
- •1. Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •2. Функції кримінології та її завдання на сучасному етапі
- •3. Виникнення та розвиток кримінології як самостійної науки.
- •4. Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •5. Поняття та ознаки злочинності
- •6. Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину
- •7. Основні підходи до визначення злочинності
- •8. Функції злочинності
- •9. Показники злочинності та їх загальна характеристика
- •10. Поняття структури та динаміки злочинності
- •11. Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності
- •12. Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •13. Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •14. Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу
- •15. Кримінологічна характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •16. Кримінологічна характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •17. Основні світові тенденції злочинності.
- •18. Поняття та класифікація теорій пояснення злочинності
- •19. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •20. Соціологічні концепції причин злочинності: загальна характеристика.
- •21. Психологічні теорії пояснення злочинності
- •22. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння пояснення злочинності
- •23. Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
- •24. Теорія стигматизації та її практичне значення
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Економічний детермінізм та його значення для пояснення злочинної поведінки. Критична кримінологія.
- •27. Віктимологічна концепція пояснення злочинності
- •28. Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •29. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •30. Маргінальність та злочинність
- •31. Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •32. Поняття особистості особи, яка вчинила злочин
- •33. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості особи, яка вчинила злочин
- •34. Структура особистості особи, яка вчинила злочин
- •35. Морально-психологічні ознаки особистості особи, яка вчинила злочин: загальна характеристика
- •36. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості осіб, які вчиняють злочини
- •37. Типологія та класифікація осіб, які вчиняють злочини
- •38. Соціалізація та її роль у формуванні особистості особи, яка вчинила злочин
- •39. Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •40. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •41. Механізм злочинної поведінки
- •42. Мотивація злочинної поведінки
- •43. Прийняття та виконання рішення в механізмі злочинної поведінки
- •44. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки
- •45. Класифікація жертв злочинів
- •46. Віктимізація та віктимність
- •47. Програма та етапи кримінологічного дослідження
- •48. Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика
- •49. Методика кримінологічних досліджень
- •50. Інтерв’ю. Техніка кримінологічного інтерв’ювання
- •51. Анкетне опитування в кримінології.
- •52. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •53. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •54. Особливості проведення опитування як методу кримінологічних досліджень
- •55. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •56. Основи кримінологічного планування
- •57. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •58. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •59. Профілактичне значення кримінального закону
- •60. Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •61. Прокуратура як суб’єкт попереджувальної діяльності
- •62. Органи внутрішніх справ як суб’єкт попереджувальної діяльності: загальна характеристика
- •63. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю
- •64. (60) Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика
- •65. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності
- •66. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види
- •67. Рання та ситуативна профілактика злочинів
- •68. Спеціалізовані суб’єкти попереджувальної діяльності
- •69. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •70. Форми участі громадськості у протидії злочинності в Україні
- •71. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинності
- •72. Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками
- •73. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •74. Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності
- •75. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні
- •76. Попередження насильницької злочинності
- •77. Попередження насильства у сім’ї
- •78. Кримінологічна характеристика груп неповнолітніх злочинців
- •79. Особливості попередження злочинності неповнолітніх
- •80. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні
- •81. Кримінологічна характеристика групової злочинності
- •82. Організована злочинність в Україні: кримінологічна характеристика
- •83. Суб’єкти та заходи протидії організованій злочинності в Україні
- •84. Попередження організованої транснаціональної злочинності
- •85. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •86. Правове регулювання протидії організованої злочинності та корупції: загальна характеристика.
- •87. Тіньова економічна діяльність: поняття і основні напрями протидії
- •88. Вивчення та попередження економічної злочинності
- •1. Заходи профілактики:
- •2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
- •89. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії
- •90. Основні проблеми протидії корупції на сучасному етапі
- •91. Протидія тероризму за законодавством України
- •92. Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •93. Попередження рецидивної злочинності
- •94. Кримінологічна характеристика професійної злочинності
- •95. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності
- •96. Попередження професійної злочинності
- •97. Особливості попередження злочинності в сфері обігу наркотиків
- •98. Кримінологічна характеристика та попередження необережних злочинів
- •99. Вивчення та попередження злочинності жінок
74. Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності
Коли говориться про загально кримінальну корисливу злочинність, йдеться про злочини, пов'язані з корисливим посяганням на особисту власність, споживацьку і виробничого призначення. Ця власність є приватною, але такою, що не пов'язана безпосередньо з підприємницькою діяльністю.
Предметом посягання на приватну власність громадян є майно, яке належить громадянам: жилі будинки, квартири, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Це майно може належати як одній особі, так і кільком особам за умови, що воно перебуває в їх спільній сумісній або частковій власності і якщо їх об'єднання не є юридичною особою.
Корисливі посягання проти приватної власності є "вічними" злочинами, що разом з некорисливими насильницькими злочинами створюють "ядро" кримінальної злочинності в усіх країнах світу й дістають дедалі більшого поширення.
Отже, загальнокримінальні корисливі злочини проти приватної власності — це дії, спрямовані на незаконне заволодіння цією власністю ненасильницьким шляхом (крадіжка, шахрайство, грабіж без насильства, вимагання без насильництва).
Необхідно розрізняти загальнокримінальну корисливу злочинність та економічну злочинність. Хоча обидві вони є видами корисливої злочинності, але загальнокримінальну корисливу злочинність складають так звані примітивні форми вилучення майна, які не пов'язані із посяганням на економічну систему держави чи її складові та не вимагають вчинення злочину спеціальним суб’єктом. Слід також розрізняти загальнокримінальну корисливу злочинність та корисливо-насильницьку злочинність, яка також відноситься до загальнокримінальних діянь: для корисливо-насильницької злочинності характерний насильницький спосіб заволодіння майном потерпілих, тобто допоміжну функцію виконують агресивні спонукання. Проте деякі кримінологи все ж до загально кримінальної корисливої злочинності відносять також і корисливо-насильницькі.
Загальнокримінальна корислива злочинність складається зі злочинів, передбачених ст. ст. 185 (крадіжка), ч. 1 ст. 186 (ненасильницький грабіж), 190 (шахрайство), 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) КК України тощо. До ядра цього виду злочинності відносяться такі злочини як крадіжки, ненасильницькі (прості) грабежі, шахрайства. Зокрема, на крадіжки припадає до 1/3 усіх зареєстрованих в Україні злочинів (при цьому на квартирні крадіжки припадає до 22 % всіх зареєстрованих крадіжок).
Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів такі:
- корисливі злочини - це завжди посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини включають посягання, переважно, на чуже майно, у тому числі й гроші, цінні папери й інші предмети власності. Посягання може бути пов'язане з вимогою передачі права на майно;
- корислива мета - протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;
- корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу й обігу матеріальних цінностей.
Вирішальну роль у зниженні кількості корисливих злочинів повинні відігравати загальносоціальні заходи, спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища у країні, а також заходи виховного, правового і організаційного характеру.
До загальносоціальних заходів запобігання корисливим злочинам належать:
- правова пропаганда діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення;
- розробка заходів для підвищення рівня матеріальної бази сирітських і соціально-реабілітаційних установ;
- забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;
- створення спеціальних служб для дітей, що залишилися без засобів існування;
- розробка й реалізація заходів для забезпечення соціальної зайнятості підлітків і молоді, безробітних та безпритульних, біженців і переселенців, раніше засуджених та інших осіб, позбавлених постійних доходів і джерел до існування;
- створення центрів реабілітації осіб, які займаються бродяжництвом та жебракують;
- здійснення заходів щодо розвитку мережі установ соціальної допомоги особам, які опинилися без певного місця проживання та занять тощо.
Спеціальні профілактичні заходи передбачають таке:
• упровадження оперативного диспетчерського зв'язку же-ків з метою контролю за допомогою технічних засобів за входами в під'їзди, підвали, на горища тощо;
• встановлення охоронної сигналізації (як централізованої, так і регіональної), переговорних пристроїв, поліпшення якості замків;
• належне освітлення вулиць, подвір'їв, під'їздів;
• організація платних автостоянок, кооперативних гаражів, стоянок, човнів;
• організація за допомогою працівників жеків та міліції груп самоохорони, залучення платних охоронців будинків (зокрема консьєржів), дачних ділянок тощо.
Наприклад, у Франції функціонує асоціація "Сусід допоможи сусіду". Сусіди встановлюють між собою локальний зв'язок, по черзі чергують у під'їздах, наглядають за квартирами сусідів, коли хазяїв немає вдома.
До функцій правоохоронних органів належать такі:
• систематичний аналіз оперативної обстановки;
• організація взаємодії різних служб;
• удосконалення організації охоронних служб із залученням формувань громадськості й урахуванням особливостей криміногенної ситуації в мікрорайонах; перевірка місць збирання злочинних елементів;
• профілактична робота з п'яницями, наркоманами, бродягами, проститутками, особами, схильними до корисливих злочинів, що мають задокументовані дрібні крадіжки, "дрібні" грабежі в неповнолітніх тощо;
• профілактична робота з раніше засудженими, подання їм допомоги, активне використання можливостей адміністративного нагляду; недопущення формування злочинних
груп;
• рішуче застосування заходів адміністративного і кримінального впливу до правопорушників, що дає значний профілактичний ефект щодо їх оточення;
• своєчасне реагування на сигнали і заяви громадян про дрібні крадіжки, підозрілу поведінку окремих осіб тощо;
• рішуча боротьба з незаконним виготовленням зброї на виробництві й у навчальних закладах, незаконне її зберігання, продаж, викрадання тощо;
• максимальне використання можливостей правової пропаганди, інформаційно-виховних заходів: доведення до населення способів вчинення окремих злочинів, особливо з урахуванням сучасної ситуації, рекомендації щодо поведінки у квартирі, на роботі, в готелі тощо; інформації про охорону квартир (встановлення спеціальних замків, "вічок" на дверях тощо); застосування протиугінних пристроїв, маркування частин автомобіля, човна, цінних речей тощо;
• організація цільових рейдів і оперативно-профілактичних операцій "Квартира", "Гастролер", "Нічне місто" тощо для боротьби з крадіями, шахраями, грабіжниками із залученням громадськості; перекриття каналів збуту краденого, місць концентрування злочинних елементів тощо;
• активне створення громадських формувань для забезпечення охорони житла, дач, огородних ділянок, гаражів, стоянок, човнів тощо; створення оперативних громадських формувань для боротьби з кишеньковими та іншими крадіями;
• продумане використання пошукових груп для кваліфікованої боротьби з квартирними, автомобільними крадіжками, кишеньковими та пляжними злочинцями, шахрайськими проявами тощо;
• індивідуальна робота дільничих інспекторів міліції з мешканцями будинків, двірниками, ліфтерами, поштарями щодо виявлення підозрілих осіб, злочинців, які перебувають у розшуку, тощо;
• робота зі службовими особами щодо освітлення вулиць і приміщень, улаштування гардеробів в організаціях, установах, встановлення телефонів тощо;
• удосконалення слідчої роботи з цією категорією справ, обов'язкове внесення подань у відповідні інстанції за підсумками слідства.
Як свідчить практика, активна профілактична робота дає позитивні результати.
У багатьох містах активно функціонують пересувні оперативно-пошукові групи, які попереджують квартирні крадіжки. Через поштовиків розповсюджуються пам'ятки населенню, як устерігати квартиру від посягань.
Позитивно впливає на ситуацію з квартирними крадіжками охорона будинків силами мешканців будинку або найнятими охоронцями. Основне завдання охоронців полягає у своєчасному виявленні підозрілих осіб, що потрапляють у поле зору, і негайне повідомлення про них телефоном черговому районного відділу внутрішніх справ, який направляє на місце оперативну групу.