
- •Лекція 15. Елементи теорії кореляції
- •15.1. Способи надання емпіричних даних щодо двовимірної випадкової величини
- •Вибіркова сукупність для двовимірної випадкової величини
- •Випадкової величини за даними прикладу
- •Надання двовимірної величини за допомогою кореляційної таблиці
- •Розширена кореляційна таблиця
- •15.2. Коефіцієнт кореляції Пірсона
- •Обчислення точкових оцінок основних числових характеристик двовимірної випадкової величини
- •Вихідні дані для кореляційного аналізу
- •Обчислення коефіцієнта кореляції за кореляційною таблицею
- •15.3. Коефіцієнти рангової кореляції Спірмена
- •Оцінки за двома тестами (бали)
- •Ранги оцінок за тестом а
- •Ранги оцінок за тестом
- •Ранги оцінок за двома тестами
- •15.4. Питання для самоперевірки
Надання двовимірної величини за допомогою кореляційної таблиці
Х Y |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
40 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
50 |
|
5 |
12 |
8 |
|
|
|
60 |
|
|
11 |
25 |
15 |
|
|
70 |
|
|
|
4 |
10 |
1 |
|
80 |
|
|
|
|
|
3 |
2 |
Побудувати спряжені емпіричні лінії регресії і зробити припущення щодо форми кореляційного зв’язку та його щільності.
Р озв’язання. Доповнимо таблицю двома рядками і двома стовпцями (табл. 15.3). У першому допоміжному стовпчику (відповідно у першому допоміжному рядку) підрахуємо частоти, що відповідають сталому значенню однієї із випадкових величин. Відповідно, перший рядок таблиці і передостанній утворюють закон розподілу випадкової величини для вибіркової сукупності, перший і предостаній стовпці – закон розподілу випадкової величини . За значенням частот видно, що обидва закони можна вважати нормальними.
Кожний
рядок таблиці вихідних даних у поєднанні
з її першим рядком,
що містить значення випадкової величини
,
є відображенням умовного
закону розподілу
за умов, що
,
а у додатковому
стовпчику будемо вміщувати умовні
середні випадкової величини
.
Наприклад,
.
Аналогічно обчислюємо умовні середні
випадкової величини
.
Так,
.
Отже, отримуємо розширену таблицю (табл.
15.3).
Таблиця 15.3
Розширена кореляційна таблиця
Х Y |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
|
|
40 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
4 |
12,5 |
50 |
|
5 |
12 |
8 |
|
|
|
25 |
20,6 |
60 |
|
|
11 |
25 |
15 |
|
|
51 |
25,39 |
70 |
|
|
|
4 |
10 |
1 |
|
15 |
29 |
80 |
|
|
|
|
|
3 |
2 |
5 |
37 |
|
2 |
7 |
23 |
37 |
25 |
4 |
2 |
100 |
|
|
40 |
47,14 |
54,78 |
58,92 |
64 |
77,5 |
80 |
|
|
За
даними табл. 15.3 побудуємо спряжені
емпіричні лінії регресії
та
.
Результати наведені на рис. 15.2.
З рис. 15.2 видно, що зв’язок між факторами та можна вважати статистично значущим, оскільки спряжені емпіричні лінії регресії розташовані близько одна до одної і кут нахилу між ними невеликий. Крім того, можна припустити, що цей зв’язок є лінійним і прямо пропорційним, оскільки із зростанням фактора значення фактора збільшується, а також із зростанням фактора значення фактора збільшується.
Рис. 15.2. Емпіричні лінії регресії та
О тже, оскільки зв’язок між факторами, що досліджуються, є статистично значущим, доцільно подовжувати дослідження.