64. (60) Законодавство України з протидії злочинності: загальна характеристика

Базове значення для діяльності щодо протидії та запобігання злочинності має Конституція України. Це означає, що діяльність з протидії злочинності повинна здійснюватись із дотриманням визначених Конституцією України прав і свобод людини та громадянина. Конституція України не містить норми, яка б прямо визначала обов'язок держави та її органів щодо здійснення заходів, спрямованих на протидію та запобігання злочинності. Проте в ній є цілий ряд статей, аналіз яких дає змогу визначити основні напрями дальності держави і суспільства з протидії злочинності, а також конституційні засади її здійснення.

Насамперед у ст. 1 Основною Закону Україна проголошується правовою державою. А запобігання злочинності є невід'ємною функцією правової держави. Низка статей Конституції України визначає обов'язки держави, здійснення яких може бути повним і комплексним лише у разі протидії та запобігання злочинності. До обов'язків держави належить забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина (статті З, 13, 41, 14, 27, 29, 30, 50, 21, 23 та ін.). Конституція також містить статті, які визначають принципові критерії можливого обмеження прав і свобод людини та громадянина, та взяті під охорону Кримінальним кодексом України (КК України).

Важливе значення мають і норми міжнародного права, ратифіковані Верховною Радою України. У цих нормах закріплені основні принципи діяльності щодо протидії злочинності: справедливість, гуманізм, законність. Це такі нормативно-правові акти, як Загальна декларація прав людини (1948 p.); Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.); Декларація про захист всіх осіб від катувань і інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1975 p.); Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 p.), а також Факультативний Протокол до цієї Конвенції від 18 грудня 2002 року та інші.

Наступна група містить законодавчі акти, які регламентують кримінально-правовий напрям протидії злочинності. До них належать кримінальне, кримінально-процесуальне та кримінально- виконавче законодавство.

Закони і підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують запобіжну діяльність за її окремим напрямами, також становлять окрему групу. Це, наприклад, Закони України «Про попередження насильства в сім'ї» від 28 листопада 2002 року, «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 26 грудня 2002 року, «Про боротьбу з тероризмом» від 1 грудня 2005 року, «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 року, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» тощо.

Протидія злочинності є важливою функцією правоохоронних органів. їх компетенція, завдання і діяльність визначені в законах і підзаконних актах, які регулюють роботу правоохоронних органів. Це Закони України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року, «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року, «Про Службу безпеки України» від 25 грудня 1992 року, «Про військову службу правопорядку в Збройних Силах України» від 7 березня 2002 року тощо

Діяльність громадських організацій у сфері протидії та запобігання злочинності регулюється Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 березня 2001 року, Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності» від 19 липня 2005 року та іншими нормативно- правовими актами.

На протидію різноманітним формам антисуспільної дозлочинної поведінки спрямоване й адміністративне законодавство. До нього належать Кодекс України про адміністративні правопорушення, нормативно-правові акти, спрямовані на боротьбу з корупцією, пияцтвом, наркоманією, проституцією та іншими негативними явищами, які тісним чином пов'язані зі злочинністю. Таким чином, в країні створена досить розгалужена законодавча база, спрямована на протидію та запобігання злочинам.

Також важливе значення мають підзаконні нормативно-правові акти у цій сфері, наприклад, Указ Президента України “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції” від 9.02.2004 року, Постанова ВР «Про Державну програму боротьби із злочинністю» 1993 року, Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю» 1994 року, Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року» 2011 року тощо.

Також важливе значення мають регіональні програми протидії злочинності, які приймаються місцевими органами державної влади і органами місцевого самоврядування.

Також важливе значення має проект ЗУ «Про основи державної політики щодо протидії злочинності», розроблений МВС у 2010 році, проте на сьогодні ще не прийнятий.