74. Попередження загальнокримінальної корисливої злочинності

Коли говориться про загально кримінальну корисливу злочинність, йдеться про злочини, пов'язані з корисливим посяганням на особисту власність, споживацьку і виробничого призначення. Ця власність є приватною, але такою, що не пов'язана безпосе­редньо з підприємницькою діяльністю.

Пред­метом посягання на приватну власність громадян є майно, яке належить громадянам: жилі будинки, квартири, предмети до­машнього господарства, продуктивна і робоча худоба, наса­дження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. Це майно може належати як одній особі, так і кільком особам за умови, що воно перебуває в їх спільній су­місній або частковій власності і якщо їх об'єднання не є юри­дичною особою.

Корисливі посягання проти приватної власності є "вічни­ми" злочинами, що разом з некорисливими насильницькими злочинами створюють "ядро" кримінальної злочинності в усіх країнах світу й дістають дедалі більшого поширення.

Отже, загальнокримінальні корисливі злочини проти приватної власності — це дії, спрямовані на незаконне заволодіння цією власністю не­насильницьким шляхом (крадіжка, шахрайство, грабіж без насильства, вимагання без насильництва).

Необхідно розрізняти загальнокримінальну корисливу злочинність та економічну злочинність. Хоча обидві вони є видами корисливої злочинності, але загальнокримінальну корисливу зло­чинність складають так звані примітивні форми вилучення майна, які не пов'язані із посяганням на економічну систему держави чи її складові та не вимагають вчинення злочину спеціальним суб’єктом. Слід також розрізняти загальнокримінальну корисливу злочинність та корисливо-насильницьку злочинність, яка також відноситься до загальнокримінальних діянь: для корисливо-насильницької злочинності характерний насильницький спосіб заволодіння майном потерпілих, тобто допоміжну функцію виконують агресивні спонукання. Проте деякі кримінологи все ж до загально кримінальної корисливої злочинності відносять також і корисливо-насильницькі.

Загальнокримінальна корислива злочинність складається зі злочинів, передбачених ст. ст. 185 (крадіжка), ч. 1 ст. 186 (ненасильницький грабіж), 190 (шахрайство), 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) КК України тощо. До ядра цього виду злочинності відносяться такі злочини як крадіжки, ненасильницькі (прості) грабежі, шахрайства. Зокрема, на крадіжки припадає до 1/3 усіх зареєстрованих в Україні злочинів (при цьому на квартирні крадіжки припадає до 22 % всіх зареєстрованих крадіжок).

Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів такі:

- корисливі злочини - це завжди посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини включають посягання, переважно, на чуже майно, у тому числі й гроші, цінні папери й інші предмети власності. Посягання може бути пов'язане з вимогою передачі права на майно;

- корислива мета - протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;

- корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу й обігу матеріальних цінностей.

Вирішальну роль у зниженні кількості корисливих злочинів повинні відігравати загальносоціальні заходи, спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища у країні, а та­кож заходи виховного, правового і організаційного характеру.

До загальносоціальних заходів запобігання корисливим злочинам належать:

- правова пропаганда діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення;

- розробка заходів для підвищення рівня матеріальної бази сирітських і соціально-реабілітаційних установ;

- забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

- створення спеціальних служб для дітей, що залишилися без засобів існування;

- розробка й реалізація заходів для забезпечення соціальної зайнятості підлітків і молоді, безробітних та безпритульних, біженців і переселенців, раніше засуджених та інших осіб, позбавлених постійних доходів і джерел до існування;

- створення центрів реабілітації осіб, які займаються бродяжництвом та жебракують;

- здійснення заходів щодо розвитку мережі установ соціальної допомоги особам, які опинилися без певного місця проживання та занять тощо.

Спеціальні профілактичні заходи передбачають таке:

• упровадження оперативного диспетчерського зв'язку же-ків з метою контролю за допомогою технічних засобів за входами в під'їзди, підвали, на горища тощо;

• встановлення охоронної сигналізації (як централізованої, так і регіональної), переговорних пристроїв, поліпшення якості замків;

• належне освітлення вулиць, подвір'їв, під'їздів;

• організація платних автостоянок, кооперативних гаражів, стоянок, човнів;

• організація за допомогою працівників жеків та міліції груп самоохорони, залучення платних охоронців будин­ків (зокрема консьєржів), дачних ділянок тощо.

Наприклад, у Франції функціонує асоціація "Сусід допомо­жи сусіду". Сусіди встановлюють між собою локальний зв'я­зок, по черзі чергують у під'їздах, наглядають за квартирами сусідів, коли хазяїв немає вдома.

До функцій правоохоронних органів належать такі:

• систематичний аналіз оперативної обстановки;

• організація взаємодії різних служб;

• удосконалення організації охоронних служб із залучен­ням формувань громадськості й урахуванням особливостей криміногенної ситуації в мікрорайонах; перевірка місць збирання злочинних елементів;

• профілактична робота з п'яницями, наркоманами, бродя­гами, проститутками, особами, схильними до корисливих злочинів, що мають задокументовані дрібні крадіжки, "дрібні" грабежі в неповнолітніх тощо;

• профілактична робота з раніше засудженими, подання їм допомоги, активне використання можливостей адмініст­ративного нагляду; недопущення формування злочинних

груп;

• рішуче застосування заходів адміністративного і криміна­льного впливу до правопорушників, що дає значний профілактичний ефект щодо їх оточення;

• своєчасне реагування на сигнали і заяви громадян про дріб­ні крадіжки, підозрілу поведінку окремих осіб тощо;

• рішуча боротьба з незаконним виготовленням зброї на ви­робництві й у навчальних закладах, незаконне її зберіган­ня, продаж, викрадання тощо;

• максимальне використання можливостей правової про­паганди, інформаційно-виховних заходів: доведення до населення способів вчинення окремих злочинів, особли­во з урахуванням сучасної ситуації, рекомендації щодо поведінки у квартирі, на роботі, в готелі тощо; інформа­ції про охорону квартир (встановлення спеціальних зам­ків, "вічок" на дверях тощо); застосування протиугінних пристроїв, маркування частин автомобіля, човна, цінних речей тощо;

• організація цільових рейдів і оперативно-профілактичних операцій "Квартира", "Гастролер", "Нічне місто" тощо для боротьби з крадіями, шахраями, грабіжниками із за­лученням громадськості; перекриття каналів збуту краде­ного, місць концентрування злочинних елементів тощо;

• активне створення громадських формувань для забезпе­чення охорони житла, дач, огородних ділянок, гаражів, стоянок, човнів тощо; створення оперативних громадсь­ких формувань для боротьби з кишеньковими та іншими крадіями;

• продумане використання пошукових груп для кваліфіко­ваної боротьби з квартирними, автомобільними крадіжками, кишеньковими та пляжними злочинцями, шахрайсь­кими проявами тощо;

• індивідуальна робота дільничих інспекторів міліції з меш­канцями будинків, двірниками, ліфтерами, поштарями щодо виявлення підозрілих осіб, злочинців, які перебу­вають у розшуку, тощо;

• робота зі службовими особами щодо освітлення вулиць і приміщень, улаштування гардеробів в організаціях, уста­новах, встановлення телефонів тощо;

• удосконалення слідчої роботи з цією категорією справ, обов'язкове внесення подань у відповідні інстанції за під­сумками слідства.

Як свідчить практика, активна профілактична робота дає позитивні результати.

У багатьох містах активно функціонують пересувні опера­тивно-пошукові групи, які попереджують квартирні крадіжки. Через поштовиків розповсюджуються пам'ятки населенню, як устерігати квартиру від посягань.

Позитивно впливає на ситуацію з квартирними крадіжками охорона будинків силами мешканців будинку або найнятими охоронцями. Основне завдання охоронців полягає у своєчасно­му виявленні підозрілих осіб, що потрапляють у поле зору, і негайне повідомлення про них телефоном черговому районного відділу внутрішніх справ, який направляє на місце оперативну групу.