8. Функції злочинності

Функція (від лат. Functio - виконання, здійснення) в соціології означає «роль, яку виконує певний соціальний інститут або процес по відношенню до цілого». [3] Отже, функції злочинності - це та роль, яку дане явище виконує в суспільстві. Затвердився в науці теза про вічне існування злочинності дозволяє говорити про те, що вона виконує свою роль в достатній мірі успішно. Як спосіб вирішення виникаючих у людей проблем, злочинність: 

1) ефективна, що підтверджується її «життєздатністю» в різних соціально-економічних і політичних умовах; 

2) актуальна і затребувана, що підтверджується її еволюціонування і вдосконаленням; 

3) доступна, що підтверджується її поширеністю. 

Зміст функцій злочинності безпосередньо пов'язане з її соціальними наслідками і проблемами криміногенної детермінації. Враховуючи це, представляється можливим визначити наступні функції злочинності: 

• економічна полягає в перерозподілі економічних доходів на всіх рівнях існування суспільства. Багато в чому породжується об'єктивно існуючим соціальним нерівністю і протиріччям між потребами людей і нерівними можливостями для їх задоволення, злочинність «сприяє» згладжуванню цієї нерівності, виступаючи способом перерозподілу економічних та інших благ на користь певної категорії людей.;

• політична полягає у взаємному впливі держави й злочинності;

• новаторська (нові суспільні відносини, досягнення науки й тех­ніки стають об’єктом або способом злочинних посягань);

• інтегративна (приналежність до кримінального середовища ін­тегрує так само, як і прагнення громадян захиститися від злочинних посягань). Злочинність консолідує суспільство навколо соціально схвалюваних цінностей і способів їх здобуття. На цей момент звертається увага в роботах Е. Дюркгейма, Г. Міда, К. Еріксона. Злочинність нагадує іншим членам суспільства про їх спільних інтересах і цінностях, які відкидаються злочинцем, і тим самим сприяє консолідації суспільства навколо цих цінностей. «Загальне обурення і обурення, викликане девіантною дією, зміцнюють суспільні зв'язки. Більш того, девіантність дозволяє кожному окремому члену суспільства переконатися у власній доброчинності і відповідно моральним стандартам ». [7] Злочинність стимулює суспільство до подолання породжують її негативних факторів. Дана функція обумовлена ​​тим, що існування злочинності дозволяє виявити ті негативні сторони явищ і протікають у суспільстві процесів, які детермінують злочинність. Вказуючи на свої детермінанти, злочинність спонукає суспільство докладати зусиль (економічні, організаційні, правові, технічні та ін), спрямовані на їх усунення, тим самим певною мірою вона сприяє вдосконаленню суспільного устрою;

• культурологічна.

• злочинність є одним із способів задоволення потреб людини. Очевидно, що за допомогою злочинності людина здатна забезпечити себе матеріально, вирішити сексуальні, побутові, житлові проблеми [4] (іншими словами, задовольнити вітальні потреби); злочинність дає людині можливість висловити соціальний протест, усунути конкурентів, досягти влади або перерозподілити її, надає канали соціалізації [5] (іншими словами, задовольняє соціальні потреби людини); нарешті, злочинність дозволяє демонструвати і поширювати певні ідеї, дає можливість самовираження та самореалізації [6] (іншими словами, задовольняє ідеальні потреби людини). 

• Злочинність є одним із способів заперечення застарілих правил і норм. Ця функція злочинності проявляється переважно в умовах реформуються суспільства, коли на зміну старим, відживаючим соціальним нормам приходять нові соціальні правила. Конфлікт соціальних норм і їх нездатність чинити регулятивний вплив на поведінку людей (стан аномії) сприяють зростанню злочинності. У той же час злочинність, відкидаючи відживаючі соціальні норми (за якимись причинами все ще закріплені в кримінальному законодавстві) сприяє тим самим просуванню нових правил, а деколи злочинна діяльність містить у собі зразок в майбутньому соціально схвалюваної поведінки.