82. Організована злочинність в Україні: кримінологічна характеристика

Організована злочинність, мабуть, є найбільш складним, багатогранним та небезпечним явищем, яке посягає, насамперед, на політичну, економічну, соціальну, правову та моральну сфери суспільства. Залежно від роду злочинів організована злочинність неоднаково поширилась у різних країнах. Вона виникла невипадково, оскільки тісно пов'язана з особливими соціально-економічними і навіть історичними чинниками.

Визначення поняття "організована злочинність" у наукових, навчальних і нормативних джерелах дається по-різному.

У Рамковій Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти організованої злочинності від 21 липня 1997 року (ст. 1) під організованою злочинністю розуміють "групову діяльність трьох або більше осіб, яка характеризується ієрархічними зв'язками або особистими відносинами, які дають змогу їх ватажкам отримувати прибуток або контролювати території і ринки, внутрішні та зовнішні, за допомогою насильства, залякування або корупції як для продовження злочинної діяльності, так і для проникнення у легальну економіку, зокрема шляхом:

- незаконного обігу наркотичних або психотропних речовин і "відмивання" грошей, як вони визначені у Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року;

- торгівлі людьми, як вона визначена у Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами 1949 року;

- підробки грошових знаків, як вона визначена у Міжнародній конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року;

- незаконної торгівлі предметами культури або їх крадіжок, як вони визначені у Конвенції ЮНЄСКО про заходи, спрямовані на заборону та попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності 1970 року, і Конвенції Міжнародного інституту уніфікації приватного права про повернення викрадених або ж незаконно вивезених предметів культури 1995 року;

- викрадення ядерного матеріалу, неправильного поводження з ним або погрози неправильного поводження з ним з метою завдання шкоди населенню, як вони визначені у Конвенції з фізичного захисту ядерного матеріалу 1980 року;

- терористичних актів;

- незаконної торгівлі зброєю або вибуховими речовинами, або вибуховими пристроями, або їх викрадення;

- незаконної торгівлі автотранспортними засобами або їх викрадення;

- підкупу посадових осіб державних органів".

Відповідно до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", організована злочинність - це сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку зі створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань .

У чинному Кримінальному кодексі України (2001 р.) визначено лише особливі організаційні форми вчинення злочинів, віднесено до ознак кваліфікації функціональні (координаційні, організаційні, забезпечувальні) дії стосовно діяльності злочинних угруповань, а змістові ознаки вчинюваних ними злочинів, крім деяких, що вчиняються злочинною організацією, не розкриваються. Тому у суспільній свідомості та серед фахівців на сьогодні панує думка про те, що певна частина злочинності називається організованою через те, що злочини, які до неї віднесені, вчиняються організованими угрупованнями, які мають певні організаційні відмінності.

У кримінологічній науці формулюється визначення організованій злочинності як вітчизняними, так і зарубіжними теоретиками та практиками. Так, під нею розуміють: "системно пов'язану сукупність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, планомірно діючих злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо або опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отримання максимального прибутку зі злочинного бізнесу на, певній території або у певній сфері, що є під її контролем" ; "це багатозначний різнорівневий та складно структурований феномен суспільного життя, який виник та розвивається в результаті прагнення (активності) частини членів суспільства змінити у кримінальний спосіб його цивілізовану, перш за все, правову упорядкованість, і в інтересах власного збагачення та отримання на цій основі фактичної влади" . Крім того, організовану злочинність визначають як функціонування стійких керованих об'єднань злочинців, які займаються вчиненням злочинів як своєрідним бізнесом та створюють систему свого захисту від соціального контролю за допомогою корупції.

Організована група, відповідно до ст. 28 КК України, - внутрішньо стійке об'єднання декількох осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Ознаками організованої групи є:

- наявність декількох осіб (три і більше);

- попередня їх зорганізованість у спільне об'єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів або вчинення тільки одного злочину, який потребує довготривалої підготовки;

- стійкість такого об'єднання;

- об'єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану.

Діяльність учасників організованої групи може характеризуватися як розподілом ролей, так і співвиконавством або ж поєднанням цих форм співучасті.

Злочинна організація - це внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об'єднання декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп .

Ознаками злочинної організації є:

- стійкість;

- ієрархічність;

- об'єднання декількох осіб (п'ять і більше);

- попередня зорганізованість його членів або структурних частин для спільної діяльності;

- спеціальна мета діяльності:

а) безпосереднє вчинення ними тяжких або особливо тяжких злочинів;

б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб;

в) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Отже, поняття "злочинна група" та "злочинна організація" не є тотожними.

Бандитизм - різновид організованої злочинної діяльності, яка включає: 1) орга нізацію озброєної банди; 2) участь у банді; 3) участь у нападі, вчинюваному бандою. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 257 достатньо вчинення нею хоча б однієї із зазначених дій.

Визначальним для вирішення питань відповідальності за ст. 257 КК є поняття бан ди. ПВС своєю постановою № 13 від 23 грудня 2005 р. запропонував розуміння банди, виходячи з якого банда може становити собою не лише злочинну організацію, а й орга нізовану групу, а її метою може бути вчинення лише одного нападу, який потребує ре тельної тривалої підготовки.

Незалежно від того, що розуміти під бандою - лише злочинну організацію чи й організовану групу, вирішальне значення для застосування ст. 257 має встановлення таких специфічних для банди рис, як: а) озброєність; б) мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян.

терористична група - група з двох і більше осіб, які об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;

терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації;