
- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки.
- •4. Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •5. Поняття та ознаки злочинності
- •6. Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину
- •7. Основні підходи до визначення злочинності
- •8. Функції злочинності
- •9. Показники злочинності та їх загальна характеристика
- •10. Поняття структури та динаміки злочинності
- •11. Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •12. Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •13. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •14. Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу
- •15. Кримінологічна характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •16. Кримінологічна характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •17. Основні світові тенденції злочинності.
- •18. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності
- •19. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •20. Соціологічні концепції причин злочинності: загальна характеристика.
- •21. Психологічні теорії пояснення злочинності
- •22. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння пояснення злочинності
- •23. Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
- •24. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Економічний детермінізм та його значення для пояснення злочинної поведінки. Критична кримінологія.
- •27. Віктимологічна концепція пояснення злочинності
- •28. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •29. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •30. Маргінальність та злочинність
- •31. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •32. Поняття особистості особи, яка вчинила злочин
- •33. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості особи, яка вчинила злочин
- •34. Структура особистості особи, яка вчинила злочин
- •35. Морально-психологічні ознаки особистості особи, яка вчинила злочин: загальна характеристика
- •36. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості осіб, які вчиняють злочини
- •37. Типологія та класифікація осіб, які вчиняють злочини
- •38. Соціалізація та її роль у формуванні особистості особи, яка вчинила злочин
- •39. Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •40. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •41. Механізм злочинної поведінки
- •42. Мотивація злочинної поведінки
- •43. Прийняття та виконання рішення в механізмі злочинної поведінки
- •44. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки
- •45. Класифікація жертв злочинів
- •46. Віктимізація та віктимність
- •47. Програма та етапи кримінологічного дослідження
- •48. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика
- •49. Методика кримінологічних досліджень
- •50. Інтерв’ю. Техніка кримінологічного інтерв’ювання
- •51. Анкетне опитування в кримінології.
- •52. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •53. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •54. Особливості проведення опитування як методу кримінологічних досліджень
- •55. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •56. Основи кримінологічного планування
- •57. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •58. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •59. Профілактичне значення кримінального закону
- •60. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •61. Прокуратура як суб’єкт попереджувальної діяльності
- •62. Органи внутрішніх справ як суб’єкт попереджувальної діяльності: загальна характеристика
- •63. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю
- •64. (60) Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •65. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності
- •66. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види
- •67. Рання та ситуативна профілактика злочинів
- •68. Спеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності
- •69. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •70. Форми участі громадськості у протидії злочинності в Україні
- •71. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинності
- •72. Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками
- •73. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •74. Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності
- •75. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •76. Попередження насильницької злочинності
- •77. Попередження насильства у сім’ї
- •78. Кримінологічна характеристика груп неповнолітніх злочинців
- •79. Особливості попередження злочинності неповнолітніх
- •80. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні
- •81. Кримінологічна характеристика групової злочинності
- •82. Організована злочинність в Україні: кримінологічна характеристика
- •83. Суб’єкти та заходи протидії організованій злочинності в Україні
- •84. Попередження організованої транснаціональної злочинності
- •85. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •86. Правове регулювання протидії організованої злочинності та корупції: загальна характеристика.
- •87. Тіньова економічна діяльність: поняття і основні напрями протидії
- •88. Вивчення та попередження економічної злочинності
- •1. Заходи профілактики:
- •2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
- •89. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії
- •90. Основні проблеми протидії корупції на сучасному етапі
- •91. Протидія тероризму за законодавством України
- •92. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •93. Попередження рецидивної злочинності
- •94. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •95. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності
- •96. Попередження професійної злочинності
- •97. Особливості попередження злочинності в сфері обігу наркотиків
- •98. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів
- •99. Вивчення та попередження злочинності жінок
78. Кримінологічна характеристика груп неповнолітніх злочинців
Будь-яке спільне здійснення злочину двома чи більше особами є злочином, зробленим у групі. Підлітки молодшої вікової групи, як правило, роблять злочини в складі групи.
У певній мірі це пов’язано з особливостями фізіологічного і психічного стану осіб даної вікової групи (11-15 років - період, пов'язаний зі змінами в організмі гармонійного балансу, зі створенням і перебудовою роботи залоз внутрішньої секреції. Цей період характеризується підвищеної уразливістю нервової системи). Становлення особистості - через самоствердження.
Провідний мотив - прагнення знайти своє місце серед однолітків.
Серед неповнолітніх злочинців більше всього учнів загальноосвітніх шкіл і ПТУ; менше - учнів середніх спеціальних навчальних закладів і вузів.
Більшість досліджуваних підлітків мали конфліктні відносини з батьками, однак мали нормальні житлові умови і матеріальне положення.
Також серед тих, хто приймав участь у груповій злочинності більшість були на обліку в інспекціях по справах неповнолітніх.
Кримінологічна характеристика злочинних груп неповнолітніх:
1. Перший тип: традиційні злочинні групи неповнолітніх, які відносять до "ситуативних" - нечисленні і нестійкі, перевага загальнокорисливих злочинів. Злочини є лише окремими епізодами в життєдіяльності підлітків і не можуть розглядатися в якості основної характеристики цих груп. Невисокий рівень організації злочинної діяльності в "ситуативних" групах. Відсутність тісних міжособистісних зв'язків у підлітків, які входять у ці групи. Віковий рівень 14-15 років.
2. Другий тип: злочинні групи неповнолітніх, "перехідні" від груп "ситуативних" до злочинних груп високого рівня розвитку. Характеризується великою чисельністю учасників, більш тривалим періодом існування і злочинної діяльності, наявністю окремих елементів стійкості, великою кількістю зроблених злочинів, зміною їх характеру, більш сильним впливом на моральну сферу підлітків. Кожна група складається з мікрогруп (емоційна основа утворення). Віковий рівень 16-17 років і вище. (14-літніх мало). Статева структура - підлітки чоловічої статі основа, зростання активної участі дівчин (майже кожна третя займає положення "опущених", "загальних" дівчат, які задовільняють статеві потреби членів груп чоловічої статі, інші – в ролі "матрьон", тобто учасниць, які користуються в групі визначеним авторитетом і правом вибору статевого партнера. Склад учасників - учні ПТУ, а також працюючі неповнолітні. Зменшується чисельність загальноосвітніх шкіл, які навчаються. Злочини в основному відбуваються під впливом криміногенної (провокуючої) конкретної життєвої ситуації.
3. Третій тип: стійкі підлітково-молодіжні угрупування, що представляють собою найбільш високий рівень розвитку злочинних груп. Характеризується: розробленою структурою внутрігрупових зв'язків, встановлені фінансові "повинності", вікова структура - юнаки 16-17 років, багато дорослих, 14-15-літніх - незначна кількість; наявністю чітко визначеного лідера; "закритий" характер угруповання, відносно стабільний склад учасників; стійка спрямованість на здійснення злочину визначеного виду.
Стійкість угруповань третього типу залежить від : 1) інтенсивності діяльної злочинної групи (кожний новий вдало здійснений злочин зміцнює групу і підвищує її стійкість); 2) задоволення через ієрархізацію особистого інтересу кожного члену групи (чим більше група орієнтована на формування особистісних зв'язків, тим більше вона стійка); 3) наявності психологічної захищеності кожного члена групи (що дуже важливо для більшості підлітків. Відносини захисту і взаємодопомоги обумовлені бажанням зберегти і зміцнити злочинну групу.
Фактори, що сприяють формуванню злочинних груп неповнолітніх:
1. Економічні (сукупність конкретних явищ громадського життя).
2. Сім’я: неповна родина, малодітність родин, велике число розлучень, аморальна поведінка батьків та інших членів родини, пияцтво й алкоголізм, систематичні конфлікти, що виливаються у сварки, скандали, бійки, розпусна поведінка батьків, відсутність у батьків бажання піклуватися про своїх дітей, відсутність емоційних зв'язків між батьками і дітьми і т.д.).
3. Конкретні недоліки в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, що обумовлює протиправну поведінку неповнолітніх: 1) недоліки організаційного характеру; 2) недоліки, зв'язані з неправильним психологічним підходом до учнів, схильним порушувати встановлені правила і норми поведінки; 3) недоліки, обумовлені невисоким професійним рівнем деяких учителів, їх психологічною непідготовленістю до роботи з дітьми.