8.5. Визначення кислотності

8.5.1. Метод прямого титрування з фенолфталеіном

Метод полягає у титруванні всіх кислот і кислих солей пива розчином натрію гідроксиду з індикатором фенолфталеіном.

Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали.

Термометр ртутний лабораторний з ціною поділки 1 °С, інтервалом вимірювань від 0 до 100 °С - Г'ОСТ 215-78.

Циліндр 1/3 місткістю 50 см³ - ГОСТ 1770-74.

Колби конічні 1/2 місткістю 100 см³ та 500 см³ - ГОСТ 25336-82.

Бюретка 1/2 або 3, 2-го класу точності, місткістю 25 см³ - ГОСТ 20292-74.

Піпетки 2/4, 2-го класу точності, місткістю 10 і 20 см³ - ГОСТ 20292-74.

Крапельниця 1/2/3 лабораторна скляна - ГОСТ 25336-82.

Натрію гідроксид - ГОСТ 4328—77, розчин концентрацією 0,1 моль/дм³.

Спирт етиловий ректифікований.

Фенолфталеїн - ГОСТ 5850-72, спиртовий розчин масовою концентрацією 10г/дм³.

Підготовка до аналізу.

Розчин фенолфталеіну готують згідно з п. 4 додатку 3.

Розчин натрію гідроксиду готують згідно з п. 1.2 додатку 3.

Пробу пива готують таким чином, 150-200 см³ пива наливають у колбу місткістю 500 см³ і струшують, закриваючи і відкриваючи долонею до тих пір, поки не буде відчуватися тиск зсередини. Потім відбирають 50 см³ пива циліндром, переносять у конічну колбу місткістю 100 см³, нагрівають до 40 °С і витримують при цій температурі 30 хв. після чого пиво охолоджують водою до температури 20,0±0,5 °С.

Пиво непрозоре попередньо фільтрують крізь паперовий фільтр.

Пиво з кольором вище 3,0 од. перед визначенням кислотності розбавляють дистильованою водою у співвідношенні 1:3 в мірному циліндрі.

Хід аналізу. Відміряють піпеткою 10 см³ підготовленого пива, вносять у конічну колбу місткістю 100 см³, додають 40 см³ води і 3-4 краплі розчину фенолфталеїну.

Вміст колби титрують з бюретки розчином натрію гідроксиду до появи слабо рожевого забарвлення, яке зберігається впродовж 30 с. Якщо колір зникає раніше, роблять дотитровування.

Обробка результатів. За одиницю кислотності X приймають 1 см³ розчину натрію гідрооксиду концентрацією 1 моль/дм³ на 100 см³ пива. Розрахунок кислотності ведуть за формулою:

X = V ∙ K₁ ∙ K₂ ,

де: V- об’єм розчину натрію гідроксиду концентрацією 0,1 моль/дм³, який витрачено на титрування, см³;

К₁ - коефіцієнт поправки робочого розчину натрію гідрооксиду (п. 1.2.3 додатку 3);

К₂ - коефіцієнт розбавляння темного пива (К, = 4).

Розрахунки ведуть до другого десяткового знака. За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень і виражають його цілим числом з одним десятковим знаком.

Розбіжність між результатами двох визначень, отриманих для тієї самої проби одним виконавцем, при довірчій ймовірності Р=0,95, не повинна перевищувати 0,1 од. в 1 см³ розчину натрію гідроксиду концентрацією 1 моль/дм³ на 100 см³ пива. Розбіжність між результатами двох визначень, отриманих для тієї самої проби в різних лабораторіях, при довірчій ймовірності Р=0,95, не повинна перевищувати 0,3 см³ розчину натрію гідроксиду концентрацією 1 моль/дм³ на 100 см³ пива.