29. Порівняльна характеристика основних засобів (фондів) за різними ознаками

Ознаки

Основні засоби

Основні фонди

Визначення основних засобів (фондів)

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік) (п. 4 [41])

Основні фонди – це матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 гривень, і постійно зменшується у зв’язку з фізичним і моральним зносом

Класифікація основних засобів (фондів)

Основні засоби:

• Земельні ділянки

Капітальні витрати на поліпшення земель.

Будинки, споруди та передавальні пристрої Машини та обладнання.

• Транспортні засоби.

Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

Робоча і продуктивна худоба.

Багаторічні насадження.

• Інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи:

• Бібліотечні фонди.

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА*).

Тимчасові (нетитульні) споруди.

• Природні ресурси.

• Інвентарна тара.

• Предмети прокату.

Інші необоротні матеріальні активи.

Незавершені капітальні інвестиції.

Основні фонди:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири та місця загального користування), вартість капітального покращення землі;

група 2 – автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

група 3 – будь-які інші основні фонди, які не включені до групи 1, 2 і 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) (ст. 8 [11]).

Призначення основних засобів (фондів)

Призначення об’єкта основних засобів не має значення. Амортизація нараховується на всі об’єкти основних засобів, як виробничого, так і невиробничого призначення

Витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інше поліпшення невиробничих фондів не підлягають амортизації

Переоцінка основних засобів, індексація основних фондів

Підприємство може переоцінювати основні засоби (як дооцінювати так і уцінювати), якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат поточного періоду

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів на коефіцієнт індексації, який залежить від індексу інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. «Податкова уцінка» неможлива

Безоплатно отримані основні засоби (фонди)

Безоплатно отримані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за справедливою вартістю; амортизація нараховується виходячи з цієї вартості

Вартість безоплатно отриманих основних фондів не збільшує балансову вартість основних фондів, тобто не підлягає амортизації

Поліпшення і ремонт

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція та ін.), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані і отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат

Платник податку має право впродовж звітного періоду відносити до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Витрати, що перевищують вказану суму, розподіляються пропорційно до суми фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3 і 4 чи окремих об’єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу

Визначення терміна «амортизація»

Амортизація – систематизований розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації)

Амортизація – поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ст.8 Закону України про оподаткування прибутку

Правила та методи нарахування амортизації

П(С)БО 7 “Основні засоби” пропонує проводити нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних активів) із застосуванням таких методів:

• прямолінійного;

• виробничого;

• кумулятивного;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• зменшення залишкової вартості.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, які передбачені податковим законодавством (податковий метод).

Для амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) і бібліотечних фондів можуть використовуватися: прямолінійний, виробничий метод, а також методи списання 100 % амортизованої вартості в першому місяці використання чи списання 50 % амортизованої вартості в першому місяці використання, а решту 50 % – у місяці вилучення з активів підприємства (п. 27 [41]). Підприємства самостійно встановлюють за кожним об’єктом основних засобів порядок нарахування амортизації, на суму якої зменшується фактично отриманий підприємством прибуток у результаті його фінансово-господарської діяльності.

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання, тобто потенційної можливості отримання підприємством грошових коштів від використання об’єкта (п.1 [3]). Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигод змінюється, то обирається інший метод нарахування амортизації. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням витрат підприємства та зносу основних засобів (п.30 []).

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним і виробничим методами

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал):

група 1 – 2 %;

група 2 – 10 %;

група 3 – 6 %;

група 4 – 15 %.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою:

,

де – балансова вартість групи на початок звітного періоду;

– балансова вартість групи на початок періоду, що передує звітному;

– сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонта, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передує звітному;

– сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, який передував звітному;

– сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному

(п.8.3.2) [11].

Строки нарахування амортизації

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта основних засобів

Нарахування амортизації починається з кварталу, що настає за кварталом, у якому об’єкт основних фондів став придатним для використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з кварталу, що настає за кварталом вибуття об’єкта основаних фондів

Вибуття основних засобів

Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів

У разі виведенні з експлуатації окремих об’єктів основних фондів групи 1 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних фондів групи 1 включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу – до валових витрат платника податку.

У разі виведення з експлуатації окремого об’єкта основних фондів групи 1 у зв’язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля і амортизація не нараховується.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв’язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється

Назва

Затвердження

Зміст

Встановлено вимоги

Як використовується інформація

Баланс (Форма № 1)

Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу

П(С)БО 2 «Баланс»

Оцінка структури ресурсів підприємства, оцінка ліквідності та платоспро-можності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство може конт-ролювати в майбутньому

Звіт про фінансові результати (Форма № 2)

Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період

П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

Оцінка та прогноз прибутковості підприємства, розміру та структури доходів і витрат

Звіт про рух грошових коштів (Форма № 3)

Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

Генерування та використання коштів протягом звітного періоду

П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»

Оцінка та прогноз руху коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

Звіт про власний капітал (Форма № 4)

Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»

Оцінка та прогноз змін у власному капіталі

Примітки до річної фінансової звітності (Форма № 5)

Наказ Мінфіну України від 28.10.2003 р. № 602

Обрана облікова політика підприємства, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за П(С)БО

П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання, діяльність підрозділів підприємства. Додатковий аналіз статей звітності

Додаток до річної фінансової звітності «Інформація по сегментах» (Форма № 6)

Наказ Мінфіну України від 19.05.2005 р. № 412

Інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів

П(С)БО 29 «фінансова звітність за сегментами»

Оцінка доходів, витрат, фінансових результатів, активів і зобов’язань в розрізі звітних сегментів

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (Форма 1-м, Форма 2-м)

Наказ Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39

«Баланс», «Звіт про фінансові результати», елементи операційних витрат

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 17 «Податок на прибуток»

Оцінка та структура ресурсів підприємства, віднесеного до суб’єкта малого підприємництва