6 Тестові завдання

Обсяг бази тестових завдань з дисципліни «Первинна обробка і зберігання плодів і овочів» становить 154 стандартних завдання.

1. Тестові завдання до лекції №1-2 «Збір, транспортування і товарна обробка плодів та овочів» та лабораторної роботи №1 «Тара і пакувальні матеріали для зберігання і транспортування плодів та овочів»

1. На збереження високих товарних якостей плодів та овочів впливають:

А. ботанічні і біологічні властивості сировини;

Б. кліматичні і ґрунтові умови вирощування, агротехнічні заходи в період вегетації;

В. умови збору, транспортування і зберігання;

Г. усе вищеперераховане.

1-2.2 До ботанічних властивостей відносяться

А. цілісність покривних тканин, товщина і міцність шкірки;

Б. цілісність покривних тканин, товщина і міцність шкірки, наявність воскового нальоту, щільність м'якоті, стан клітинної структури;

В. стан клітинної структури;

Г. наявність воскового нальоту, щільність м'якоті.

1-2.3 До біологічних властивостей плодоовочевої сировини відносять

А. скороплідність, врожайність, імунні властивості;

Б. імунні властивості, скороплідність, інтенсивність обмінних процесів;

В. врожайність, інтенсивність обмінних процесів, скороплідність;

Г. скороплідність, врожайність, імунні властивості, інтенсивність обмінних процесів.

1-2.4 Основні критерії оцінки схем післязбиральних операцій плодоовочевої сировини – це…

А. рівень вит­рат і втрат продукції;

Б. лежкість продукції і рівень її втрат;

В. лежкість продукції, рівень вит­рат і втрат продукції;

Г. рівень вит­рат і лежкість продукції.

1-2.5 Як зв'язок між часом збору врожаю, його охолодженням і лежкістю продукції?

А. Чим коротший проміжок часу між збиранням врожаю і його охолод­женням, тим краща лежкість;

Б. Чим довший проміжок часу між збиранням врожаю і його охолод­женням, тим краща лежкість;

В. Чим коротший проміжок часу між збиранням врожаю і його охолод­женням, тим гірша лежкість;

Г. Зв'язку між часом збору врожаю, його охолодженням і лежкістю продукції не існує.

1-2.6 Вибіркове збирання врожаю застосовують для:

А. цибулі;

Б. коренеплодів;

В. картоплі;

Г. ягід.

1-2.7 Круглі бульби порівняно з овальними пошкоджуються:

А. форма бульб не впливає на рівень пошкоджень;

Б. значно менше;

В. круглі бульби не ушкоджуються взагалі;

Г. сильніше.

1-2.8 У комплекс операцій по транспортуванню у межах господарства входять:

А. навантажування і транспортування тари в місце збору, навантажу­вання і транспортування продукції до місця зберігання чи товарної обробки;

Б. вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи на плодопунктах та в сховищах;

В. навантажування і транспортування тари в місце збору, навантажу­вання і транспортування продукції до місця зберігання чи товарної обробки, вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи на плодопунктах та в сховищах;

Г. навантажу­вання і транспортування продукції до місця зберігання чи товарної обробки, вантажно-розвантажувальні та транспортні роботи на плодопунктах та в сховищах.

1-2.9 Правильне використання економічно вигідних і раціональних видів тари дозволяє…

А. знизити витрати, пов’язані з виробництвом тари, транспортуванням і експлуатацією;

Б. знизити витрати, пов’язані з виробництвом тари і транспортуванням;

В. знизити витрати, з виробництвом тари;

Г. знизити витрати, пов’язані з експлуатацією тари.

1-2.10 Основний тип тари для пакування і зберігання плодоовочевої сировини – це

А. ящики;

Б. пакети;

В. брикети;

Г. кошики.

1-2.11 Пластмасові ящики не виготовляють

А . з міцного полістиролу;

Б. з поліетилену низького тиску;

В. полівінілхлориду;

Г. поліуретану.

1-2.12 На рисунку (Рис. 1) зображено:

А. напівящик;

Б. двох-торцевий ящик;

В. трьох-торцевий ящик.

Рисунок 1

1-2.13 В дощаті ящики не упаковують

А. плоди ніжних ягід;

Б. кісточкові плоди;

В. виноград;

Г. томати, огірки.

1-2.14. До недоліків при пряморядному укла­данні плодів відносять:

А. неповне використання місткості тари, нерівномірний розподіл тиску, мала кількість точок сти­кання плодів, можливість проколів шкірочки плодів плодоніжками верхнього ряду;

Б. можливість проколів шкірочки плодів плодоніжками верхнього ряду;

В. нерівномірний розподіл тиску, мала кількість точок сти­кання плодів;

Г. неповне використання місткості тари.

1-2.15 При шаховому укладанні в кожному шарі

А. плоди розміщують щільно один до одного прямими рядами па­ралельно площині прямокутної тари;

Б. плід середнього ряду стикається з 12-ма іншими плодами;

В. плоди наступного шару зсувають вправо або вліво на величину радіуса плоду відносно плодів попереднього ряду.

1-2. 16 Спеціальні дерев’яні настили для розміщення і кріплення вантажів – це

А. піддони;

Б. підставки;

В. підкладки;

Г. контейнери.

1-2. 17 Типи контейнерів:

А. розбірні, складні і нерозбірні;

Б. розбірні і нерозбірні;

В. суцільні та розбірні;

Г. розбірні, складні, нерозбірні та суцільні.

1-2.18 При пакуванні плодів насіннячкових, цитрусових, цінних кісточкових порід тару вистеляють папером…

А. для зменшення вірогідності їх механічного пошкодження;

Б. для зниження природного убутку маси;

В. для підтримання температурно-вологісного режиму.

3. Тестові завдання до лекції №3 «Післязбиральна обробка і зберігання бульбоплодів та коренеплідних овочів» та лабораторної роботи №2 «Попереднє охолодження продукції і завантаження сховищ»

3.1 За лежкістю коренеплоди поділяють на дві групи:

А. грубі і ніжні;

Б. тверді і м’які;

В. грубі та крихкі;

Г. тверді т ніжні.

3.2 Морква, петрушка, селера, ріпа, хрін – це

А. грубі коренеплоди;

Б. ніжні коренеплоди;

В. бульбоплоди.

3.3 При потоковій технологій збирання картоплі:

А. бульби, що надходять від комбайнів, укладають у тимчасові невисокі бурти, а через 7 — 10 днів сортують і закладають на тривале зберігання;

Б. бульби від комбайнів самоскидами транспортують до сортувальних машин, де їх сортують, а потім закладають у сховище.

В. бульби від комбайнів самоскидами транспортують до сортувальних машин, укладають у тимчасові невисокі бурти, а через 7 — 10 днів сортують і закладають на тривале зберігання.

3.4 Післязбиральна обробка картоплі починається із

А. калібрування;

Б. сортування;

В. зважування;

Г. оцінювання якості вороху бульб.

3.5 Коренеплоди збирають при настанні

А. технічної стиглості;

Б. споживчої стиглості;

В. біологічної стиглості.

3.6 Тривалість періоду спокою картоплі

А. 1…3 міс;

Б. 2…3 міс;

В. від 10 діб до 3 міс.

3.7 Оберіть правильне твердження:

А. прохолодне літо подовжує стан спокою;

Б. висока концентрація СО₂ подовжує стан спокою;

В. висока вологість подовжує стан спокою.

3.8 Поновлювати покривну тканину в місцях механічних пошкоджень картоплі сприяє

А. утворення суберину;

Б. утворення соланіну;

В. перетворення крохмалю в цукор.

3.9 Гідроліз крохмалю до цукрів під впливом амілази і перетворення цукрів в крохмаль найбільш узгоджено протікають за температури

А. близько 10 ᵒС;

Б. +8…+10 ᵒС;

В. +4…+8 ᵒС.

3.10. З зниженням температури швидкість усіх реакцій

А. зростає;

Б. сповільнюється;

В. температура не впливає на швидкість реакцій.

3.11 Найціннішою частиною коренеплодів є

А. флоема;

Б. ксилема;

В. камбій.

3.12 Між визріванням коренеплодів, темпом диференціації бруньок і їх лежкістю

А. існує зворотний зв'язок;

Б. відсутній зв'язок;

В. існує прямий зв'язок.

3.13 Найлегше в'януть коренеплоди

А. буряків;

Б. редьки;

В. редиски.

3.14 Якщо бульби зібрані комбайнами, то перший період зберігання для них

А. охолодження;

Б. лікувальний;

В. основний.

3.15 Основний період (для картоплі) залежно від сорту, який зберігається, та умов його вирощування триває

А. 120…170 діб;

Б. 130…200 діб;

В. 140…230 діб.

3.16 Для коренеплодів лікувальний період

А. не виділяють;

Б. складає 30…40 діб;

В. складає близько 2 місяців.

3.17 Найкраще зберігаються грубі коренеплоди діаметром

А. 9…15 см;

Б. 7…13 см;

В. 8…14 см.

3.18 Для швидкопсувної продукції після її збирання охолодження потрібно проводити

А. протягом 1 -3 години після збирання;

Б. через 3 години після збирання;

В. не раніше, ніж через 4 години після збирання.

3.19 Охолодженою вважають продукцію, у внутрішніх шарах якої температура складає

А. 0…3 ᵒС;

Б. 0…4 ᵒС;

В. 1…3 ᵒС;

Г. 1…4 ᵒС.

4. Тестові завдання до лекції №4 «Післязбиральна обробка капусти і цибулинних овочів» та лабораторної роботи №3 «Хвороби картоплі при зберіганні»

4.1 Капусту збирають

А. спочатку продовольчу, а потім – насінну;

Б. спочатку насінну, а потім - продовольчу;

В. одночасно і насінну, і продовольчу.

4.2 Діаметр голівки цвітної капусти під час збирання повинен бути

А. бути близьким до 20 см;

Б. не меншим, ніж 20 см;

В. не більшим, ніж 20 см.

4.3 Коль­рабі – це

А. стеблоплодова капуста;

Б. цвітна капуста;

В. головчаста капуста.

4.4 Капуста, крім цвітної, броколі, пекінської і китайської – це

А. однорічна рослина;

Б. дворічна рослина;

В. багаторічна рослина.

4.5 За біологічними особливостями – капуста

А. продуктив­ний об’єкт;

Б. вегетативний об'єкт;

В. генеративний об’єкт.

4.6 В період зберігання, пластичні речовини із листя спочатку поступають

А. до верхівкової бруньки;

Б. в качан;

В. до останніх бруньок.

4.7 Диференціація точок росту

А. протікає рівномірно протягом всього періоду;

Б. протікає повільно, а потім завершується швидко;

В. спочатку протікає швидко, а потім сповільнюється.

4.8 Тривалість періоду спокою як і лежкість капусти залежить

А. тільки від сорту;

Б. тільки від умов зберігання;

В. тільки від особливостей агротехніки вирощування і умов зберігання;

Г. від сорту, особливостей агротехніки вирощування і умов зберігання.

4.9 Лежкі сорти капусти витримують осінні заморозки

А. до -3 °С;

Б. до -4 °С;

В. до -2 °С.

Г. капуста нестійка до дії короткотермінових від’ємних температур.

4.10 Капуста відрізняється

А. зниженою інтенсивністю обміну ре­човин;

Б. підвищеною інтенсивністю обміну ре­човин;

В. невисокою інтенсивністю обміну речовин.

4.11 Здатність до тривалого зберігання білоголової капусти прямо про­порційна

А. інтенсивності обміну ре­човин;

Б. щільності головок і вмісту в них сухих речовин;

В. інтенсивності вологовиділення капус­ти при зберіганні.

4.12 При зберіганні капусти

А. вміст хлорофілу, каротиноїдів, антоціанів зростає;

Б. головки відбілюються;

В. стійкість до ура­ження хворобами підвищується.

4.13 Найкращих результатів досягають, якщо капусту зберігають в

А. холодильниках;

Б. сховищах з активним вентилюванням;

В. сховищах з природною вентиляцією;

Г. швидкоохолоджуваних траншеях.

4.14 Цибулю треба збирати не більш, ніж за

А. 3…5 діб;

Б. 5…8 діб;

В. 5…7 діб.

4.15 Ярий часник дозріває

А. на 4...5 тижнів пізніше озимого;

Б. на 1...2 тижні пізніше озимого;

В. на 3 тижні пізніше озимого.

4.16 Озимий часник у порівнянні з ярим зберігається

А. гірше;

Б. краще;

В. лежкість не залежить від строків посіву.

4.17 Кращу лежкість має продукція

А. вирощена з насіння в умовах достатньої кількості тепла;

Б. вирощена в прохолодних умовах із сіянки;

В. варіанти А і Б вірні.

4.18 Гострі сорти мають

А. добру лежкість;

Б. низький вміст цукрів;

В. низький вміст ефірної олії.

5. Тестові завдання до лекції №5 «Обробка, зберігання плодових овочів» та лабораторної роботи №4 «Технологія зберігання зеленних та пряносмакових овочів»

5.1 До плодових овочів не відносять

А. квасолю;

Б. томати;

В. гриби.

5.2 Порожнисту на­сіннєву камеру мають

А. плоди перцю;

Б. томати;

В. баклажани.

5.3 Для тривалого зберігання плодів томатів урожай збирають

А. механізованим способом;

Б. вручну;

В. комбінованим способом.

5.4 Зелений ступінь стиглості плодів томатів –

А. це стан плодів, що характеризується щільністю, глянцевим блиском, світло-зеленим з жовтувато-рожевим забарвленням шкірочки, з білувато-бурим, світло-рожевим (світло-жовтим) відтінком м’якуша, ослизлою навколо насіння плацентою, яка повністю заповнила насіннєву камеру;

Б. це стан плодів, що характеризується щільністю, глянцевим блиском, світло-зеленим з білуватим відтінком шкірочки, світло-зеленим з блідо-рожевим або жовтуватим відтінком м’якуша, сформованим насінням з твердою оболонкою й початковим ослизненням плаценти;

В. це стан плодів, що характеризується повною сформованістю з білувато-зеленою шкірочкою та м’якою оболонкою насіння.