. Органолептична оцінка якості пива
- •8.12.1. Методика проведення дегустації
- •8.12.2. Балова оцінка пива
- •Загальна оцінка якості пива
- •Оцінка смаку темного пива
- •Форма картки дегустатора
- •8.12.3. Організація оцінки пива дегустаційними комісіями
- •8.12.3.1. Загальні положення
- •8.12.3.2. Порядок підготовки і представлення зразків на дегустацію
- •8.12.3.3. Порядок проведення дегустації
8.5. Визначення кислотності
8.5.1. Метод прямого титрування з фенолфталеіном
Метод полягає у титруванні всіх кислот і кислих солей пива розчином натрію гідроксиду з індикатором фенолфталеіном.
Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали.
Термометр ртутний лабораторний з ціною поділки 1 °С, інтервалом вимірювань від 0 до 100 °С - Г'ОСТ 215-78.
Циліндр 1/3 місткістю 50 см3 - ГОСТ 1770-74.
Колби конічні 1/2 місткістю 100 см3 та 500 см3 - ГОСТ 25336-82.
Бюретка 1/2 або 3, 2-го класу точності, місткістю 25 см3 - ГОСТ 20292-74.
Піпетки 2/4, 2-го класу точності, місткістю 10 і 20 см3 - ГОСТ 20292-74.
Крапельниця 1/2/3 лабораторна скляна - ГОСТ 25336-82.
Натрію гідроксид - ГОСТ 4328—77, розчин концентрацією 0,1 моль/дм3.
Спирт етиловий ректифікований.
Фенолфталеїн - ГОСТ 5850-72, спиртовий розчин масовою концентрацією 10г/дм3.
Підготовка до аналізу.
Розчин фенолфталеіну готують згідно з п. 4 додатку 3.
Розчин натрію гідроксиду готують згідно з п. 1.2 додатку 3.
Пробу пива готують таким чином, 150-200 см3 пива наливають у колбу місткістю 500 см3 і струшують, закриваючи і відкриваючи долонею до тих пір, поки не буде відчуватися тиск зсередини. Потім відбирають 50 см3 пива циліндром, переносять у конічну колбу місткістю 100 см3, нагрівають до 40 °С і витримують при цій температурі 30 хв. після чого пиво охолоджують водою до температури 20,0±0,5 °С.
Пиво непрозоре попередньо фільтрують крізь паперовий фільтр.
Пиво з кольором вище 3,0 од. перед визначенням кислотності розбавляють дистильованою водою у співвідношенні 1:3 в мірному циліндрі.
Хід аналізу. Відміряють піпеткою 10 см3 підготовленого пива, вносять у конічну колбу місткістю 100 см3, додають 40 см3 води і 3-4 краплі розчину фенолфталеїну.
Вміст колби титрують з бюретки розчином натрію гідроксиду до появи слабо рожевого забарвлення, яке зберігається впродовж 30 с. Якщо колір зникає раніше, роблять дотитровування.
Обробка результатів. За одиницю кислотності X приймають 1 см3 розчину натрію гідрооксиду концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива. Розрахунок кислотності ведуть за формулою:
X = V ∙ K1 ∙ K2 ,
де: V- об’єм розчину натрію гідроксиду концентрацією 0,1 моль/дм3, який витрачено на титрування, см3;
К1 - коефіцієнт поправки робочого розчину натрію гідрооксиду (п. 1.2.3 додатку 3);
К2 - коефіцієнт розбавляння темного пива (К, = 4).
Розрахунки ведуть до другого десяткового знака. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень і виражають його цілим числом з одним десятковим знаком.
Розбіжність між результатами двох визначень, отриманих для тієї самої проби одним виконавцем, при довірчій ймовірності Р=0,95, не повинна перевищувати 0,1 од. в 1 см3 розчину натрію гідроксиду концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива. Розбіжність між результатами двох визначень, отриманих для тієї самої проби в різних лабораторіях, при довірчій ймовірності Р=0,95, не повинна перевищувати 0,3 см3 розчину натрію гідроксиду концентрацією 1 моль/дм3 на 100 см3 пива.